Возівня
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 12 травня 2022.
Возі́вня, возо́вня, воза́рня, вози́рка — повітка, приміщення для возів, саней, сільськогосподарських знарядь[1][2][3][4] (плугів, борін). Возівня для карет називалася каре́тнею[5].
Возівня була одним зі споруд українського подвір'я, але в деяких господарствах вози могли ставити і в коморі. У бойків замість возівень використовувалися колешні — прибудовані до хати навіси[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Возівня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Возовня // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Возарня // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Возирка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Каретня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Хведір Вовк. 8. Будівництво // Студії з української етнографії та антропології. — К. : «Мистецтво», 1995. — ISBN 5-7715-0729-6.
| ||||||||