Воропай Іван Михайлович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Воропай Іван Михайлович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
12 квітня 1924 Кам'янка (Новоукраїнський район) |
| Помер |
24 березня 1977 (52 роки) Київ |
| Поховання | Київ |
| Громадянство |
 СРСР |
| Національність | Українець |
Іва́н Миха́йлович Воропа́й (12 квітня 1924, Кам'янка Новомиргородський район, Кіровоградська область — 24 березня 1977, Київ) — український скульптор.
Біографія[ред. | ред. код]
Брав участь у Другій світовій війні, мав бойові нагороди СРСР.
1954 року закінчив Київський художній інститут. Учителем Івана Воропая був Макс Гельман. Був членом Спілки художників України.
З 1949 року твори Воропая експонувалися на мистецьких виставках. 1982 року, після смерті митця, відбулася персональна виставка його доробку. Твори скульптора зберігаються в Національному музеї Тараса Шевченка.
Твори[ред. | ред. код]
- М. Гоголя (1953), «Офелія» (1954),
- О. Герцен (1956),
- «Молодий Т. Шевченко» (1960),
- Герой Соціалістичної Праці Г. Пометун (1961),
- Т. Шевченко (1961),
- «Буковинська трудівниця» (1963),
- М. Добролюбов (1964),
- Леся Українка (1964),
- «Дума про долю народну» (1969),
- Г. Морозов (1972),
- академік А. Ларіонова (1974),
- В. Чапаєва (1976),
- «Скорботна мати» (1977)
Джерела[ред. | ред. код]
- О. В. Загаєцька. Воропай Іван Михайлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |