Велоспорт на літніх Олімпійських іграх 2020 — групова шосейна гонка (жінки)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Групова шосейна гонка (жінки)
на XXXII Олімпійських іграх
Місце проведенняПарк Мусасінорі
Автодром Фудзі
Дати25 липня 2021
Учасників67 з 43 країн
Призери
Золота медаль Анна Кізенгофер Австрія Австрія
Срібна медаль Аннемік ван Влейтен Нідерланди Нідерланди
Бронзова медаль Еліза Лонго Боргіні Італія Італія
← 20162024 →
Велоспорт на
літніх Олімпійських іграх 2020
Трекові гонки
Командне переслідування чоловіки жінки
Спринт чоловіки жінки
Командний спринт чоловіки жінки
Кейрін чоловіки жінки
Медісон чоловіки жінки
Омніум чоловіки жінки
Шосейні гонки
Групова гонка чоловіки жінки
Роздільна гонка чоловіки жінки
Маунтінбайк
Крос-кантрі чоловіки жінки
BMX
BMX-гонки чоловіки жінки
BMX-фрістайл чоловіки жінки
Кваліфікація

Групова шосейна гонка серед жінок на Літніх Олімпійських іграх 2020 відбулася 25 липня 2021 року на трасі, що починається в парку Мусасіноморі і закінчується на Автодромі Фудзі в Токіо[1]. У змаганнях взяли участь 67 спортсменок з 43 країн[2].

Передумови[ред. | ред. код]

Це була 10-та поява цієї дисципліни на Олімпійських іграх. Її проводили на всіх літніх Олімпійських іграх починаючи з 1984 року.

Кваліфікація[ред. | ред. код]

Національний олімпійський комітет (НОК) може надіслати для участі в груповій гонці щонайбільше 4 велосипедистки. Всі квоти отримує НОК, який сам вибирає велосипедисток, що беруть участь у змаганнях. Загалом для участі в гонці було виділено 67 квот. З них 62 розподілено відповідно до світового рейтингу UCI за країнами. Очки для цього рейтингу розігрували під час елітних змагань та змагань до до 23 років у сезоні 2019 року (від 22 жовтня 2018 року до 22 жовтня 2019 року). П'ять країн із найвищим рейтингом одержали максимальні 4 квоти: Нідерланди, Італія, Німеччина, США та Австралія. Країни, що посіли з 6-го по 13-те місця, одержали по 3 квоти, з 14-го по 22-ге - по 2. Спеціальне правило надавало можливість особам, що входять до топ-100, але чия країна не входила до топ-22, одержати квоти (які замінили б країни з найнижчим рейтингом). Ця умова стосувалась 17 спортсменок, тому всім країнам з 14-го по 22-ге місця кількість квот зменшено до однієї, і майже всім 6-го по 13-те місця - до двох. Ще 3 квоти розподілено в рамках чемпіонатів Африки, Азії та Панамерики 2019 року; квоти одержали по одній країні на кожному чемпіонаті, чиї велогонщиці посіли найвищі місця, але права на таку квоту не мали країни, у яких вже була принаймні одна квота. Останні 2 квоти були зарезервовані для країни-господарки; якби країна-господарка вже здобула одну чи дві квоти через інші змагання, то їх було б перерозподілено відповідно до світового рейтингу UCI за країнами. На ці змагання Японія вже заробила 1 квоту, тому отримала тільки 1 квоту як країна господарка, а другу перерозподілено[2]. Оскільки кваліфікація завершилась до 22 жовтня 2019 року, то пандемія COVID-19 на неї не вплинула .

Формат змагань і траса[ред. | ред. код]

Групова шосейна гонка - одноденна гонка, що розпочинається з мас-старту. Траси для чоловічих і жіночих групових шосейних гонок оголошено в серпні 2018 року. Гонки стартують в Парку Мусасіноморі в Тьофу, на заході Токіо, а фінішують на автодромі Автодромі Фудзі у префектурі Сідзуока. Жіноча шосейна гонка завдовжки 137 кілометрів із загальною висотою підняття 2692 метра[3].

Перша частина чоловічої та жіночої гонок ідентична. Спочатку траса пройде переважно рівнинними околицями столичного району Токіо. Через 80 кілометрів буде довгий підйом по дорозі Доуші із загальною висотою підняття 1000 метрів. Після досягнення озера Яманакако у Яманасі і подолання перевалу Кагосака буде швидкий спуск завдовжки 15 кілометрів. Від цієї точки траси для чоловіків і жінок різняться.

Після спуску чоловіча гонка попрямує до піжніжжя гори Фудзі, де підніматиметься вгору впродовж 14,3 кілометра із середнім ухилом 6,0%. Потім гонщики попрямують на ділянку Автодорому Фудзі, де двічі перетнуть фінішну лінію, а потім розпочнуть останню частину гонки, під час якої перетнуть пік перевалу Мікуні. Довжина цього підйому становить 6,8 кілометра, а його висота - 1159 метрів із середнім ухилом 10,2%, а на деяких ділянках до 20%. Після підйому гонка повернеться до озера Яманакако і перевалу Кагосака, а потім фінішує на Автодромі Фудзі.

Жіноча гонка оминає ці складні ділянки одразу прямує до Автодрому Фудзі.

Розклад[ред. | ред. код]

Змагання в цій дисципліні відбуваються впродовж одного дня.[4]

З Попередні заїзди ЧФ Чвертьфінали ПФ Півфінали Ф Фінали
Дисципліна↓/Дата → 24 лип 25 лип 26 лип 27 лип 28 лип 29 лип 30 лип |31 лип 1 сер
Групова шосейна гонка
Шосейна гонка (жінки) Ф

Результати[ред. | ред. код]

Результат[5]
Місце # Велогонщиця Країна Час Diff.
1 48 Анна Кізенгофер Австрія Австрія (AUT) 3:52:45
2 2 Аннемік ван Влейтен Нідерланди Нідерланди (NED) 3:54:00 +1:15
3 7 Еліза Лонго Боргіні Італія Італія (ITA) 3:54:14 +1:29
4 20 Лотте Копецкі Бельгія Бельгія (BEL) 3:54:24 +1:39
5 4 Маріанне Вос Нідерланди Нідерланди (NED) 3:54:31 +1:46
6 11 Ліза Бреннауер Німеччина Німеччина (GER) 3:54:31 +1:46
7 28 Корін Рівера США США (USA) 3:54:31 +1:46
8 6 Марта Каваллі Італія Італія (ITA) 3:54:31 +1:46
9 57 Забелінська Ольга Сергіївна Узбекистан Узбекистан (UZB) 3:54:31 +1:46
10 10 Сесіліе Уттруп Людвіґ Данія Данія (DEN) 3:54:31 +1:46
11 22 Ліззі Дейнан Велика Британія Велика Британія (GBR) 3:54:31 +1:46
12 33 Маргаріта Вікторія Гарсія Іспанія Іспанія (ESP) 3:54:31 +1:46
13 31 Ешлі Мулман ПАР ПАР (RSA) 3:54:31 +1:46
14 25 Катаржина Невядома Польща Польща (POL) 3:54:31 +1:46
15 1 Анна ван дер Брегген Нідерланди Нідерланди (NED) 3:54:31 +1:46
16 43 Керо-Енн Кануель Канада Канада (CAN) 3:55:05 +2:20
17 50 Олена Омелюсик Білорусь Білорусь (BLR) 3:55:05 +2:20
18 24 Марта Лах Польща Польща (POL) 3:55:13 +2:28
19 40 Євгенія Буяк Словенія Словенія (SLO) 3:55:13 +2:28
20 41 Крістін Маєрус Люксембург Люксембург (LUX) 3:55:13 +2:28
21 64 Ері Йонаміне Японія Японія (JPN) 3:55:13 +2:28
22 49 Паула Патіньйо Колумбія Колумбія (COL) 3:55:15 +2:30
23 12 Ліане Ліпперт Німеччина Німеччина (GER) 3:55:17 +2:32
24 54 Омер Шапіра Ізраїль Ізраїль (ISR) 3:55:23 +2:38
25 3 Демі Воллерінґ Нідерланди Нідерланди (NED) 3:55:41 +2:56
26 16 Тіффані Кромвелл Австралія Австралія (AUS) 3:55:41 +2:56
27 26 Анна Пліхта Польща Польща (POL) 3:55:08 +3:13
28 34 Ане Сантестебан Іспанія Іспанія (ESP) 3:56:04 +3:19
29 29 Ліа Томас США США (USA) 3:56:07 +3:22
30 36 Жульєтт Лабу Франція Франція (FRA) 3:56:07 +3:22
31 27 Хлоя Дагерт США США (USA) 3:58:51 +6:06
32 44 Елісон Джексон Канада Канада (CAN) 3:59:47 +7:02
