Вольний Олександр Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Вольний
Народився 13 квітня 1967(1967-04-13) (57 років)
с. Випасне, Білгород-Дністровського району, Одеської області
Громадянство Україна
Діяльність поет, перекладач, філософ, громадський діяч
Мова творів російська, українська, англійська
Роки активності 1983 – сьогодення
Напрямок Філософська, історична та наукова поезія
Жанр філософська та пейзажна лірика, поема, катрен, драма, трактат, ода, притча
Сайт: volnyi-fund.wixsite.com/fund?lang=uk

Вольний Олександр Федорович народився 13 квітня 1967 року у с. Випасне, Білгород-Дністровського району, Одеської області, Україна. Відомий український поет, перекладач, філософ, громадський діяч. Президент Міжнародного благодійного фонду розвитку світової культури.[1] Засновник та президент Міжнародного академічного клубу.[2] Академік Української академії економічної кібернетики[3] та Української міжнародної академії оригінальних ідей.[4] Голова комітету Міжнародної премії миру, літератури та філософії у Гонконзі 2012 р. Віце-президент Міжнародної академії наук та інноваційних технологій.[5][6] Голова науково-культурної ради Глобалього союзу вчених за мир Організації Об'єднаних Націй.[7] Номінант на Нобелівську премію у галузі літератури від України.[8][9]

Життєпис[ред. | ред. код]

Олександр Вольний народився 13 квітня 1967 року у с. Випасне, Білгород-Дністровського району, Одеської області, Україна, у родині інтелігентів.

Батько – Волощук Федір Маркович (3 квітня 1941 р. – 17 лютого 2006 р.) був інженером-механіком та завзятим шанувальником світової класичної поезії.

Мати – Волощук Тамара Павлівна (22 травня 1940 р.) – вчитель фізики, математики та астрономії. З 1965 по 1978 рік обіймала посаду голови правління Білгород-Дністровського районного товариства "Знання" та очолювала методичне об'єднання фізиків Білгород-Дністровського району. 60 років її плідної викладацької праці віддано школі та вихованню підростаючого покоління. За свою невтомну багаторічну роботу у галузі просвітницької діяльності, була нагороджена чисельними грамотами та почесними відзнаками органів освіти України.

1974–1982 рр. – навчався у середній школі № 4 м. Білгород-Дністровського у класі з поглибленим вивченням англійської мови.

1982–1984 рр. – навчався у середній школі № 2 м. Білгород-Дністровського у класі з посиленою математичною підготовкою.

Захоплювався спортом, живописом, драматургією, авіамоделюванням. Відвідував гурток юного техніка, брав участь у міських та обласних олімпіадах з фізики, хімії, біології та англійської мови, неодноразово ставав призером змагань зі спортивного багатоборства серед юніорів. Також, його художні та винахідницькі роботи були відзначені нагородами на багатьох виставках.

Удома була велика бібліотека, де зберігалися видання світової класики та відомих вчених. У подальшому це послужило фундаментом для літературної діяльності Олександра Вольного.

1984 р. — написано поетичні твори яскраво вираженого антирадянського дисидентського характеру, які суперечили загальноприйнятим догмам комуністичного режимного устрою. Серед них –  "Пророцтво", "Пам'ять", "Старий монастир".

1985–1987 рр. – служба у лавах Збройних Сил.

Організатор і режисер відродженого армійського Клубу Веселих та Кмітливих.

Переслідувався тоталітарною системою, що зживала себе, за твори антирадянського характеру.  Серед них – "Вихор революції", "Торжество Правди", "Зречення або Вихід із пекла".

1987 р. – стає режисером і сценаристом Білгород-Дністровської ліги Клубу Веселих та Кмітливих.

1987–1999 рр. – працював над створенням "Енциклопедії Життя" та сценаріями історичних художніх фільмів.

1999 р. – заснував Міжнародний науково-культурний центр "СІГМА" (Соціальна Інноваційна Гео-Ноосферна Міжнародна Асамблея), що генерує ініціативи, спрямовані на розвиток прогресивних сфер суспільства.

2000 р. – ініціював створення Міжнародної асамблеї громадських академій.

2003 р. – обраний академіком Української академії економічної кібернетики (УАЕК).[10]

2005 р. – обраний головою координаційної ради Міжнародної організації "Генофонд – 3000".

2006 р. – обраний дійсним членом Міжнародної академії екології та Асоціації військових вчених України, де очолив Координаційну Раду з питань науки та культури.[11]

2006–2010 рр. – обіймав посаду віце-президента Інноваційної палати України при Державному комітеті з питань регуляторної політики та підприємництва Верховної Ради України.[12][13][14]

2007 р. – обраний кандидатом у народні депутати від партії "Екологія та соціальний захист".[15][16]

2012 р. – обраний головою Міжнародної премії миру, літератури та філософії у Гонконзі.[17]

2012 р. – низкою провідних міжнародних академій та організацій номінований на премію Джона Темплтона «За розширення горизонтів пізнання людською цивілізацією духовних глибин Всесвіту».[18]

Урочисте відкриття премії Миру, філософії та літератури в Гонконгзі 2012 р.

2013 р. – ініціатор створення Асамблеї світового прогресу у Гонконзі для вирішення глобальних проблем, що стоять перед людством.

2013 р. – присвоєно звання академіка та почесного доктора філософії The World Academy of Sciences (GA).

2010 – 2013 рр. – виступав у багатьох провідних університетах та академіях Китаю, Спілці журналістів Китаю, а також Міністерстві науки і техніки Китаю.[19] Співпрацював з керівництвом Китайської аерокосмічної корпорації.[20]

Виступ у Спілці Журналістів Китаю. 2013 р.
Доповідь на Всесвітньому конгресі Глобального союзу вчених за мир. 2017 р.

2014 р. – присвоєно звання академіка Міжнародної академії наук та інноваційних технологій.[21]

2015 р. – присвоєно звання академіка Української міжнародної академії оригінальних ідей.[22]

2016 р. – за заслуги в галузі науки та культури нагороджений медаллю Міжнародної академії рейтингових технологій і соціології "Золота Фортуна".[23]

2017 р. — був членом оргкомітету Всесвітнього конгресу Глобального союзу вчених за мир, у якому взяли участь представники провідних світових вчених і політиків з 46 країн. На цьому Всесвітньому конгресі О. Вольний оголосив[24] заклик до людства під назвою «Звернення до цивілізації».[25]

2018 р. — за підтримкою провідних міжнародних академій, інститутів, університетів, громадських організацій та державних структур, Олександра Вольного було номіновано на здобуття Нобелівської премії в галузі літератури.[26][27][28]

2019 р. — на базі Українського Союзу Промисловців та Підприємців (УСПП)[29], Національної Академії Наук України (НАНУ)[30] та Всеукраїнського товариства "Знання"[31], створив Міжнародний академічний клуб, що об'єднує провідних вчених різних напрямків, представників творчої інтелігенції та промисловців, діяльність яких спрямована на творчість у сфері духовного, культурного та наукового прогресу на користь людської цивілізації.[32]

Основними цілями Клубу є:

— піклування про збереження життєвого потенціалу на планеті Земля;

— духовне, культурне, моральне та економічне відродження світу;

— створення універсальної наукової та культурної бази людства;

— збереження та розмноження знань, накопичених людством протягом світової історії;

— стратегічне вирішення глобальних світових проблем, що стоять перед цивілізацією.

2020 р. – заснував Міжнародний благодійний фонд розвитку світової культури.[33]

Метою створення фонду є благодійність у сфері світової культури. Фонд об'єднує представників творчої інтелігенції, діяльність яких спрямована на творення заради процвітання людської цивілізації.[34]

Інтереси членів фонду перебувають поза національними, релігійними та політичними амбіціями, керуючись ідеалами світового гуманізму.[35]

Віце-президентом фонду та головою координаційної ради є Народна артистка України, лауреат Шевченківської премії – Лариса Валентинівна Кадочникова[36].

2022 р. — був обраний на посаду віце-президента Міжнародної академії наук та іноваційних технологій.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Очолив Раду з культури у міжнародній організації «Глобальний Союз Вчених за Мир».

Патронує Фонд Всесвітньої Гармонії[37] в Австралії.

Є активним учасником міжнародних симпозіумів з біоетики «Фізики і лірики».

Почесний член Всеукраїнського товариства «Знання».[38][39][40]

Був організатором ряду міжнародних наукових та культурних конференцій.

Виступав з проектом створення нового класичного художнього кіно.

Почесний член Асоціації прогресивних вчених України.[41]

Автор низки екологічних та науково-дослідницьких проектів світового масштабу.

Ініціатор проекту побратимства Гонконгу та Одеси та проекту Міжнародної асамблеї співдружності міст України з містами інших країн світу.

Автор проекту пам'ятника людству «Душа Всесвіту».

Автор медіа-проекту "Геосфера".

Автор глобального соціального проекту "Міст поколінь".

Почесний член журі Міжнародного фестивалю-академії дитячого кіно-театрального мистецтва "Золотий ключик".[42]

Член координаційного комітету громадських рад України та координатор культурного сектора ВОО "Інтелектуальна Україна".

Ініціатор створення Міжнародного Центру Світової Інтелектуальної Еліти та Академії Генеральних Конструкторів.

Обіймаючи посаду віце-президента Міжнародної академії наук та інноваційних технологій, був членом консультативної Ради економічного співробітництва України та Близького Сходу, представляючи ряд своїх міжнародних промислових та культурних проектів.[43]

Популяризація творчості Олександра Вольного[ред. | ред. код]

З Валентиною Плавун біля свого портрету. 2020 р.

