Волзька (станція метро)
| Волзька | |
|---|---|
|
Люблінсько-Дмитровська лінія  | |
| Загальні дані | |
| Тип | однопрогінна |
| Глибина закладення | 8 м |
| Проєктна назва | Любліно |
| Кількість | 1 |
| Тип | острівна |
| Форма | пряма |
| Дата відкриття | 28 грудня 1995 |
| Архітектор(и) | В. С. Волович (рос.), співавтори Г. С. Мун (рос.), Н. И. Шумаков (рос.) |
| Інженер(и)-конструктор(и) | Е. Барский (рос.), М. Белова (рос.), Т. Мазаник (рос.) |
| Будівельник(и) | БМУ-10 Мосметробуду |
| Пересадка на | А: с4, 228, 312, 530, 551, 551к, 658, 713, т74, н5 |
| Виходи до | Краснодонська, вулиця Шкульова |
| Час відкриття | 5:30 |
| Час закриття | 1:00 |
| Код станції | 156, Вк |
 | |
«Волзька» (рос. Волжская) — 157-ма станція Московського метрополітену, розташована на південному радіусі Люблінсько-Дмитровської лінії між станціями «Печатники» і «Любліно». Названа по поруч розташованому Волзькому бульвару. Відкрита 28 грудня 1995 року, у складі черги «Чкаловська» — «Волзька». Розташована в однойменному районі Москви.
Технічна характеристика[ред. | ред. код]
Конструкція станції — однопрогінна (глибина закладення — 8 м). Споруджена за типовим проектом, із збірних монолітних залізобетонних балок.
Оздоблення[ред. | ред. код]
Вестибюлі і платформний простір станції виконані в єдиному стилі. Колійні стіни облицьовані емальованим алюмінієм білого (вгорі) та червоного (посередині) кольорів і мармуром (внизу). Підлога викладена гранітом світло-сірого кольору. По осі залу розташовуються групи сидінь і оригінальні світильники, розміщені в торшерах, що забезпечують освітлення станції. Внаслідок усього цього станція — одна з найтемніших у Московському метрополітені.
Вестибюлі[ред. | ред. код]
Вихід в місто здійснюється по сходах до Краснодонської вулиці, до Волзького бульвару і до міської лікарні № 68 через східний вестибюль, а також до вулиці Шкульова через західний.
Колійний розвиток[ред. | ред. код]
Спочатку перша черга Люблінської лінії мала прямувати до станції «Любліно», де був побудований одноколійний тупик. Проте плани змінилися і кінцевою стала спочатку не передбачена для цього «Волзька», тому для обороту потягів перед станцією був побудований перехресний з'їзд. Майже рік, до продовження лінії у бік станції «Мар'їно», потяги з центру прибували на кожну з колій по черзі, потім одна з колій перехресного з'їзду була розібрана, але можливість обороту потягів у разі необхідності на станції зберіглася.
Пересадки[ред. | ред. код]
- Автобуси: с4, 228, 312, 530, 551, 551к, 658, 713, т74, н5
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Волзька (станція метро)
- Станція на офіційному сайті Московського метрополітену (рос.)
- Станція на сайті www.metro.ru (рос.)
- Фотоальбом [Архівовано 28 грудня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Станція на сайті «Прогулки по метро» (рос.)
- Станція на сайті «Энциклопедия нашего транспорта» [Архівовано 22 листопада 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
Координати: 55°41′26″ пн. ш. 37°45′20″ сх. д. / 55.69056° пн. ш. 37.75556° сх. д.
| Попередня станція | Лінія | Наступна станція | ||
|---|---|---|---|---|
| Печатники | Люблінсько-Дмитровська лінія | Любліно | ||
|
Це незавершена стаття про метрополітен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |