Вероніка Марчук

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вероніка Марчук
Народилася 28 листопада 1971(1971-11-28)[1] (52 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР[1]
Громадянство Україна Україна → Польща Польща
Діяльність акторка, кінопродюсерка, підприємиця, юристка, телеведуча
Знання мов польська
У шлюбі з Пазура Цезарій
IMDb ID 1459373
Сайт weronikamarczuk.pl

Вероніка Олена Марчук (при народженні Олена Марчук, пол. Weronika Olena Marczuk, нар. 28 листопада 1971, Київ, УРСР) — польсько-українська громадська діячка, юристка, підприємиця та медійна особистість. Відома в Польщі як кінопродюсерка, акторка, телеведуча та письменниця.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народилася 28 листопада 1971 року в Києві. В 1989 році з медаллю закінчила київську середню школу № 224[2], залишилася працювати організаторкою позакласної роботи з 1989 до 1991 року. Також закінчила музичну школу і відвідувала гуртки пантоміми і танців[3].

Під час роботи в школі одночасно навчалася в Ніжинському педагогічному інституті на хіміко-біологічному факультеті. Під час навчання підписала дворічну угоду з однією польською фірмою на два роки про роботу у Польщі[4].

У 1992—1994 р.р. вивчала зовнішню торгівлю в економічному коледжі в місті Сопот[5]. Щоб забезпечити себе, працювала еротичною танцюристкою в нічних клубах[6][7][8]. Згодом працевлаштувалася в будівельну компанію Lokacie та планувала повернутись до України і працювати на неї там[6].

В 23 роки одружилась з польським кіноактором та підприємцем Цезарієм Пазурою і залишилась в Польщі[4]. Із чоловіком випустили телесеріал «Секс у меншому місті», де знялася. Також із чоловіком знялась в фільмі «Ненаситність»[9]. Посіла 3 місце в 13-му сезоні польських «Танців з зірками». На телеканалі TVN очолювала журі популярного шоу «Просто танцюй»[7].

В 1999 році заочно закінчила юридичний факультет Варшавського університету[10][6]. Протягом навчання працювала у Міністерстві культури Польщі як молодша юристка[джерело?]. Заснувала юридичну фірму Anvero, що спеціалізується на авторському праві та законах про пресу[10].

В 1999—2003 навчалася в Регіональній палаті юридичних консультантів в Варшаві, отримала адвокатське звання та диплом-відзнаку за результати[джерело?].

В 2006—2008 навчалася в Варшаві в Business Center Club, де здобула диплом MBA[10].

Після розлучення продовжила кінодіяльність, почала громадську діяльність[4].

Бізнес та кар'єра[ред. | ред. код]

У 1997 році стала CEO та співвласницею продюсерської компанії «Sting Production», з часом розширила свою діяльність та створила групу компаній «Sting Production & Sting Communication & Sting Global», якими керує понині. Група «Sting» включає як бізнес, так і юридичний консалтинг, книговидання, театральне та кіновиробництво, організацію та реалізацію міжнародних заходів та проєктів[джерело?].

В 2014 році балотувалась до Європарламенту від Лодзького регіону. Була кандидаткою № 1 в списку коаліції Союзу демократичних лівих сил та Унії праці та першою кандидаткою до Європарламенту українського походження в історії Польщі[джерело?]. В той час активно підтримувала Україну, координувала та брала участь в візиті делегації членів Європарламенту у лютому 2014 року, яка здійснювала переговори між сторонами конфлікту на Майдані[джерело?].

2014—2016 року займає посаду директора розвитку компанії SCOTWORK у Польщі[джерело?].

2016 року очолила апарат голови правління Укрзалізниці та 2 роки займала посаду директора[джерело?].

З 2016 до 2018 року входила Наглядової ради Експрес-Банку[джерело?].

2018 — долучається до керівництва польсько-української господарчої палати в Україні та очолює Polish Business Center у Києві — комерційну платформу палати і працює з польськими інвесторами в Україні, а українськими — у Польщі[джерело?].

2020 року увійшла до ради польсько-української господарчої палати, стала повноважною представницею з питань українського ринку у Варшаві. На загальних зборах 29 червня 2023 року обрана віцепрезиденткою ради палати[джерело?].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

У 2000 році співзаснувала польську збірну артистів з футболу ARTSPORT[джерело?].

Співзаснувала асоціацію акторів кіно та телебачення в Варшаві (Stowarzyszenie Aktorów Filmowych i Telewizyjnych) і з 2001 по 2008 рік працювала як керуючий директор[джерело?].

У жовтні 2006 року обрана головою правління благодійного Фонду «ТПУ — Товариство друзів України» (TPU — Towarzystwo Przyjaciół Ukrainy) у Варшаві. ТПУ є однією з організацій у Польщі, яка підтримує та допомагає Україні, а також активно сприяє польсько-українському порозумінню[11].

В 2013 році заснувала ГО «Біла Стрічка» в Україні і вперше в Україні провела масштабну кампанію в медіях та носіях реклами, присвячену боротьбі ​з насильством проти жінок «ЛЮБИШ — НЕ БИЙ !»[джерело?].

Організувала міжнародний фестиваль «Сусіди за столом», театральний фестиваль українського театру в Польщі, концерти Океану Ельзи, Kozak System, інших артистів. Багато років промотує в Польщі українського художника Івана Марчука. Разом із компанією «Sting Communication» з 2015 до 2023 року організувала серію виставок художника[джерело?].

У 2016 році заснувала та очолила ГО «Міжнародна амбасада жінок-підприємниць» в Україні, яка створює міжнародну мережу для об'єднання жінок у бізнесі[джерело?].

З 2021 року є амбасадоркою глобального екологічного проєкту «Greening of the Planet» в Польщі[джерело?].

Особисте життя[ред. | ред. код]

У 1993—1995 роках була одружена з поляком Бартеком Новопольським[12]. За інформацією деяких ЗМІ, це був фіктивний шлюб для можливості подальшого проживання в Польщі[12].

В 1995 році одружилась з польським кіноактором та підприємцем Цезарієм Пазуру, з яким познайомилась в Сопоті. Розлучилась у 2007 році після 12 років шлюбу[7]. Наприкінці 2009 року на прохання колишнього чоловіка повернулася до дошлюбного прізвища, відмовившись від подвійного (Марчук-Пазура)[13].

17 січня 2020 року народила дочку Анну від партнера-поляка, з яким на той час була 7 років[14].

Скандали[ред. | ред. код]

Корупція[ред. | ред. код]

У 2009 році Вероніку Марчук затримали польські правоохоронці[15]. В одному із варшавських ресторанів вона як посередниця отримала пакет з хабарем в розмірі 100 тисяч злотих від директора польського державного видавництва, яке мали приватизувати. Правоохоронці прослуховували телефон Марчук кілька місяців, запевняючи, що мають безсумнівні докази її вини. Варшавська прокуратура пред'явила Марчук обвинувачення за фактом корупції. Крім того, за словами речника прокуратури Матеуша Мартинюка, обвинувачувана у корупційних діях користувалась підтримкою впливових осіб в уряді[16]. 100 тисяч злотих були завдатком, увесь хабар, твердили обвинувачі, сягав би понад 100 тисяч євро. Марчук, якій загрожувало до 10 років ув'язнення, з'явилася в телепрограмі «Teraz my!» через місяць і надала свою версію подій (вказавши, що діяла в рамках професійної діяльності). Вона також стверджувала, що агент ЦБА, який працював над нею, намагався її спокусити.[17] У 2011 році розслідування проти Вероніки Марчук було припинено у зв'язку з відсутністю в її діях складу злочину.[18] Подробиці арешту та як він вплинув на її життя Марчук описала в книзі "Chcę Być jak Agent" (укр. Хочу бути як агент)[19].

