Вернер Гаазе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вернер Гаазе
нім. Werner Haase
Народився 2 серпня 1900(1900-08-02)
Кетен, Герцогство Ангальт, Німецька імперія
Помер 30 листопада 1950(1950-11-30) (50 років)
Бутирська в'язниця, Тверський, Центральний адміністративний округ Москви, Москва, СРСР
·туберкульоз
Країна  Німеччина
 Третій Рейх
Місце проживання Friedenaud[1]
Діяльність лікар, викладач університету, хірург
Науковий ступінь доктор медичних наук
Знання мов німецька
Заклад HU Berlin
Учасник Друга світова війна
Членство СА
Роки активності з 1941
Військове звання оберштурмбаннфюрер
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Вернер Гаазе (нім. Werner Haase; 2 серпня 1900, Кетен30 листопада 1950, Бутирська в'язниця, Москва) — оберштурмбаннфюрер СС (21 червня 1943), один з особистих лікарів Адольфа Гітлера.

Біографія[ред. | ред. код]

Після закінчення середньої школи, в 1918 році він брав участь у Першій світовій війні в якості піхотинця. З 1919 по 1924 рік вивчав медицину в Єнському університеті. У 1924 р отримав докторський ступінь у галузі хірургії. У наступні роки, він практикувався як корабельний лікар.

Вступив у НСДАП (квиток № 3 081 672) і СА в 1933 році, в квітні 1934 року — в СС (посвідчення № 254 097). З 1934 року був асистентом в Університетській хірургічної клініки Берліна при клінічному комплексі «Шаріте». У 1935-1945 роках був другим супроводжуючим лікарем Гітлера (першим був Карл Брандт). Гітлер був про нього високої думки.

У 1940 році став професором медицини. З 1943 року головний лікар хірургічної клініки Шаріте в Берліні.

21 квітня 1945 року прибув до Берліна і став особистим лікарем Гітлера замість Теодора Морелля. Також лікував поранених німецьких солдатів і мирних жителів в бомбосховищі рейхсканцелярії. 29 квітня був викликаний Гітлером, щоб допомогти Людвігу Штумпфеггеру отруїти собаку Гітлера Блонді. Залишався в бункері до самогубства Гітлера. Потім він повернувся до лікування поранених і 2 травня був узятий в полон радянськими військами, які зайняли практично спорожнілий бункер.

6 травня Гаазе упізнав тіла Геббельса і його сім'ї.

У червні 1945 року був звинувачений в тому, що він був наближеним Гітлера, а також членом нацистської партії і СС.

30 листопада 1950 року Гаазе помер від туберкульозу в лікарні Бутирської в'язниці.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • V.K. Vinogradov and others, Hitler’s Death: Russia’s Last Great Secret from the Files of the KGB, Chaucer Press 2005, 85
  • O'Donnell, James P. (2001) [1978]: The Bunker Da Capo Press, New York, S. 147–148
  1. Nuremberg Trials Project — 2016.