Винятки без правил

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Винятки без правил
рос. Исключения без правил
Жанр сатира
Режисер Володимир Бортко
Віктор Бутурлін
Сергій Баранов
Валерій Наумов
Олександр Рогожкін
Сценарист Михайло Мішин
У головних
ролях
Віктор Бичков
Олександр Галибін
Семен Фарада
Семен Морозов
Оператор Володимир Васильєв
Анатолій Лапшов
Валерій Мартинов
Сергій Юриздицький
Композитор Володимир Дашкевич
Альгірдас Паулавічюс
Художник Віталій Ясько
Кінокомпанія «Ленфільм»
Тривалість 92 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1986
IMDb ID 0091133

«Винятки без правил» (рос. «Исключения без правил») — радянський художній фільм-кіноальманах 1986 року за розповідями Михайла Мішина зі збірки оповідань «Пауза в мажорі». Прем'єра фільму на телебаченні відбулася 3 травня 1986 року.

Складається з чотирьох самостійних короткометражних фільмів-новел, які сюжетно не пов'язані один з одним, але об'єднані спільною сатирико- комедійною ідеєю.

Виняток перший — «Екскурсант»[ред. | ред. код]

Працівник фабрики іграшок Боря Топорков випадково потрапляє в групу інтуристів, що відвідали його фабрику, і по-новому осмислює те, що стало для нього звичним. Наприклад, власний прогул на роботі або вічно триваючий біля його під'їзду ремонт каналізації з ямами.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Виняток другий «Скріпки»[ред. | ред. код]

Про співробітника установи Івана Семеновича Ящерова — пристосуванця і підлабузника. Його улюблене і єдине заняття — зображати «бурхливу діяльність».

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Виняток третій — «Голос»[ред. | ред. код]

Докладніше: Голос (фільм, 1986)

Про те, як інженер Валюшин, стомлений проблемами на роботі і в сім'ї, в один прекрасний ранок заговорив мовою недоречних штампів і сентенцій, які багато разів зустрічаються в статтях і передачах безталанних журналістів…

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Виняток четвертий — «Золотий ґудзик»[ред. | ред. код]

Фільм про людину, яка завжди і у всьому в житті звикла керуватися тільки своїми особистими інтересами. Герой новели, Спіркін, відверто ледарює на роботі, але в пошуках втраченого «фірмового» ґудзика проявляє дива енергії та винахідливості.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]