Велосипедний спорт на літніх Паралімпійських іграх 2020
Велоспорт на літніх Паралімпійських іграх 2020 року проходив у двох окремих місцях. Велоспорт на треку проходив на велодромі Ідзу з 25 по 28 серпня 2021 року, а шосейний велосипед проходив на швидкісній трасі Фудзі з 31 серпня по 3 вересня 2021 року. [1] [2]
Літні Олімпійські та Паралімпійські ігри 2020 року були перенесені на 2021 рік через пандемію COVID-19, проте, зберегли назву 2020 року. [3] [4]
У змаганнях домінували збірні Великої Британії та Нідерландів, які завоювали 19 золотих медалей у 51 змаганні. Велика Британія, як і в 2008, 2012 та 2016 роках, домінувала на трасі, тоді як Нідерланди були особливо сильними у дорожніх гонках.
Серед найважливіших моментів — Сара Сторі (Велика Британія), яка стала найуспішнішою у своїй країні параолімпійкою, повторюючи досягнення Джейсона Кенні на літніх Олімпійських іграх 2020 року, вигравши 15-у, 16-у та 17-у золоті медалі на восьми Паралімпійських іграх.
Єгор Дементьєв (Україна) отримав дві «срібні» нагороди і одну «бронзову» нагороду.
Класифікація[ред. | ред. код]
Велосипедистам надається класифікація залежно від типу та ступеня їх інвалідності. Цей метод відомий як функціональна система і був запроваджений у 2012 році. Спортсмени класифікуються відповідно до їх функціональних можливостей у чотирьох широких категоріях (сліпий або слабозорий тандем, ручний велосипед, триколісний велосипед та стандартний велосипед). [5]
Медальний залік[ред. | ред. код]
* Країна-господарка (
Японія)
| Місце | NPC | Золото | Срібло | Бронза | Загалом |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | .svg){kind=small} Велика Британія | 10 | 11 | 3 | 24 |
| 2 |  Нідерланди | 9 | 3 | 4 | 16 |
| 3 |  Франція | 5 | 4 | 7 | 16 |
| 4 |  Австралія | 4 | 4 | 5 | 13 |
| 5 |  Німеччина | 3 | 4 | 5 | 12 |
| 6 |  Китай | 3 | 4 | 3 | 10 |
| 7 |  США | 3 | 2 | 3 | 8 |
| 8 | RPC [[на 2020 Summer Паралімпійських іграх |]] | 3 | 0 | 0 | 3 |
| 9 |  Ірландія | 2 | 1 | 1 | 4 |
 Словаччина | 2 | 1 | 1 | 4 | |
| 11 |  Іспанія | 2 | 0 | 4 | 6 |
| 12 | Японія* | 2 | 0 | 0 | 2 |
| 13 |  Італія | 1 | 5 | 1 | 7 |
| 14 |  Австрія | 1 | 2 | 3 | 6 |
| 15 |  ПАР | 1 | 0 | 0 | 1 |
| 16 | .svg){kind=small} Бельгія | 0 | 2 | 3 | 5 |
| 17 |  Швеція | 0 | 2 | 2 | 4 |
| 18 | .svg){kind=small} Канада | 0 | 2 | 1 | 3 |
 Україна | 0 | 2 | 1 | 3 | |
| 20 |  Румунія | 0 | 1 | 0 | 1 |
 Швейцарія | 0 | 1 | 0 | 1 | |
| 22 |  Колумбія | 0 | 0 | 2 | 2 |
 Польща | 0 | 0 | 2 | 2 | |
| Загалом (23 збірні) | 51 | 51 | 51 | 153 | |
.svg){kind=link}
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Tokyo 2020: Para cycling course confirmed. www.paralympic.org. International Paralympic Committee. 10 жовтня 2018. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
- ↑ Map of the Road Race. tokyo2020.org. Tokyo Organising Committee of the Olympic and Paralympic Games. 5 січня 2019. Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 4 вересня 2021.
- ↑ Joint Statement from the International Olympic Committee and the Tokyo 2020 Organising Committee. Olympic.org (Пресреліз). International Olympic Committee. 24 березня 2020. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 4 вересня 2021.
- ↑ Tokyo Olympics and Paralympics: New dates confirmed for 2021. BBC Sport. 30 березня 2020. Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 4 вересня 2021.
- ↑ Paralympic Cycling Road and Track – overview, rules and classification. ParalympicsGB. Архів оригіналу за 8 September 2016. Процитовано 10 вересня 2016.