Проводив свої творчі вечори у ряді культурних та наукових закладів Києва, Одеси, Миколаєва, Харкова, Хмельницького. Його твори були представлені у будинку-музеї Максима Рильського[44], музеї О.С. Пушкіна[45], музеї Шолом-Алейхема[46], будинку-музеї Лесі Українки, будинку-музеї М. Лисенка, театрі "Браво"[47], Всеукраїнському товаристві "Знання"[48], Київському Планетарії[49], Національному академічному театрі ім. Лесі Українки[50], Національному музеї медицини України[51], бібліотеці ім. Ярослава Мудрого в МАУП[52], Національному державному медичному університеті ім. Богомольця, Киівському Будинку Кіно, Київському національному академічному театрі оперети[53], Національному державному університеті ім. Тараса Шевченка, Київському університеті ім. Бориса Грінченка, Національному педагогічному університеті ім. Драгоманова, Київській Духовній Академії, музеї Історії Києва[54], Київському Домі Актора[55], Національній спілці письменників України[56], Українській Академії Наук, Міжнародній академії наук і інноваційних технологій, музеї Історії Книги Києво-Печерської Лаври, Національній Академії керівних кадрів культури і мистецтв[57], культурному центрі ім. І. Козловського, Українському Домі[58], Жовтневому палаці[59], Парламентській бібліотеці, Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського, Палаці "Україна"[60], Верховній Раді України, Будинку Вчених, Національній спілці кінематографістів України (НСКУ) [61], Великій конференц-залі Національної Академії Наук України, будинку-музеї М. Булгакова[62], Інституті філософії НАНУ, Київському політехнічному інституті ім. Ігоря Сікорського[63] та багатьох інших культурних та наукових установах.[64][65][66][67][68][69][70][71][72][73][74]

Давав інтерв'ю на телеканалі "ІНТЕР"[75], брав участь у прес-конференціях в УНІАН, Укрінформі[76], "Радіо Сходу" (Гонконг), "Емігрантському радіо"[77].

Друкувався у казахському літературному журналі "Аманат" Міжнародного клубу Абая, Міжнародному літературному журналі "Орфей", Міжнародному літературному журналі "9 муз"[78], Всеукраїнському молодіжному журналі "Стіна"[79][80][81], журналі Міжнародної української академії оригінальних ідей "Винахідник", "Літературній газеті", одеській газеті "Чорноморські новини"[82][83], пекінському центральному виданні "Літературні читання", періодичних виданнях Гонконгу, а також в ряді інших наукових та культурних виданнях України та світу.[84]

За досягнення в галузі поезії був нагороджений преміями Міжнародної спілки письменників Гонконгу, Спілки письменників Казахстану[85], Спілки письменників Грузії[86], Спілки письменників Північної Америки,  а також літературними преміями Болгарії та України.

2020 р. – відома художниця, член Національноі спілки художників України, член Національної спілки театральних діячів України - Валентина Плавун написала портрет Олександра Вольного.[87]

Бібліографія[ред. | ред. код]

Почав писати вірші у 12 років.

Творчий шлях розпочався в 1983 році.

1984–1987 рр. – переслідувався тоталітарною системою Радянського Союзу за твори, що відкривали нове мислення соціуму та суперечили загальноприйнятим догмам режимного устрою.

ТВОРИ:

1984 р. – "Пророцтво", "Пам'ять", "Старий монастир".

1985–1987 рр. – "Вихор революції", "Пам'яті 1933 року", "Благословляю...", "Іван Грозний", "Петро Перший", "Суворов", "Степан Разін", "Пам'яті 1937 року", "Повернення політичних ув'язнених", "1918 рік", "Ідея влади", "Ера зла", "Освенцим", "Піхота", "Блокада Ленінграда", "Діти війни", "Торжество правди".

1987–1991 рр. – "Зречення або Вихід із пекла", "Остання сповідь", "Покаяння", "Портрет Русі", "Сталін та Берія", "Протистояння", "Втеча", "Втікач", "Вихід", "Повернення на батьківщину", "Останнє прохання", "Реквієм", "Бояриня Морозова", "Катерина Велика", "Амністія 1953", "Сповідь афганця", "Емігрантські станси", "Кінець двадцятого століття", "Батьківщині", "Завойовник".

1991–1995 рр. –

1.Біблійний цикл: "Різдво", "Шлях до Істини", "Спокутування", "У Пілата", "Суд", "Сцени Буття", "Таємна вечеря", "Спокуса в пустелі", "Христос і Магдалина", "Сандал та осика", "Ніч останньої спокуси", "Меса", "Розп'яття", "Христос і самарянка", "Волхви у Ірода", "Благовіщення", "Шлях Месії", "Нагірна проповідь", "Плач по Ісусу", "Спокуса в Едемі", "Авраам", "Мати Мойсея", "Мойсей", "В пустелі", "Слово Всевишнього", "Біблійний сюжет", "Вавилонське полонення", "Судний день", "Створення світу".

2.Римський цикл: "Цезар", "Клеопатра", "Нерон", "Калігула", "Спартак", "Втеча рабів", "Падіння Риму", "Бій гладіаторів".

1996–2000 рр. – "Чингісхан", "Батий", "Олександр Невський", "Наполеон" (два монологи), "Кутузов", "Омелян Пугачов", "Дмитро Донський", "Куликовська битва", "Таємниця Посвяти", "Реінкарнація", "Метафізика Всесвіту", "Трактат про любов", "Трактат про Слово", "Монолог часу", "Монолог дзеркала", "Монолог свічки", "Світ алегорій", "Всесвітня любов", "Подорож у Всесвіт", "У глибинах Всесвіту", "Ода до миру", "Дух свободи", "Спокуса Сходу", "Пустеля", "Корида", "Відкриття Америки", "Наука життя", "Лик Вічності".

1996 р. – книга "Лики Історії" була видана самвидавом.

1997 р. – книга "Шлях до Істини" була видана самвидавом.

1998 р. – самвидавом вийшов перший том "Енциклопедії Життя". 537 стор.

Друге видання «Науки Життя». 2018 р.
Друге видання «Енциклопедії Життя». 2012 р.

2001–2010 рр. – "Поету Всесвіту", "Передвічне", "Постулати", "Всесвітнє", "Каскад Духа", "Афоризми", "До першовитоків...", "Дух Любові", "Про дружбу", "Про протиріччя", "Аравія", "Сцена світу", "Трактат про воду", "Трактат про мозок", "Трактат про Місяць", "Трактат про пам'ять", "Трактат про вогонь", "Трактат про віру", "Трактат про душу", "Трактат про час", "Трактат про сон", "Трактат про життя", "Трактат про смерть", "Трактат про свободу", "Трактат про істину", "Класична музика", "Притча про діамант", "Тіні правителів", "Сапер", "Сповідь збирача перлів", "Народження вірша", "Віддяка брехуну", "Повалений тиран", "Біблійна притча", "Дочки Лота", "Шляхи осмислення", "Жанна д'Арк" (у 4-х частинах), "Сповідь демона", "Осінній дует", "Осінь", "Діалог з минулим", "Вовче кохання", "Муза", "Фінал", "Бездушним", "До життя", "Пам'яті моєї юності", "Вечірня елегія", "Смертник", "Шлях", "Фатальність", "Видіння", "Кохання блазня", "Пігмаліон", "Фінал", "Вердикт", "Зимова ностальгія", "Прощання", "Похорони любові", "Каюсь...", "Душевний мотив", "Посвята", "Дух кохання", "Джерела Вічності", "Матусі", "Бабусі", "Мамині очі".

2002 р. – книга "Лик Вічності" була видана самвидавом.

2010–2016 рр. – "Аксіоми Буття", "Метаморфози", "Про добро та зло", "Про правду та брехню", "Про щастя та горе", "Багатство і бідність", "Про мудрість та дурість", "Про юність та старість", "Про життя та смерть", "Аспекти віддяки", "Коридори влади", "Суть протиріччя", "Про добро та зло", "Суть часу", "Шляхи прогресу", "Антологія контрастів", "Жага першості", "Метаморфози", "Палата низькості", "Проблема геніальності". "Витонченість вигоди", "Сутність протиріч", "Ліга користі", "Завіса обману", "Маскарад лицемірства", "Лабіринти інтриг", "Ціна зради", "Кулуари душі", "Велич світу", "Сутність часу", "Шляхи прогресу", "Проблема геніальності", "Критерії Духа", "Про природу Божественного", "Улестливий", "Брехун", "Зрада", "Цивілізації...", "Шекспіру", "Байрону", "Моцарту", "Гете", "Шлях поета", "Сократ", "Сирота", "Дім підстаркуватих", "Послання", "Подорожник", "Маг", "Апокриф душі".

2010 р. – Видавничим домом «АДЕФ-Україна» виходить з друку збірник «Енциклопедія життя». - К.: Адеф Україна, 2010. - 748 с. (ISBN 978-966-187-083-2).

2011 р. – Видавничим домом «АДЕФ-Україна» виходить з друку збірник афоризмів «Наука життя». - К.: Адеф Україна, 2011. - 192 с. (ISBN 978 966 187 119 8).

2012 р. – Видавничим домом «АДЕФ-Україна» виходить з друку друге видання збірника «Енциклопедія життя» у 2-х томах, доповнене і перероблене.[88]

Том 1: «Сцена Світу» - К.: Адеф Україна, 2012. - 584 с. (ISBN 978-966-187-162-4, ISBN 978-966-187-163-1)

Том 2: «Лик Вічності» - К.: Адеф Україна, 2012. - 428 с. (ISBN 978-966-187-162-4, ISBN 978-966-187-164-8)

«Енциклопедія Життя» є поетично-філософською парадигмою Буття, де через осмислення істинних законів Життя виходить шлях піднесення людської душі від циклів земного існування до всезагальності Всесвітнього Творіння. Вона охоплює духовно-психологічні, історичні, моральні, етичні, природно-фундаментальні, метафізичні та космологічні аспекти Буття.

У 2017 році видавництвом «Кондор» було видано двомовний (російсько-англійський) збірник «Наука життя» обсягом 376 сторінок.

У 2017 році видавництвом Парламенту України була видана книга «Аксіоми Буття».

У 2018 році видавництвом Парламенту України була видана двомовна (російсько-англійська) книга «Наука Життя» обсягом 520 сторінок.[89]

У двомовній (російсько-англійській) філософській збірці Олександра Вольного «Наука Життя» подано поетичні афоризми і трактати, які в усій своїй поліфонічній духовній гамі виражають основні постулати Буття.[90]

Переклад творів Олександра Вольного на китайську мову здійснював тричі лауреат Державної премії Китаю в галузі літератури – професор Сунь Юе[91].

Твори Олександра Вольного, перекладені багатьма мовами світу, знаходяться у провідних бібліотеках, інститутах, університетах та академіях Європи, Близького та Далекого Сходу, США, Канади, Австралії, Латинської Америки.

Також, його твори представлені у Американському фонді євразійського мистецтва та Музеї Мистецтв у Вашингтоні.[92]

Сучасність[ред. | ред. код]

З 2019 по 2022 рік Олександр Вольний працює над перекладом всіх своїх творів на українську мову.

З 2022 по 2023 рік працює над перекладом "Енциклопедії Життя" на англійську мову.

У 2023 році готове до видання чотиритомне зібрання творів Олександра Вольного та три томи перекладів на українську та англійську мови.

Твори Олександра Вольного у оригіналі та авторських перекладах на українську та англійську мови виходять під редакцією талановитого філолога – Оксани Козаченко, яка є проникливим прихильником, однодумцем, вірним другом, супутником та справедливим критиком поета.

Написано понад два десятки сценаріїв історичних художніх фільмів в сюжетному діапазоні від стародавнього Єгипту, Греції, Риму, Вавилона до сьогодення.

Історичним є той факт, що Олександр Вольний здійснив переклад своїх поетичних творів на класичну українську мову. На сьогодні це єдиний випадок в історії світової літератури, коли поет сам переклав всі свої твори на іншу мову.

Все своє життя Олександр Вольний присвятив невтомному служінню світовій культурі, поетичним словом відображаючи суть Всесвіту. Тим словом, яке промовляли стародавні філософи, наповнюючи світ мудрістю. Словом, яке ознаменувало епоху Відродження та Просвітництва, вустами великих поетів просвітлюючи свідомість людей. Словом Істини, за яке не боялися йти на смерть в усі часи, бо воно було вищим від загального страху смирення, здіймаючись над інквізиціями, розстрілами та репресіями. Його боялися тирани та, подібно до духу життя, зберігали в душах мудрі люди.

У часи правлячого комуністичного режиму, поет своїми творами відкривав очі мільйонам людей, невпинно творячи в ім'я ідей Бога, попри всі матеріалістичні догми прокладаючи духовні шляхи Світобудови.

Метою його творчості є розкриття людству істинного змісту Божественного Творіння виразом поліфонічної гармонії Всесвіту у всіх проявах життя. Також вона полягає у глобальній консолідації світових інтелектуальних кіл в ім'я прогресу та процвітання великих ідеалів світового гуманізму на планеті Земля.[93]

«Основним внеском поезії Олександра Вольного в сучасну культуру стало, на мою думку, те, що поет, алегоричною мовою класичної поезії, розкрив основні віхи людської історії в її культурному та художньо-естетичному виразі. Його творчість дихає ключовими моментами епох, де найбільш адекватно відображені події соціального характеру – від зміни правлячих режимів із трагедіями мільйонів людей, до поворотних змін у плані осмислення людством своєї місії у Всесвіті. Відображені у його творах історичні образи настільки реально висловлюють психологічну та моральну суть особистостей у світлі епох, що дивуєшся глибині душевної емпатії поета. Описуючи різноманіття Всесвіту, він застосував синергетичний підхід, завдяки чому досяг автентичних визначень основних духовних та фізичних компонентів Буття. У його творах вперше прозвучав глобальний опис Всесвіту мовою класичної наукової поезії.

Завдяки цій грандіозній роботі над художнім словом, поет, рішуче і владно входить у свідомість своїх сучасників, які шукають нові орієнтири у постійно мінливому етно-історичному та культурному просторі світу. Просторі, у якому найдавніші пласти минулого та реалії сучасного світу з його проривом у Космос, набуваючи рис загальності, прийшли назустріч один одному. Ці зустрічні потоки створили зовсім інше, ніж колись, емоційне та інтелектуальне поле, відчувати та усвідомлювати власну причетність до якого, та жити в ньому, як у своєму органічному середовищі, стало для нового покоління людства найвищим визначенням духовності.

Поетичні тексти Олександра Вольного буквально розпорюють усталені стереотипи яскравими і точними образами, розкриваючи глибинну сутність історичного минулого, в яких їдка, обеззброююча іронія, спрямована проти будь-якої сірості свідомості та самозадоволення, що не знає справжньої свободи духу, органічно поєднується з прагненням Слова поета в трансцендентність Мегабуття.

У своїх творах поет провидить у глибинних тектонічних пластах Історії обриси гігантського історико-культурного материка людської цивілізації у її ретро- та перспективному вимірі. Відображаючи творчу діяльність людства, як прогресивну формацію Світобудови, поет через гармонійну картину всесвітньої семантики показує духовне різноманіття Буття, глобальним розширенням свідомих горизонтів світу висловлюючи поліфонію життя. Це надає його творчості статусу науково-духовного провидіння, через усвідомлення місії людства у Всесвіті та місця кожної особистості в соціумі».

Рустем Жангожа[94]

Доктор філософських наук,

доктор політичних наук, професор,

член Спілки Письменників України,

член Всесвітнього ПЕН-клубу.


Воістину, ті люди, завдяки яким повноправно прийшла у світ творчість Олександра Вольного – це його мама – Волощук Тамара Павлівна[95] та бабуся – Матвєєва Віра Дмитрівна. Їхня доброта, прониклива мудрість і співучасть, невпинна допомога та віра у велику силу творчості, дали життя всім його творам.

Вони були споглядачами та учасниками нелегкого процесу становлення творчої особистості, бачачи всю копітку працю поетичної душі у ті моменти, коли народжуються твори, в яких натхненний всесвітніми думками поет втілює неповторну картину життя, відмовляючись від зовнішнього світу, живучи духовними образами, та не знаходячи розуміння у соціумі. Бачачи його одержимість поезією, вони всією своєю душею прагнули підтримати його багатогранну творчість, бо їм було дано цілком перейнятися людиною, що занурена у пошук істини!