Укрзалізниця[ред. | ред. код]

Видання «Коментарі» у підсумах 2016 року висновувало, що «Укрзалізниця» провалила 2016 рік. У виданні стверджують, що команда Войцеха Бальчуна, однією з найближчих помічників якого була Вероніка Марчук, призвела до кількох масштабних криз та серйозних порушень вантажного сполучення. Крім цього, польська команда виявилася не в змозі забезпечити вагонами аграріїв і металургів[20]. Саму Марчук в статті охарактеризовано як польську стриптизерку, яка «починала свою кар'єру як танцівниця стриптизу в нічному клубі на Балтійському узбережжі»[20].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Freebase Data Dumps — Google.
  2. ↑ Свобода, Радіо (5 лютого 2008). Вероніка Марчук-Пазура. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 23 грудня 2023.
  3. ↑ S.A, Wirtualna Polska Media (19 листопада 2009). Weronika Marczuk-Pazura. film.wp.pl (пол.). Процитовано 23 грудня 2023.
  4. ↑ а б в Поштар, Єва (28 вересня 2009). Найвідомішій у Польщі українці загрожує до 8 років ув’язнення. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 23 грудня 2023.
  5. ↑ Звезда польского кино цезарий пазура: «в кафе за столиком я увидел очень красивую блондинку и сказал своему другу: «все просят у нас автографы, а эта девушка не подойдет». И тогда она… Подошла». fakty.ua (укр.). Процитовано 25 грудня 2023.
  6. ↑ а б в Wyborcza.pl. wyborcza.pl. Процитовано 26 грудня 2023.
  7. ↑ а б в Півоварчик, Томаш. Найуспішнішу українку в Польщі спіймали на хабарі.
  8. ↑ У Польщі до Європарламенту може потрапити колишня громадянка України. www.unian.ua (укр.). Процитовано 23 грудня 2023.
  9. ↑ Фильмография Вероника Марчук-Пазура. www.kinofilms.ua (ru-UA) . Процитовано 23 грудня 2023.
  10. ↑ а б в S.A, Wirtualna Polska Media (19 листопада 2009). Weronika Marczuk-Pazura. film.wp.pl (пол.). Процитовано 23 грудня 2023.
  11. ↑ About us - Towarzystwo Przyjaciół Ukrainy (амер.). 1 грудня 2022. Процитовано 26 грудня 2023.
  12. ↑ а б "Byłem mężem Pazury" - Na luzie - Dziennik.pl. web.archive.org. 27 вересня 2009. Архів оригіналу за 27 вересня 2009. Процитовано 23 грудня 2023.
  13. ↑ Pazura odzyskał nazwisko. www.se.pl (пол.). Процитовано 23 грудня 2023.
  14. ↑ Weronika Marczuk: zachodziłam w ciąże, ale miałam problemy z ich donoszeniem. edziecko.pl (пол.). 10 січня 2020. Процитовано 23 грудня 2023.
  15. ↑ Новий директор "Укрзалізниці" два тижні не виходить на роботу. ТСН.ua (укр.). 28 травня 2016. Процитовано 23 грудня 2023.
  16. ↑ Поштар, Єва (28 вересня 2009). Найвідомішій у Польщі українці загрожує до 8 років ув’язнення. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 23 грудня 2023.
  17. ↑ Agent Tomek chciał mnie uwieść – spowiedź Marczuk-Pazury. gazeta.pl. 19 października 2009.
  18. ↑ Weronika Marczuk oczyszczona z zarzutów. gazeta.pl. 10 stycznia 2011.
  19. ↑ Chcę Być jak Agent. www.empik.com (пол.). Процитовано 26 грудня 2023.
  20. ↑ а б Бальчун привів "Укрзалізницю" до збитків і скандалів, – ЗМІ. 24 Канал (укр.). 28 грудня 2016. Процитовано 23 грудня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Ця сторінка потребує якісніших чи новіших ілюстрацій для висвітлення теми. Допоможіть, замінивши поточні зображення доречними медіа, наприклад, із Вікісховища.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вероніка_Марчук&oldid=42392312