Вержбна (герб)
| Вержбна | |
|---|---|
 | |
| Деталі | |
| Затверджений | 1261 (печатка), 1446 (запис) |
| Ранні версії | Анжу |
| Використання | 22 родини |
Вержбна (Вербна, Вержбно, пол. Wierzbna, Wierzbno) — шляхетський герб сілезького походження, вживаний в Речі Посполитій.
Опис герба[ред. | ред. код]
В блакитному полі, розділеному надвоє по горизонталі золотою балкою, у верхній і нижній половині по три золоті лілії, розташованих поруч, і притому так, що нижня середня лілія розміщена трохи більше до краю підошви щита. Клейнод: над шоломом з короною золотий стовп (колона) з короною на верху, пробитий стрілою, що летить вгору від лівого боку до правого. Намет блакитний, підбитий золотом.
За даними Анджея Куліковського, в клейноді зображена золота колона (без корони), прошита срібною стрілою на парекіс.
Історія[ред. | ред. код]
Назва герба походить від маєтку Вержбна (Вербна) в Сілезії. Вважається, що цей герб перенесений з Богемії, де вживався багатьма шляхетськими родами.
Найдавніші згадки[ред. | ред. код]
- 1261 р. — печатка Яна з Вержбна
- 1283 р. — печатка Стефана з Вержбна
- 1315 р. — печатка Генрика з Вержбна, каноніка Вроцлавського
Роди[ред. | ред. код]
Базилевичі (Bazylewicz), Брантальські (Brantalski), Вендорфи (Wendorf), Вендорффи (Wendorff), Вержбни (Wierzbna), Вержбновські (Вєжбновські) (Wierzbnowski), Вержвінські (Вєжвінські) (Wierzwiński), Гринфари (Grynfar) (фактично у них герб "Гринфар", відміна гербу "Вержбна"), Гроновські (Gronowski), Лащинські (Łaszczyński), Лещі (Лящі) (Leszcz), Лещинські (Leszczyński), Лоташевські (Łotaszewski), Лящинські (Laszczyński), Павловські (Pawłowski), Ридзенські (Rydzeński), Ридзінські (Ридзинські) (Rydziński, Rydzyński), Сломчинські (Słomczyński), Слончинські (Słonczyński), Федоровичі (Fedorowicz, Fiedorowicz), Шитци (Szytz), Юстімонти (Justimont)
- Василь Базилевич, колезький радник, 16 березня 1826 жалуваний дипломом на спадкову дворянську гідність Російської імперії.
Відомі представники[ред. | ред. код]
- Ян з Черніни — староста всховський і косцянський, каштелян мендзижецький
Джерела[ред. | ред. код]
- Bartosz Paprocki. Herby rycerstwa polskiego. Kraków, 1584.
- Simon Okolski. Orbis Polonus. Krakow, 1642. T.1-3.
- Ks. Kacper Niesiecki. Herby i familie rycerskie tak w Koronie jako y w W.X.L. Lwów, 1728.