КАТРЕНИ ОЛЕКСАНДРА ВОЛЬНОГО

Немає втіленням кінця

У світотворення святого,

Де Дух Всесвітнього Творця

З'являється безсмертям Слова.

***

Всесиллям істинного слова

Мистецьки діючих натур,

Духовність – світова основа

Цивілізованих культур.

***

Серед космічної системи,

Являючи святе буття,

Ми глави вічної поеми,

Що називається Життя.

***

Зійшовши з грішного порога

В часи Всесвітньої пори,

Все те, з чим ми йдемо до Бога –

Душі посвячені дари.

***

Говорить істинна наука,

В якій духовна глибина:

Горіння – непосильна мука,

Та світло – щастя данина.

***

У вічній світовій основі –

Космічній світлій круговерті,

Що відображено у Слові, –

Те ототожнює Безсмертя.

***

Хай дух культури та прогрес

Становлять істинну величність,

Відкривши людству Божий сенс,

В якому зореносна вічність.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Главная | Благотворительный фонд Александра Вольного. Благотворительный фо (рос.). Процитовано 2 серпня 2023.
  2. ↑ Главная | Благотворительный фонд Александра Вольного. Академический клуб (рос.). Процитовано 2 серпня 2023.
  3. ↑ Ліференко, А. П. Академія економічної кібернетики Українська (Ukrainian) . Т. 1. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
  4. ↑ УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ОРИГІНАЛЬНИХ ІДЕЙ (УАОІ), МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ОРИГІНАЛЬНИХ ІДЕЙ, УКРАЇНСЬКА МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ОРИГІНАЛЬНИХ ІДЕЙ. resource.history.org.ua. Процитовано 6 травня 2024.
  5. ↑ МАНИТ. Академический клуб (рос.). Процитовано 2 серпня 2023.
  6. ↑ iasit. iasit.expo-21.com.ua. Процитовано 7 березня 2024.
  7. ↑ GUSP – Global Union of Scientists for Peace (амер.). Процитовано 2 серпня 2023.
  8. ↑ Nobel Prize in Literature. Wikipedia (англ.). 24 липня 2023. Процитовано 2 серпня 2023.
  9. ↑ Выступление Александра Вольного на Дне Соборности (укр.), процитовано 2 серпня 2023
  10. ↑ Ліференко, А. П. (2001). Академія економічної кібернетики Українська (Ukrainian) . Т. 1. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
  11. ↑ Academy Ecology MAE. academy-ecology-mae.blogspot.com (рос.). Процитовано 24 липня 2023.
  12. ↑ Інноваційна палата України розраховує на отримання пропозицій щодо формування національної програми | Институт Эволюционной Экономики. iee.org.ua. Процитовано 25 лютого 2024.
  13. ↑ ІННОВАЦІЙНА ПАЛАТА УКРАЇНИ. nanoinnovation.livejournal.com. Процитовано 25 лютого 2024.
  14. ↑ ЖУРНАЛ ИННОВАЦИОННОЙ ПАЛАТЫ УКРАИНЫ. nanoinnovation.livejournal.com. Процитовано 25 лютого 2024.
  15. ↑ Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Виборчого блоку політичних партій "Християнський блок": Соціально-Християнська Партія, "Всеукраїнська Політична партія - Екологія та Соціальний захист", на позачергових виборах народних депутатів України 30 вересня 2007 року. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 25 лютого 2024.
  16. ↑ Полiтики — вся iнформацiя про полiтикiв України. www.chesno.org (укр.). Процитовано 25 лютого 2024.
  17. ↑ Александр Вольный на вручении высшей литературной премии в Гонконге (укр.), процитовано 1 серпня 2023
  18. ↑ Templeton Prize. Wikipedia (англ.). 26 червня 2023. Процитовано 24 липня 2023.
  19. ↑ 中华人民共和国科学技术部. www.most.gov.cn. Процитовано 25 лютого 2024.
  20. ↑ 中国航天科技集团有限公司_中国航天科技集团有限公司. www.spacechina.com. Процитовано 25 лютого 2024.
  21. ↑ iasit. iasit.expo-21.com.ua. Процитовано 25 лютого 2024.
  22. ↑ УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ОРИГІНАЛЬНИХ ІДЕЙ (УАОІ), МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ОРИГІНАЛЬНИХ ІДЕЙ, УКРАЇНСЬКА МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ОРИГІНАЛЬНИХ ІДЕЙ. resource.history.org.ua. Процитовано 25 лютого 2024.
  23. ↑ Міжнародний Академічний Рейтинг «Золота Фортуна». naas.gov.ua. Процитовано 24 липня 2023.
  24. ↑ Выступление на Всемирном Конгрессе Глобального Союза Ученых за Мир (укр.), процитовано 29 травня 2023
  25. ↑ GUSP – Global Union of Scientists for Peace (амер.). Процитовано 29 травня 2023.
  26. ↑ Nobel Prize in Literature. Wikipedia (англ.). 18 лютого 2024. Процитовано 25 лютого 2024.
  27. ↑ Crash course – 2023 Nobel Prizes. NobelPrize.org (амер.). Процитовано 25 лютого 2024.
