Винокуров В'ячеслав Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
В'ячеслав Петрович Винокуров
рос. Вячеслав Петрович Винокуров
Народження 24 листопада 1913(1913-11-24)
с. Репіновка
Смерть 30 листопада 1942(1942-11-30) (29 років)
біля с. Нікішкіно
Поховання Сичовка
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ  танкові війська
Освіта Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби 1933—1942
Партія КПРС
Звання  Підполковник
Війни / битви Битва на озері Хасан
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня
CMNS: Винокуров В'ячеслав Петрович у Вікісховищі

В'ячесла́в Петро́вич Виноку́ров (нар. 1913 — пом. 1942) — радянський військовик, учасник битви на озері Хасан і німецько-радянської війни, підполковник. Герой Радянського Союзу (1938).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 24 листопада 1913 року в нині неіснуючому селі Репіновка Тюклинського повіту Тобольської губернії Російської імперії (нині — в адміністративних межах Новосибірської області Росії) в родині вчителя. Росіянин.

Після смерті батька у 1920 році родина переїхала до Чебоксар (Чувашія), де закінчив семирічку і школу ФЗУ, працював слюсарем автобази.

До лав РСЧА призваний у 1933 році. Закінчив Саратовську бронетанкову школу.

Особливо командир взводу 303-го окремого танкового батальйону 32-ї стрілецької дивізії (1-ша Приморська армія, Далекосхідний фронт) лейтенант В. П. Винокуров відзначився відзначився в боях біля озера Хасан 6 серпня 1938 року. У критичний момент бою він замінив командира роти, що вибув зі строю. Коли його танк був підбитий, опинився в оточенні, але мужньо витримав 27-ми годинну блокаду. Під прикриттям артилерійського вогню зміг вибратися з танка й дістатись своєї частини. Був поранений.

Після одужання навчався у Військовій академії імені М. В. Фрунзе. Брав участь у радянсько-фінській війні 1939—1940 років. Внаслідок важкого поранення втратив ліву ногу. Продовжив навчання в академії, пересуваючись на протезі.

Після закінчення академії у 1941 році був залишений при ній викладачем, але домігся відправки в діючу армію. Учасник німецько-радянської війни з жовтня 1941 року. Воював на Західному фронті.

Командир 200-ї окремої танкової бригади підполковник В. П. Винокуров загинув у бою 30 листопада 1942 року поблизу села Нікішкіно Сичовського району Смоленської області.

Похований на військовому кладовищі № 2 у місті Сичовка[1].

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25 жовтня 1938 року «за зразкове виконання бойових завдань і геройство, виявлене при обороні району озера Хасан», лейтенантові Винокурову В'ячеславу Петровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу. Після встановлення знаку особливої відзнаки, отримав медаль «Золота Зірка» за № 85.

Був також нагороджений орденом Леніна (25.10.1938), двома орденами Червоного прапора і орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня.

Пам'ять[ред. | ред. код]

Ім'ям В'ячеслава Винокурова названо вулиці в містах Чебоксари і Новочебоксарськ.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Винокуров В'ячеслав Петрович. // Сайт «Герои страны» (рос.).