Володимир Крісті
| Володимир Крісті | |
|---|---|
| Народився |
1880 Телешеу, Оргіївський район, Оргеєвський повіт, Бессарабська губернія, Російська імперія |
| Помер | 3 лютого 1969 |
| Країна |
.svg){kind=small} Румунія |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | МДУ і Паризький університет |
| Знання мов | румунська |
| Партія | Національна молдавська партія |
| Рід | Q21640722? |
| Батько | Grigory Christid |
| У шлюбі з | Mariya Mikhalkovad |
Володимир Крісті (рум. Vladimir Cristi; нар. 1880, Телешеу, губернаторство Бессарабія, Російська імперія [сьогодні в районі Орхей, Республіка Молдова ] — пом. 1956, в'язниця Вакерешть, Румунія) — румунський публіцист і політик, який обіймав посаду державного міністра в Уряд Ніколае Йорги з 16 січня по 6 червня 1932 р.[1] Пан Крісті також був мером міста Кишинева у 1938—1940 роках.
Біографія[ред. | ред. код]
Володимир Крісті закінчив юридичний факультет Московського університету та агрономічний факультет університету в Парижі. У 1917 р. — урядовий комісар Бессарабії. Він був депутатом у «Крайовій раді», міністром внутрішніх справ в уряді Молдавської Демократичної Республіки, депутатом у парламенті Румунії та міністром у справах Бессарабії в уряді Ніколає Йорги (1931—1932). Володимир Крісті був мером Кишинева в період 1938—1940 років. У 1944 році він знайшов притулок до Австрії, де мав титул міністра культів у легіонерському уряді у вигнанні у Відні[2]. Володимир Крісті був заарештований НКВД, коли намагався зв'язатися з Костянтином Арджетояну, колишнім прем'єр-міністром. Був депортований до СРСР, після чого перебував у в'язниці Вакерешть, де й помер.
Визнання, нагороди, медалі[ред. | ред. код]
Відзнаки:
- Ордени Святого Володимира, Святого Георгія (царський);
- орден «За заслуги в галузі культури»;
- орден Фердинанда I в ранзі командора;
- Орден Корони Румунії в ранзі великого офіцера;
- Авіаційна медаль.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Agentia Nationala de Presa AGERPRES. Documentare.agerpres.ro. Архів оригіналу за 20 квітня 2012. Процитовано 14 травня 2014.
- ↑ Carte - Miscarea Legionara - Legiunea in imagini. Fgmanu.ro. 26 серпня 1944. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 14 травня 2014.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Figuri contemporane din Basarabia, Chișinău, 1939 (Enciclopedie)
- Alexandru Chiriac (2001) Mic dicționar al membrilor Sfatului Țării, Patrimoniu, 1992; Dicționarul Membrilor Sfatului Țării 1917—1918. Editura Fundației Culturale Române. București
|