33 52 Тереза Нойманова Чехія Чехія (CZE) 3:59:47 +7:02
34 56 Арленіс Сьєрра Куба Куба (CUB) 3:59:47 +7:02
35 47 Раса Лелейвіте Литва Литва (LTU) 3:59:47 +7:02
36 45 Лія Кірхман Канада Канада (CAN) 3:59:47 +7:02
37 37 Катріне Олеруд Норвегія Норвегія (NOR) 3:59:52 +7:07
38 67 Na Ah-reum Південна Корея Південна Корея (KOR) 4:01:08 +8:23
39 39 Тамара Дронова Олімпійський комітет Росії Олімпійський комітет Росії (ROC) 4:01:08 +8:23
40 17 Сара Джиґанті Австралія Австралія (AUS) 4:01:08 +8:23
41 13 Ганна Людвіґ Німеччина Німеччина (GER) 4:01:08 +8:23
42 21 Юлі Ван де Велде Бельгія Бельгія (BEL) 4:01:08 +8:23
43 63 Хіромі Канеко Японія Японія (JPN) 4:01:08 +8:23
44 5 Марта Бастіанеллі Італія Італія (ITA) 4:02:16 +9:31
45 30 Рут Вайндер США США (USA) 4:02:16 +9:31
46 35 Marlen Reusser Швейцарія Швейцарія (SUI) 4:02:16 +9:31
47 15 Ґрейс Бравн Австралія Австралія (AUS) 4:02:16 +9:31
48 8 Сорая Паладін Італія Італія (ITA) 4:08:40 +15:55
9 Емма Норсґор Йорґенсен Данія Данія (DEN) DNF
14 Тріксі Воррак Німеччина Німеччина (GER) DNF
18 Аманда Спретт Австралія Австралія (AUS) DNF
19 Валері Демей Бельгія Бельгія (BEL) DNF
23 Анна Шеклі Велика Британія Велика Британія (GBR) DNF
32 Карла Оберголзер ПАР ПАР (RSA) DNF
38 Стіне Борґлі Норвегія Норвегія (NOR) DNF
42 Валерія Кононенко Україна Україна (UKR) DNF
46 Джутатіп Маніпхан Таїланд Таїланд (THA) DNF
51 Вера Лоозер Намібія Намібія (NAM) DNF
53 Агва Маріна Еспінола Парагвай Парагвай (PAR) DNF
55 Лісбет Салазар Мексика Мексика (MEX) DNF
58 Селам Амха Ефіопія Ефіопія (ETH) DNF
59 Мосана Дебесай Еритрея Еритрея (ERI) DNF
60 Марія Хосе Варгас Коста-Рика Коста-Рика (CRC) DNF
61 Сунь Цзяцзюнь Китай Китай (CHN) DNF
62 Антрі Хрістофору Кіпр Кіпр (CYP) DNF
65 Каталіна Сото Чилі Чилі (CHI) DNF
66 Теніел Кемпбелл Тринідад і Тобаго Тринідад і Тобаго (TTO) DNF

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Cycling Competition Schedule. Tokyo 2020. Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
  2. ↑ а б Qualification System – Games of the XXXII Olympiad – Road Cycling (PDF). UCI. Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2018. Процитовано 14 лютого 2015.
  3. ↑ Tokyo 2020 unveil cycling road races courses for Olympic Games. Insidethegames.biz. Архів оригіналу за 10 серпня 2018. Процитовано 3 січня 2019.
  4. ↑ Cycling (Road) Competition Schedule. Tokyo 2020. Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 1 березня 2020.
  5. ↑ Стартовий список (PDF). літні Олімпійські ігри 2020. Omega SA. 23 July 2021. Архів оригіналу (PDF) за 23 липня 2021. Процитовано 24 липня 2021.

 

Групова шосейна гонка на Олімпійських іграх серед жінок
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Велоспорт_на_літніх_Олімпійських_іграх_2020_—_групова_шосейна_гонка_(жінки)&oldid=36032790