Веллінгтон (острів)
| Острів Веллінгтон | |
|---|---|
| ісп. Isla Wellington | |
_-_Chilenische_Fjorde.jpg) Пуерто-Іден на острові Веллінгтон | |
| Географія | |
| 49°20′00″ пд. ш. 74°40′00″ зх. д. / 49.33333° пд. ш. 74.66667° зх. д.Координати: 49°20′00″ пд. ш. 74°40′00″ зх. д. / 49.33333° пд. ш. 74.66667° зх. д. | |
| Місцерозташування |
Південна Америка Тихий океан |
| Акваторія | Тихий океан |
| Група островів | архіпелаг Патагонія |
| Площа | 5556 км² (106-те місце) |
| Довжина | 155 км |
| Ширина | 78 км |
| Берегова лінія | 1596,8 км |
| Найвища точка | 1463 м |
| Країна | |
 Чилі | |
| Регіон | Регіон Магальянес |
| Район | Ультіма-Есперанса |
| Населення |
340 осіб (2017) |
  Острів Веллінгтон Острів Веллінгтон (Південна Америка) | |
 Острів Веллінгтон Острів Веллінгтон (Ісла Гранде де Тьєрра дель Фуего) | |
 | |
 Веллінгтон у Вікісховищі | |
Острів Веллінгтон (ісп. Isla Wellington, англ. Wellington Island) — найбільший острів архіпелагу Патагонія, розташований у регіоні Магальянес і Чилійська Антарктика, Чилі.
Географія[ред. | ред. код]
Острів знаходиться у південних широтах Тихого океану, в провінції Ультіма-Есперанса, у регіоні Магальянес і Чилійська Антарктика, біля південної частини чилійського узбережжя, та відділений від нього довгими, вузькими протоками Канал Мессьєр[en] (2-4 км) та Канал Віде[es] (4-7 км). Протяжність з півночі на південь близько 155 км. Має площу — 5555,7 км² (3-тє місце у Чилі та 106-те в світі). Найбільша висота 1463 м, за іншими даними — 1520 м[1] (197-ме місце серед ультра-піків Південної Америки). Острів материкового походження, являє собою затоплену частину Берегових Кордильєр зі слідами льодовикового впливу, з крутими берегами, які дуже порізані фіордами. Поверхня острова горбиста, порізана ярами, покрита рідкими лісами. Значна частина острова (південна) є частиною національного парк Бернардо О'Гіґґінс[en]. Рідкі туристів, які відвідують острів, зазвичай подорожують на байдарках або йдуть у піші походи.
Населення острова Веллінгтон у 2017 році становило 340 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
Був відкритий європейцями після 1520 року, з відкриттям Магелланової протоки. Близько 6000 років тому був заселений індіанцями племені алакалуфи, які вели кочовий спосіб життя. Залишки цього народу проживають в єдиному на острові поселенні — Пуерто-Іден і займаються рибальством та лісорозробкою.
Клімат[ред. | ред. код]
Регіон постійно потерпає через сильні західні вітри. У цій місцевості клімат визначають як «холодний помірний, дощовий» і поширюється від південної частини регіону Лос-Лагос і до Магелланової протоки. В цьому регіоні зафіксовано максимальну кількість опадів (острів Гуарелло) — близько 9000 мм на рік. Атмосферна хмарність висока, ясних днів дуже мало, середня температура повітря — +9 °C. Високі опади спостерігаються протягом усього року, хоча осінь є більш дощовою.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Найвища точка острова -
Поселення Пуерто-Іден -
о. Веллінгтон, вид на материк
_-_Chilenische_Fjorde.jpg)
.jpg)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Wellington Island High Point, Chile. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 17-01-2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Острів Веллінгтон // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
|
Це незавершена стаття про острів, чи острови. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з географії Чилі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
