Вилка Микола Семенович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Вилка Микола Семенович | |
---|---|
Народився |
1911 Нова Земля, Архангельська губернія, Російська імперія |
Помер |
30 вересня 1942 Вайгач, Ненецький автономний округ, Архангельська область, РРФСР, СРСР |
Країна |
Російська імперія Російська СФРР СРСР |
Діяльність | поет, письменник |
Alma mater | Інститут народів Півночіd |
Знання мов | ненецька і російська |
Членство | СП СРСР |
Жанр | повість[d] |
Микола Семенович Вилка[1] (1911, Нова Земля — 30 вересня 1942, острів Вайгач) — ненецький письменник, основоположник ненецької художньої прози. Художник і поет, збирач фольклору, ілюстратор власних творів. Племінник Тико Вилки. Член Спілки письменників СРСР.[2].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в 1911 році на Новій Землі, Під час навчання в Інституті народів Півночі в 1937 році опублікував у журналах «Наша країна» і «Радянська Арктика» в авторському перекладі повість «Вилка на острові». Трагічно загинув у 1942 (отруївся трофейним спиртом)[3] році на острові Вайгач.
Твори[ред. | ред. код]
- Мар'я. На острові: Повісті / переклад на російську мову і примітки Г. Д. Вербова. Л., 1938;
- Мар'я: Повість/переклад на російську мову і примітки U. Д. Вербова.//Друге народження. Твори зачинателів літератур народностей Півночі і Далекого Сходу. М., 1983.
- Вірші//Ми — люди Півночі. Л., 1949;
Посилання[ред. | ред. код]
- [[https://web.archive.org/web/20190215051156/http://www.russian-travels.ru/?p=320 Архівовано 15 лютого 2019 у Wayback Machine.] Писатель Николай Вылка]
- Нам память возвращает имена [Архівовано 15 лютого 2019 у Wayback Machine.]
Література[ред. | ред. код]
- Л. Ю. Корепанова Ненецкий автономный округ. Энциклопедический словарь. — М.: Н51 Дом Книги «Аванта+», 2001. — С. 304. — ISBN 5-8483-0040-2.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ У деяких джерелах помилково вказано по батькові Степанович.
- ↑ Вылка Николай Семёнович. Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 14 лютого 2019.
- ↑ Инцидент на Вайгаче в сентябре 1942 года. Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 14 лютого 2019.