  28. ↑ Фрагмент выступления А.Вольного в Киевском Доме Актера. (укр.), процитовано 20 квітня 2024
  29. ↑ Український союз промисловців і підприємців. Вікіпедія (укр.). 18 травня 2023. Процитовано 2 серпня 2023.
  30. ↑ НАН України : Головна сторінка. www.nas.gov.ua. Процитовано 2 серпня 2023.
  31. ↑ ГОЛОВНА. znannya.org.ua. Процитовано 2 серпня 2023.
  32. ↑ Главная | Благотворительный фонд Александра Вольного. Академический клуб (рос.). Процитовано 24 липня 2023.
  33. ↑ Главная | Благотворительный фонд Александра Вольного. Благотворительный фо (рос.). Процитовано 29 травня 2023.
  34. ↑ Открытие фонда Александра Вольного (укр.), процитовано 1 серпня 2023
  35. ↑ Открытие благотворительного фонда имени Александра Вольного - 15 Лютого 2020 - Всеукраїнський молодіжний журнал «Стіна». stina.kiev.ua. Процитовано 1 серпня 2023.
  36. ↑ Кадочникова Лариса Валентинівна. Вікіпедія (укр.). 25 жовтня 2022. Процитовано 24 липня 2023.
  37. ↑ Patrons. World Harmony (англ.). Процитовано 29 травня 2023.
  38. ↑ Товариство "Знання" України - YouTube. www.youtube.com. Процитовано 29 травня 2023.
  39. ↑ До міжнародного дня поезії. znannya.org.ua. Процитовано 22 березня 2024.
  40. ↑ Передчуття вічності (укр.), процитовано 22 березня 2024
  41. ↑ УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ НАУК — ВСЕУКРАЇНСЬКА ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ (ru-RU) . Процитовано 25 лютого 2024.
  42. ↑ Выступление Александра Вольного на творческой встрече друзей. (укр.), процитовано 1 серпня 2023
  43. ↑ Проекты | Благотворительный фонд Александра Вольного. Академический клуб (рос.). Процитовано 1 серпня 2023.
  44. ↑ Выступление Александра Вольного в доме-музее Максима Рыльского (укр.), процитовано 1 серпня 2023
  45. ↑ Юбилейный вечер поэта Александра Вольного в музее А.С. Пушкина (укр.), процитовано 1 серпня 2023
  46. ↑ Выступление Александра Вольного в музее Шолом-Алейхема (укр.), процитовано 1 серпня 2023
  47. ↑ Выступление Александра Вольного в театре Браво xvid (укр.), процитовано 1 серпня 2023
  48. ↑ Выступление Александра Вольного в обществе "Знание" (укр.), процитовано 1 серпня 2023
  49. ↑ Выступление Александра Вольного в планетарии на дне памяти космонавта Леонида Каденюка (укр.), процитовано 1 серпня 2023
  50. ↑ Александр Вольный о детстве (укр.), процитовано 1 серпня 2023
  51. ↑ Выступление в Национальном музее медицины Украины (укр.), процитовано 1 серпня 2023
  52. ↑ Студенти МАУП зустрілися з поетом Олександром Вольним - Міжрегіональна Академія Управління персоналом. maup.com.ua. Процитовано 1 серпня 2023.
  53. ↑ Олександр Вольний (Alexander Volny), український поет, номінований на здобуття Нобелівської премії з літератури 2018 року, завітав сьогодні до українського режисера, н.а. України Богдана Струтинського (Богдан Струтинський) у Національну оперету України. Наприкінці зустрічі давні друзі обмінялися книгами. #БогданСтрутинський... - Національна оперета України / National Operetta of Ukraine. www.facebook.com (укр.). Процитовано 2 серпня 2023.
  54. ↑ Выступление в Музее истории Киева на выставке Валентины Плавун (укр.), процитовано 1 серпня 2023
  55. ↑ Выступление Александра Вольного в Доме Актера (укр.), процитовано 1 серпня 2023
  56. ↑ Выступление Александра Вольного в союзе писателей (укр.), процитовано 1 серпня 2023
  57. ↑ Зустріч випускників НАКККіМ (укр.), процитовано 1 серпня 2023
  58. ↑ Выступление в Украинском доме (укр.), процитовано 1 серпня 2023
  59. ↑ Выступление в Октябрьском дворце (укр.), процитовано 1 серпня 2023
  60. ↑ Выступление Александра Вольного на Дне Соборности (укр.), процитовано 1 серпня 2023
  61. ↑ Творческий вечер Александра Вольного в Национальном Союзе Кинематографистов Украины (укр.), процитовано 16 квітня 2024
  62. ↑ Презентация книги Энциклопедия Жизни в доме музее М Булгакова (укр.), процитовано 1 серпня 2023
  63. ↑ Для духовного развития человека и общества | КПИ им. Игоря Сикорского. kpi.ua. Процитовано 2 серпня 2023.
  64. ↑ Авторский вечер поэта Александра Вольного состоится в Музее Шолом-Алейхема в Киеве. Асоціація єврейських організацій та общин України (Ваад) (рос.). 25 травня 2016. Процитовано 29 травня 2023.
  65. ↑ Выступление на праздновании Дня Крещения Руси (укр.), процитовано 1 серпня 2023
