Влодзімірський Лев Омелянович

Влодзімірський Лев Омелянович
Народився	10 (23) січня 1905 або 1903 Барнаул, Томська губернія, Російська імперія
Помер	23 грудня 1953(1953-12-23) Москва, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	політик
Військове звання	Генерал-лейтенант
Партія	КПРС і 1931
Нагороди	Медаль «За оборону Москви»

Влодзімірський Лев Омелянович (Емільович) (10 (23) січня 1905 або 1903, Барнаул, Томська губернія — 23 грудня 1953(1953-12-23), Москва) — діяч радянських органів держбезпеки, генерал-лейтенант (9.7.1945), у зв'язку зі злочинною діяльністю в 1953 році позбавлений звання і нагород.

Біографія

Поляк, син підосавула. C 1928 на роботі в органах ОГПУ. Член ВКП (б) з 1931 року.

12 травня 1943 очолив слідчу частину з особливо важливих справ НКДБ (МДБ) СРСР.

18 березня 1953 був призначений начальником слідчої частини з особливо важливих справ МВС СРСР.

Один з найбільш одіозних слідчих НКВС, які широко застосовували методи фізичного впливу і прямі вбивства (посла в Китаї Бовкуна та ін.). Практично всі справи стосовно партійного, військового та господарського керівництва йшли через Влодзімірського.

Влітку 1953 заарештований як «член банди Берії». Разом з Л. П. Берією та іншими засуджений Спеціальною судовою присутністю Верховного Суду СРСР до розстрілу 23 грудня 1953. У той же день розстріляний. Не реабілітований.

Див. також

• Ленінградська справа

Посилання

• Влодзімірський на сайті «Хронос» [Архівовано 25 березня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
• Влодзімірський на сайті «Меморіал» [Архівовано 30 жовтня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
• Влодзімірський на сайті «protivpytok.org» [Архівовано 28 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)