Вири (Сумський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Вири
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Сумський район
Громада Річківська сільська громада
Облікова картка Вири 
Основні дані
Населення 1663
Поштовий індекс 41850
Телефонний код +380 5443
Географічні дані
Географічні координати 51°02′25″ пн. ш. 34°24′23″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
140 м
Водойми р. Вир
Відстань до
районного центру
21 км
Найближча залізнична станція Вири
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради 41850, Сумська обл., Білопільський р-н, с. Вири, вул. Шкільна, 1
Сільський голова Кулак Микола Іванович
Карта
Вири. Карта розташування: Україна
Вири
Вири
Вири. Карта розташування: Сумська область
Вири
Вири
Мапа
Мапа

CMNS: Вири у Вікісховищі

Вири́ — село в Україні, у Сумській області, Сумському районі. Населення становить 1663 особи. До 2018 орган місцевого самоврядування — Вирівська сільська рада.

Після ліквідації Білопільського району 19 липня 2020 року село увійшло до Сумського району[1].

Географія[ред. | ред. код]

Село Вири розташоване на березі річки Вир (головним чином на лівому), вище за течією примикає село Білани, нижче за течією на відстані 1.5 км розташоване село Кравченкове. Річка у цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.

Поруч, за 2 км, пролягає залізниця, станція Вири.

Історія[ред. | ред. код]

Село засновано українськими козаками поблизу кордону Гетьманщини, на території Сумського слобідського полку. Одна з причин — втеча з Гетьманщини після Вічного миру Московії та Речі Посполитої. Назва села найвірогідніше походить від назви річки Вир, що завжди була швидкоплинною і бурхливою, з течією, схожою на клекіт, белькотіння (тобто вода в ній вирувала).[2]

  • Історія зруйнованих храмів села Вири. В 1672 році був збудований перший храм Трьох Святителів. Другий храм, що був побудований в ім’я Іоакима і Анни з приділом трьох Святителів, згорів у 1732 році. В 1738 році розпочалося будівництво нового трипрестольного храму козацьким старшиною Степаном Івановичем Кондратьєвим. Закінчував будівництво Михайло Кондратьєв, який подарував храму іконостас, ризницю та різний церковний інвентар. В 1879 році у Вирах існувало вже два дерев’яні храми. У 1882 році коштом парафіян у селі була споруджена мурована церква Всіх Святих за проектом харківського єпархіального архітектора Ф. І. Данилова. Коли був знищений храм, точно не встановлено, ймовірно це було у 30-х роках ХХ століття.[3] Храм Покрова Пресвятої Богородиці був споруджений під керівництвом місцевого майстра Тихона Єфімова в кінці ХІХ століття. Церква була чотириярусна з прибудованою дзвіницею. Церковні бані були вкриті золотом. Церква мала струнку архітектуру, багате внутрішнє вбрання, три паперті і два кліроси. Навколо церкви була муровано-металева огорожа. Цей храм стояв на березі річки Вир посеред села. На цьому місці зараз розташований Будинок культури. За спогадами старожилів, місцеві священики жили у скромних помешканнях. З особливою любов’ю згадували отця Семена — одного з останніх батюшок, що був уважним, людяним і співчутливим. Він добре знався на червонодеревному ремеслі і грав на скрипці. На жаль, на початку 30-х років ХХ століття радянська влада знищила Покровський храм. Спочатку зняли хрести на церкві, потім скинули куполи, храм пограбували і перертворили на колгоспну комору. Пізніше розібрали стіни на цеглу. Це було нелегко, бо, як згадують літні люди, будівельний розчин замішували на курячих білках.[4]
  • на 1864 рік у власницькому селі Сумського повіту Харківської губернії мешкало 4356 осіб (2162 чоловічої статі та 2194 — жіночої), налічувалось 475 дворових господарств, існували православна церква, винокурний і селітряний заводи[5].
  • Станом на 1914 рік село було центром Вирівської волості, кількість мешканців зросла до 5644 осіб[6].
  • Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1923—1933 та 1946–1947 роках.
  • 4 лютого 2014 року близько 15:30 відбулося зіткнення автобуса з потягом, внаслідок якого загинули 13 людей, 6-7 отримали поранення.

