Вернер Піч
| Вернер Піч | |
|---|---|
| нім. Werner Pietzsch | |
| Народився |
30 квітня 1917[1] Потсдам, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1] |
| Помер |
5 червня 2002 (85 років) Есслінген-ам-Неккар, Штутгарт, Баден-Вюртемберг, Німеччина |
| Діяльність | офіцер ВМФ Німеччини, підводник, солдат |
| Знання мов | німецька |
| Учасник | Друга світова війна[1] |
| Військове звання | Kapitänleutnant[d][1] |
| Нагороди |
 |
Вернер Піч (нім. Werner Pietzsch; 30 квітня 1917, Потсдам — 5 червня 2002, Есслінген-на-Некарі) — німецький офіцер-підводник, капітан-лейтенант крігсмаріне.
Біографія[ред. | ред. код]
5 квітня 1935 року вступив на флот. З вересня 1939 року — ад'ютант 1-го запасного морського дивізіону. З січня 1940 року — вахтовий офіцер в 6-й флотилії торпедних катерів. З червня 1940 року — референт в штабі командувача торпедними катерами. З жовтня 1940 по березень 1941 року пройшов курс підводника. В березні-квітні — помічник інструктора училища корабельних гармат. З 21 травня 1941 року — 1-й вахтовий офіцер на підводному човні U-129. В березні-травні 1942 року перебував в розпорядженні 2-го навчального дивізіону підводних човнів. З 25 червня 1942 року — командир U-523, на якому здійснив 4 походи (разом 85 днів у морі). 19 березня 1943 року потопив американський торговий пароплав Mathew Luckenbach водотоннажністю 5848 тонн, який перевозив 8360 тонн генеральних вантажів (включаючи сталь, зерно, боєприпаси, пошту і вантажівки на палубі); всі 68 членів екіпажу вціліли. 25 серпня 1943 року U-523 був потоплений в Північній Атлантиці західніше Віго (42°03′ пн. ш. 18°02′ зх. д.) глибинними бомбами британських есмінця «Вондерер» і корвета «Воллфлавер». 17 членів екіпажу загинули, 37 (включаючи Піча) були врятовані і взяті в полон.
Звання[ред. | ред. код]
- Кандидат в офіцери (5 квітня 1935)
- Морський кадет (25 вересня 1935)
- Фенріх-цур-зее (1 липня 1936)
- Оберфенріх-цур-зее (1 січня 1938)
- Лейтенант-цур-зее (1 квітня 1938)
- Оберлейтенант-цур-зее (1 жовтня 1939)
- Капітан-лейтенант (1 липня 1942)
Нагороди[ред. | ред. код]
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
Посилання[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 180. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1