Вергіне Свазлян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вергіне Свазлян
вірм. Վերժինե Գառնիկի Սվազլյան
Народилася 1 березня 1934(1934-03-01) (90 років)
Александрія, Єгипет
Місце проживання Вірменська РСР
Країна  Єгипетське королівство
 СРСР
 Вірменія
Діяльність фольклористка
Alma mater Вірменський державний педагогічний університет (1956)
Галузь етнографія і фольклор
Заклад Інституті літератури Академії Наук Вірменіїd
Інститут археології та етнографії Національної Академії наук Республіки Вірменіїd
The Armenian Genocide Museum-Instituted
Академія наук Вірменської РСР
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d]
Нагороди

Вергіне Гарніківна Свазлян (вірм. Վերժինե Գառնիկի Սվազլյան, нар. 1 березня 1934 року в Александрії) — радянська і вірменська науковиця, етнографка, фольклористка-вірменознавиця та історик-геноцидознавиця[1]. Провідна наукова співробітниця Інституту археології та етнографії Національної академії наук Республіки Вірменія, доктор філологічних наук, професор Національної академії наук Республіки Вірменія. Заслужена діячка науки Республіки Вірменія (2016)[2]. Відома як збирачка творів вірменського народної творчості і дослідниця геноциду вірмен в культурі.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 1 березня 1934 року в Александрії (Єгипет) у родині письменника і громадського діяча Гарніка Свазляна, що втік з Османської імперії[3]. Навчалася в школі імені Погосяна, де отримала початкову освіту, і в школі сестер непорочного зачаття з поглибленим вивченням французької мови. У 1947 році репатріювалася з батьками до Вірменської РСР, закінчивши в 1954 році Вірменський державний педагогічний інститут імені Х. А. Абовяна, кафедру вірменської мови і літератури.

У 1958 році Свазлян влаштувалася працювати в Інститут літератури імені М. Абегяна при Академії наук Вірменської РСР, її науковим керівником був К. А. Мелік-Оганджанян. У 1961 році Вергіне Свазлян перейшла на роботу до Інституту археології і етнографії Академії наук Вірменської РСР, в 1996—2004 роках — входила до Наукової ради Музею-інституту Геноциду вірмен.

У 1965 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук про життя та діяльність збирача західновірменського фольклору Саркіса Айкуні. Через три десятиліття, у 1995 році, захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук на тему «Усні перекази вірмени Кілікії»[4][5]. З 1996 року входить до Професійної ради Інституту археології та етнографії Національної академії наук Республіки Вірменія.

Вергіне Свазлян — авторка понад 500 наукових праць, опублікованих у Вірменії та за кордоном[6][7]. У 2011 році вийшла її книга «Геноцид вірмен: свідчення очевидців, які пережили геноцид», перекладена шістьма мовами (в тому числі турецькою у 2013 році)[8].

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Вергіне Свазлян прославилася понад 60-річною діяльністю в галузі фольклору: вона записувала і відновлювала твори усної народної творчості вірмен із Західної Вірменії, Кілікії та Анатолії, подорожуючи по селах і вивчаючи розповіді тих, хто у свій час покинув історичну батьківщину, рятуючись від геноциду. Також вона збирала вірменські народні казки, які склали та розповіли уродженці Західної Вірменії, які в 1915 році втекли до Російської імперії. Неодноразово брала участь у республіканських і міжнародних конференціях, виступала з доповідями про вірменської діаспори на теми філології, етнографії, геноциду вірменського питання.

Вибрані наукові роботи[9][ред. | ред. код]

  • Վարդավառի հեթանոսական ակունքները արեւմտահայոց բանահիւսութեան մէջ: Յօդուած-ուսումնասիրութիւններ, 2001: տիտղթ. (Վերժինէ Սվազլեան)
  • Հայ ժողովրդական հեքիաթներ: տիտղթ. (File shredder max. Սվազլյան)
  • Հայ ազգագրություն և բանահյուսություն = Вірменська етнографія і фольклор: Նյութեր և ուսումնասիր., տիտղթ. (File shredder max.Գ. Սվազլյան)
  • Մուսա լեռան ազգագրությունը = The Етнографії of Moussa Dagh = Етнографія Муса дага, 2001: տիտղթ. (Վերժինե Սվազլյան)
  • Մեծ եղեռն: Արևմտահայ բանավոր վկայություններ, 1995: տիտղթ. (Վերժինե Գառնիկի Սվազլյան)
  • Геноцид в спогадах і туркомовних піснях західних вірмен, 1997: т.л. (Вержине Гарниковна Свазлян)
  • Folklore of the Armenians of Constantinople, 2000: t.p. (Verjine Svazlian)
  • The armenian genocide and historical memory, 2004: t.p. (Verjine Svazlian)

Нагороди[10][ред. | ред. код]

  • Медаль «Ветеран праці» (1975)
  • Грамота Президії Академії наук Вірменської РСР (1983)
  • Золота медаль «Мусадаг» (1985)
  • Почесний громадянин Зейтуна (1992)
  • Почесний громадянин Васпуракана (1999)
  • Грамота Президії Національної академії наук Республіки Вірменія (2000)
  • Премія «Айкашен Узузнян» культурного союзу діаспори «Текеян» (2002)
  • Пам'ятна медаль Фрітьофа Нансена і міжнародного комітету «Істина для вірмен» (2003)
  • Професор Паризької вірменознавчої академії «Арарат» (2004)
  • Золота пам'ятна медаль Культурного союзу стамбульських вірмен у Монреалі (2005)
  • Пам'ятна медаль Месропа Маштоца філії ВАБС у Сирії (2005)
  • Премія Президента Республіки Вірменія «За значний внесок у справу визнання геноциду вірмен» (2006)[11]
  • Почесний громадянин Хаджіна (2006)
  • Золота пам'ятна медаль «Ключ Нілу» Вірменського політичних зборів Александрії (2006)
  • Медаль Американського бібліографічного інституту «Найбільша думка XXI століття» (2008)
  • Пам'ятна медаль «Перший вірменський першодрукар Акоп Мегапарт» (2009)
  • Медаль «Тричі великий філософ Давид Анахт» Вірменської філософської академії (2011)
  • Медаль Мовзеса Горенаці (2013)
  • Заслужений діяч науки Республіки Вірменія (2016)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ ВСТРЕЧА СТУДЕНТОВ АРГУ С ГЕНОЦИДОВЕДОМ ВЕРЖИНЕ СВАЗЛЯН (рос.)
  2. ↑ ՀՀ Նախագահի հրամանագրերը - Փաստաթղթեր - Հայաստանի Հանրապետության Նախագահ. նախագահ.հայ. Процитовано 29 вересня 2016.
  3. ↑ Память сильнее смерти. Как на Ставрополье вспоминают жертв геноцида армян (рос.)
  4. ↑ Verjine Svazlian | National Academy of Sciences of Armenia — Academia.edu. sci.academia.edu. Процитовано 18 липня 2019.
  5. ↑ Verjine Svazlian. www.iatp.am. Процитовано 18 липня 2019.
  6. ↑ Verjine Svazlian. sci.academia.edu. Процитовано 18 липня 2019.
  7. ↑ Verjine Svazlian. www.iatp.am. Процитовано 18 липня 2019.
  8. ↑ Книга Вержине Свазлян со свидетельствами 700 очевидцев Геноцида армян переведена на турецкий (рос.)
  9. ↑ Профиль на сайте Armenian Book (англ.) (вірм.)
  10. ↑ Великая дочь армянского народа посетила Министерство Диаспоры [Архівовано 2020-03-24 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. ↑ Verjine Svazlian (англ.). www.presidentprize.am. Архів оригіналу за 18 липня 2019. Процитовано 18 липня 2019.

Література[ред. | ред. код]

  • Սվետլանա Վարդանյան, «Վաստակաշատ բանագետ֊ժողովրդագետը» (Վերժինե Սվազլյանի 80֊ամյա հոբելյանի առթիվ), պատմաբանասիրական հանդես № 1, 2014, էջ 283—291
  • Վերժինե Գառնիկի Սվազլյան (Հայ նշանավոր կին գիտնականներ, նյութեր կենսամատենագիտության, № 3), Ե., 2001:
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вергіне_Свазлян&oldid=39746889