В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIIIX ст).

18 квітня 2023 року через обстріл російськими військовими села, померла від отриманих ран пенсіонерка, іще одна жінка була доставлена з травмою ноги до лікарні. Влучили по приватних будинках та городах. Всього випустили 7 снарядів з САУ та 5 ракет із реактивних систем.

Від російського обстрілу постраждало обійстя Галини Турчин. Вибухом зруйнувало літню кухню, сарай, погреб, повибивало шибки у вікнах[7].

24 березня 2024 року по селі був авіаційний удар та удар дрона-камікадзе. Пошкоджені дитячий садок та адмінбудівля, зруйнована школа[8].

Економіка[ред. | ред. код]

  • Молочно-товарна та свино-товарна ферма.
  • Вирівське хлібоприймальне виробництво.
  • ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».
  • Сільськогосподарське виробництво «Вири».
  • «Вири-Агро».

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

  • Дитячий садок.
  • Школа.

Уродженці[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв[9]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Беценко, Тетяна (2015). Лінгвістичне краєзнавство : походження географічних назв Сумщини (укр.) . Суми: Мрія -1. с. 74. ISBN 978-966-566-639-4.
  3. Книга Пам’яті Сумської області : в 3 т. — Т. ІІ Зруйновані храми Сумщини. Мартиролог втрачених святинь / автор-упорядник О. М. Корнієнко (укр.) . Суми: Ярославна. 2007. с. 24. ISBN 978-966-7538-17-0.
  4. Книга Пам’яті Сумської області : в 3 т. — Т. ІІ Зруйновані храми Сумщини. Мартиролог втрачених святинь / автор-упорядник О. М. Корнієнко (укр.) . Суми: Ярославна. 2007. с. 24-25. ISBN 978-966-7538-17-0.
  5. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3395)(рос. дореф.)
  6. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
  7. Обстріл села Річки Сумського району, в якому загинула пенсіонерка: що розповіли очевидці. Суспільне Суми. 18 квітня 2023.
  8. Двоє загиблих, 9 травмованих, зруйновані будівлі: що відомо про обстріл Сумського району 24 березня станом на 11:30. 0542.ua - Сайт міста Суми (укр.). Процитовано 17 травня 2024.
  9. У Вирах пройшов чемпіонський гусячий поєдинок + ВІДЕО (укр.), процитовано 11 жовтня 2022

Джерела[ред. | ред. код]

  • Історія міст та сіл України (рос.)
  • Обстріли села Вири Річківської громади 24 березня
  • Археологічні пам’ятки Української РСР. — Київ, 1966. — С. 302.
  • Книга Пам’яті Сумської області : в 3 т. — Т. ІІ Зруйновані храми Сумщини. Мартиролог втрачених святинь / автор-упорядник О. М. Корнієнко. — Суми : Ярославна, 2007. — 324 с., іл.
  • Алферов В. Р. Мои воспоминания. Найденная рукопись / В. Р. Алферов. — Суми, 2020. — С. 131-142, 184.
  • Беценко Т. П. Лінгвістичне краєзнавство : походження географічних назв Сумщини / Т. П. Беценко. — Суми : Мрія-1, 2005. — С. 74.
  • Хвостенко Г. Вири : села на карті Сумщини // Діалог. — 2003. — 1 трав. — С. 1.
  • Хвостенко Г. Де котить хвилі Вир // Сумщина. — 2008. — 12 квіт. — С. 3.
  • Священні землі прадідів // Білопільщина. — 2009. — 5 верес. — С. 3.
  • Білоус Л. До історії села Вири // Білопільщина. — 2011. — 29 січ. — С. 3.
  • Храмове свято села Вири //Білопільщина. — 2020. — 13 черв. (№67-69). — С. 7.
  • Плут М. Вири над Виром // Білопільщина. — 2021. — 16 січ. (№ 7-9). — С. 5 ; 23 січ. (№ 10-12). — С. 4 ; 20 лют. (№ 22-24). — С. 4 ; 3 квіт. (№ 40-42). С. 4 ; 10 квіт. (№ 43-45). — С.5.
  • [[https://web.archive.org/web/20111219212419/http://weather.in.ua/ua/symskaja/3639 Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.] Погода в селі Вири]