  66. ↑ Фрагмент выступления Александра Вольного в Школе искусств г. Украинка (укр.), процитовано 1 серпня 2023
  67. ↑ Александр Вольный Выступление в Украинском доме (укр.), процитовано 1 серпня 2023
  68. ↑ Выступлени в Союзе Писателей Украины (укр.), процитовано 1 серпня 2023
  69. ↑ Фрагмент выступления А.Вольного в Киевском Доме Актера. (укр.), процитовано 1 серпня 2023
  70. ↑ Творческий вечер Александра Вольного музее Шолом Алейхема (укр.), процитовано 1 серпня 2023
  71. ↑ Александр Вольный Поэтическая версия Нагорной проповеди (укр.), процитовано 1 серпня 2023
  72. ↑ Выступление Александра Вольного на Всемирном Конгрессе Глобального Союза Ученых за Мир (укр.), процитовано 1 серпня 2023
  73. ↑ Выступление Александра Вольного в Клубе интеллектуалов им. Владимира Фролькиса (укр.), процитовано 1 серпня 2023
  74. ↑ Вечер мировых шедевров вокальной музыки в Национальном музее медицины (укр.), процитовано 1 серпня 2023
  75. ↑ Интер об "Энциклопедии Жизни" Александра Вольного (укр.), процитовано 1 серпня 2023
  76. ↑ Пресс конференция в Укринформе 1 (укр.), процитовано 1 серпня 2023
  77. ↑ Выступление Александра Вольного на "Эмигрантском радио" (укр.), процитовано 1 серпня 2023
  78. ↑ Муз", Международный литературный журнал "9 (19 жовтня 2020). Александр Вольный. Мир аллегорий. 9 Муз (ru-RU) . Процитовано 1 серпня 2023.
  79. ↑ Поэт Александр Вольный в гостях программы "Все мы родом из детства" - 8 Квітня 2020 - Всеукраїнський молодіжний журнал «Стіна». stina.kiev.ua. Процитовано 1 серпня 2023.
  80. ↑ Анастасия Правдивец, Александр Вольный, Валентина - - разные фото - - 2020 год - Фотоальбомы - Всеукраїнський молодіжний журнал «Стіна». stina.kiev.ua. Процитовано 1 серпня 2023.
  81. ↑ Поэт Александр Вольный посвятил Ларисе Кадочниковой стихотворение: - 18 Липня 2019 - Всеукраїнський молодіжний журнал «Стіна». stina.kiev.ua. Процитовано 1 серпня 2023.
  82. ↑ «Бо книга — це моральна вічність...». Одеська обласна газета «Чорноморські новини» (укр.). Процитовано 8 травня 2024.
  83. ↑ Катренові аксіоми. Одеська обласна газета «Чорноморські новини» (укр.). Процитовано 8 травня 2024.
  84. ↑ Ковалевская Александра Викентьевна. Международный конкурс "Созвездие духовности". Фото. samlib.ru. Процитовано 29 травня 2023.
  85. ↑ Награждение Александра Вольного премией Союза Писателей Казахстана в НСПУ. (укр.), процитовано 25 лютого 2024
  86. ↑ Выступление Александра Вольного в союзе писателей (укр.), процитовано 25 лютого 2024
  87. ↑ Плавун Валентина Олександрівна. Вікіпедія (укр.). 18 травня 2023. Процитовано 24 липня 2023.
  88. ↑ Видавничий дім "АДЕФ-УКРАЇНА". www.libkor.com.ua. Процитовано 1 серпня 2023.
  89. ↑ Парламентське видавництво — Наука жизни. radabook.com. Процитовано 29 травня 2023.
  90. ↑ Парламентське видавництво - Вийшла друком двомовна (російсько-англійська) філософська збірка Олександра Вольного «Наука Життя» ("Наука Жизни"/"The Science of life"). У ній подано поетичні катрени-афоризми, що виражають основні постулати Буття в усій своїй поліфонічній духовній гаммі. Яскраві неочікувані образи розкривають глибинну сутність історичного минулого та реалій сучасного світу, створюючи формулу нерозривного єднання долі людини з потоком трансцендентного пізнання. Книжка ілюстрована численними графічними зображеннями та репродукціями відомих картин. Олександр Вольний - відомий сучасний український поет, номінований на здобуття Нобелівської премії з літератури 2018 року. Замовити книгу можна за посиланням: http://radabook.com/книжкові-видання/1268-вольный-а-наука-жизни | Facebook. www.facebook.com (укр.). Процитовано 1 серпня 2023.
  91. ↑ Переклад. Благотворительный фо (укр.). Процитовано 15 травня 2024.
  92. ↑ ART MUSEUM WASHINGTON THE AMERICAN EURASIAN ART FOUNDATION. www.eurasiaartfoundation.org (англ.). Процитовано 29 травня 2023.
  93. ↑ Вольний Олександр Федорович - Alive Internet (ru-RU) . 2 січня 2024. Процитовано 25 лютого 2024.
  94. ↑ Горовий, В. М. (2009). Жангожа Рустем Наїльули (Ukrainian) . Т. 9. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
  95. ↑ Выступление Мамы в Доме Актера (укр.), процитовано 1 серпня 2023
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вольний_Олександр_Федорович&oldid=42583496