Воластоніт
Воластоніт | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | затверджений (А)[d][1] |
IMA-номер | IMA1962 s.p. |
Абревіатура | Wo[2] |
Хімічна формула | CaSiO₃ |
Nickel-Strunz 10 | 9.DG.05 |
Dana 8 | 65.2.1.1c |
Ідентифікація | |
Сингонія | триклінна сингонія[3] |
Просторова група | кристалографічна група 1d[4][3] |
Колір риси | білий |
Інші характеристики | |
Названо на честь | Вільям Волластон[4] |
Воластоніт у Вікісховищі |
Воластоніт (рос. волластонит; англ. wollastonite, tabular spar; нім. Wollastonit m) — мінерал, силікат кальцію, який може містити невелику кількість заліза, магнію та марганцю, що замінює кальцій.
Етимологія та історія[ред. | ред. код]
Назва воластоніт сходить до Дж. Лемана, який вперше згадав це ім’я в 1818 році в Nouveau dictionnaire d’histoire naturelle appliquée aux arts, à l’agriculture при описі гірських порід, точніше скарнів з Догнечі в румунській частині Баната. Вперше мінерал був описаний в 1793 році австрійським мінералогом А. Штуцем. Для цього у Штюца були доступні зразки гірських порід з Банату. Догнеча досі вважається типовою місцевістю воластоніту. Перейменування столового шпату у воластоніт Леманом було зроблене на знак визнання наукових заслуг відомого англійського натураліста Вільяма Гайда Волластона (1766–1828).
З часу заснування Міжнародної мінералогічної асоціації (IMA) в 1958 році, воластоніт є міжнародно визнаною назвою мінералів для природного CaSiO3.
Загальна характеристика[ред. | ред. код]
- 1) Силікат ланцюжкової будови з ґранулами піроксеноїдів, Ca3(Si3O9). Типовий метаморфічний мінерал. Сингонія триклінна. Густина 2,78-2,91. Твердість 5-5,5. Колір білий, безбарвний. Блиск скляний.
Утворюється на контакті вапняків з виверженими породами, де асоціює з кальцитом, діопсидом, андрадитом, везувіаном, сфеном, епідотом.
В Україні є в межах Українського щита. Найбільше родовище воластоніту у світі — Віллсборо (гори Адірондак в штаті Нью-Йорк, США) з достовірними запасами 5,4 млн т руди пов'язане з регіональним метаморфізмом. Загальні геологічні запаси унікального родовища воластоніту в Чаткальській долині, Киргизстан оцінюються приблизно в 50 млн т.
Волластоніт зустрічається в багатьох місцях по всьому світу, а також видобувається для промислового використання. Наступна інформація про видобуток у 2016 році базується на Всесвітньому звіті про мінерали Британської геологічної служби 2012-2016: Китай, 950 000 т; Індія, 166 168 т; Мексика, 63 683 т; США, 60000 т; Іспанія, 13553 т; Фінляндія, 10 000 т; Канада, 6000 т; Австралія, 1797 т.
Воластоніт — перспективна сировина для електрокераміки, стенових плит, облицювальної цегли і плитки, кахлів, спеціальних цементів, білил, фарб, лаків тощо.
Основний метод збагачення — флотація.
Від імені англ. дослідника В. X. Волластона.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (November 2015) — 2015.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б mineralienatlas.de
- ↑ а б http://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/wollastonite.pdf
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Воластоніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Воластоніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Wollastonit |
- Umfangreiche Daten zu Wollastonit auf webmineral.com (englisch)
- Mineralienatlas:Wollastonit (allg.) und Polytypen Mineralienatlas:Wollastonit-1A, Mineralienatlas:Wollastonit-2M, Mineralienatlas:Wollastonit-3A, Mineralienatlas:Wollastonit-4A, Mineralienatlas:Wollastonit-5A, Mineralienatlas:Wollastonit-7A – Daten und Kristalle
- Bilder von Wollastonit im Dünnschliff vom GeoMuseum der TU Clausthal
- Übersicht der Kettensilicatstrukturen (Universität Freiburg)
- Oxford University MSDS sheet