Володимир Пилипець

Володимир Пилипець
Народився	14 лютого 1902(1902-02-14) Скалат, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер	6 травня 1968(1968-05-06) (66 років) Вашингтон, США
Країна	Австро-Угорщина  Республіка Польща  Українська РСР  США
Національність	українець
Діяльність	військовослужбовець, священник, громадський діяч
Alma mater	Таємний український університет і УКУ
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Володимир Пилипець (14 лютого 1902, Скалат, Австро-Угорщина — 6 травня 1968, Вашингтон, США) — український священник, військовик, громадський діяч. Хрест УГА, Лицарський Хрест Симона Петлюри, Хрест із мечами Союзу Українських Ветеранів; бойовий значок 6-ї Стрілецької Січової дивізії.

Життєпис

Літак «Ньюпор-17» який використовувався у Летунському відділі Галицької армії та Повітряному флоті УНР. На передньому плані підстаршина Володимир Пилипець

Навчався у Скалатській гімназії, учнем 7 класу вступив до УГА; від листопада 1918 року — стрілець 1-го піхотного куреня, від грудня цього ж року — в команді Української державної жандармерії у м. Теребовля. Від червня 1919 року — підхорунжий, зв'язківець 1-го летунського полку УГА, після переходу Армії за Збруч — у школі пілотів у Кам'янці-Подільському (нині Хмельницька область), згодом — в Армії УНР.

Після закінчення військових дій продовжив навчання в гімназії; у м. Львів: студіював в Українському таємному університеті (1922), у Богословській академії.

Душпастирював у селах Свірж і Стрілків Львівської области та Білі Ослави Івано-Франківської области, де створював кооперативи, молочарні, організовував дозвілля для дітей колишніх старшин УГА.

^[що?]Як голова Допомоги комітету^{[якого?]} в містечку Ділятин (нині смт Надвірнянського району Івано-Франківської области). У 1941—1942 роках сприяв перевезенню голодуючих дітей на Поділля.

Після Другої світової війни емігрував в Німеччину, згодом — до США, де служив на парафіях у Вашингтоні та церквах у штаті Пенсільванія.

Джерела

• Українська Галицька Армія: Матеріяли до історії. [Архівовано 13 лютого 2022 у Wayback Machine.] — Вінніпег : Видав хорунжий УСС Дмитро Микитюк, 1958. — Т. 1. — С. 10, 176, 222, 232, 237, 668.
• Пиндус, Б. Пилипець Володимир // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 64. — ISBN 978-966-528-318-8.
• Перелік імен та подій, що не увійшли до основного списку // Література до знаменних і пам'ятних дат Тернопільщини на 2022 рік : бібліогр. покажч. Вип. 32 / Департамент культури та туризму Терноп. облдержадмін., Терноп. обл. універс. наук. б- ка ; уклад. М. Пайонк ; керівник проєкту і наук. ред. В. Вітенко ; ред. Г. Жовтко. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2021. — С. 17—18.
• «Кожен лис хвалить свого хвоста» [Архівовано 13 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Народна Воля. — 2017. — 20 жовтня.