Вулиця Боткіна (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Боткіна
Київ
Місцевість Шулявка
Район Солом’янський
Назва на честь Сергія Боткіна
Колишні назви
Бондарський провулок, Бондаренківський провулок, Польовий провулок
Загальні відомості
Протяжність 250 м
Координати початку 50°26′54″ пн. ш. 30°27′50″ сх. д. / 50.448444° пн. ш. 30.464111° сх. д. / 50.448444; 30.464111Координати: 50°26′54″ пн. ш. 30°27′50″ сх. д. / 50.448444° пн. ш. 30.464111° сх. д. / 50.448444; 30.464111
Координати кінця 50°26′46″ пн. ш. 30°27′55″ сх. д. / 50.446361° пн. ш. 30.465333° сх. д. / 50.446361; 30.465333
поштові індекси 03055
Транспорт
Найближчі станції метро  «Політехнічний інститут»
Трамваї Т 1, 3 (станція «Політехнічна»)
Тролейбуси Тр 5 (по проспекту Берестейському)
Рух односторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10145
У проєкті OpenStreetMap r2206151
Мапа
Мапа

Ву́лиця Бо́ткіна — вулиця у Солом'янському районі міста Києва, місцевість Шулявка. Пролягає від Борщагівської до Політехнічної вулиці.

Історія[ред. | ред. код]

Провулок виник на початку XX століття. Спочатку (на мапах) це був глухий кут (рос. тупик) від Борщагівської вулиці, пізніше провулок з'єднав вулиці Борщагівську та тодішню Польову (нині ця частина вул. Польової має назву Політехнічна). Провулок мав назву Бондаренківський[1][2][3][4], проте паралельно використовували назви Бондарський провулок[5][6][7], Бондаренків[8], Бондаревський[9].

За повістю Наталії Трощенко «История одной старухи», опубликованій у журналі «Нева» в 1991 році, провулок був названий за прізвищем її прадіда — Григорія Бондаренка, який наприкінці XIX століття придбав земельну ділянку в київському передмісті Шулявщина (Шулявка) (в оповіданні, помилково — село Шулява)[10]. Ця версія офіційно підтверджена в проекті постанови президії Київської міської ради 1937 року, в якому пропоновулося надати провулку Бондаренків у Жовтневому районі назву Сквирський провулок, оскільки стара назва «походить від прізвища колишнього куркуля-землевласника та домовласника Бондаренка»[8].

У 1949 році Бондаренківський провулок перейменований на Польовий[11], проте фактично нова назва не використовувалася. Сучасна назва — з 1952 року[12][9], на честь російського лікаря-терапевта Сергія Боткіна, який відкрив «хворобу Боткіна (гепатит)».

Колишня забудова вулиці складалася з одноповерхових приватних будівель сім'ї Бондаренків[10], які було знесено у 1986–1987 роках.

У червні 2022 року експертна група рекомендувала Київській міській раді перейменувати вулицю Боткіна та назвати на честь українського хірурга, академіка ВУАН Миколи Волковича (1858–1928)[13].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Схематичний план міста Києва (1935).
  2. Довідник міліціонерові м. Києва, 1935, Бондаренківський [зав.] (Жовтнівка), с. 172.
  3. Справочник по заадресованию корреспонденции, 1936, Бондаренковский пер. (отд. связи 55), с. 22. (рос.).
  4. Справочник по заадресованию корреспонденции, 1940, Бондаренковский пер. (Октябр. р., отд. связи 55), с. 20. (рос.).
  5. Довідник для сортування кореспонденції, 1932, Бондарський зав. (Шулявка), с. 13.
  6. Справочник для сортировки корреспонденции, 1935, Бондарский пер. (13. У. 7, Октябрьская районная контора связи, с. 13. (рос.).
  7. Дислокація вулиць та районів, 1940, Бондарський пр. (Жовтневий район), арк. 2зв.
  8. а б Проект постанови президії Київської міськради від 19 грудня 1937 року № 23 // Державний архів міста Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 9981. Арк. 29–29зв.
  9. а б Пр. Бондаревський у Жовтневому районі перейменовано на [вулицю] Боткіна — так у рішенні про перейменування.
  10. а б Трощенко Наталия. История одной старухи / Вступительное слово К. Курбатова. Публикация Е. Месхиевой // «Нева». — 1991. — № 11–12.
  11. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 7 червня 1949 року № 1133 «Про переіменування Бондаренківського перевулку та надання Безім'яній вулиці назви „Паркової“» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 342. Арк. 156. [Архівовано з першоджерела 24 червня 2013.]
  12. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 3 січня 1952 року № 5 «Про зміну найменувань вулиць» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 541. Арк. 44, 46, 47. [Архівовано з першоджерела 15 червня 2013.]
  13. Дерусифікація та декомунізація: нові назви, які отримають вулиці тисячолітнього Києва / Олександр Алфьоров, історик, голова експертної топонімічної комісії м. Києва // Українська правда, 1 липня 2022, 14:35.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Боткіна вулиця // Веб-енциклопедія Києва.
  • Довідник для сортування кореспонденції, адресованої до м. Києва та його околиць: Звіринець, Караваївська дача, Куренівка, НИВКИ, Олександрівська Слобідка, Воскресенська Слобідка, Микільська Слобідка, Передмісна Слобідка, Пріорка, Святошин, Сирець, Чоколівка та Труханів острів. — [К.] : Видання Київського відділу зв'язку, 1932. — 48 с.
  • Справочник для сортировки и правильной заадресовки корреспонденции в адрес г. Киева та його окраин: Святошино, Пуща-Водица, Куреневка, Приорка, Сталинка, Соломенка, Зверинец, Чоколовка, Нивки, Караваевская дача, Александровская слободка, Воскресенкая слободка, Никольская слободка, Предмостная слободка, Сірец и Труханов остнов. — [К.] : Издание Управления Киевской городской почтовой связи, 1935. — 62 с. (рос.)
  • Довідник міліціонерові м. Києва / Склали П. К. Андронов та ін. — [К.] : Видання Управління РС міліції, Управління НКВС УСРР по Київській обл., 1935. — 204 с.
  • Справочник по заадресованию корреспонденции в Киев. — [К.] : Издание Управления почтовой связи г. Киева, 1936. — 62 с. (рос.)
  • Справочник по заадресованию корреспонденции в Киев. — [К.] : Издание Киевского городского почтамта, 1940. — 122 с. (рос.)
  • Виконавчий комітет Київської міської ради депутатів трудящих (Міськвиконком). Дислокація вулиць та районів м. Києва. Почато 10 вересня 1940 р. // Державний архів міста Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 13628. На 44 арк.
  • Боткіна вул. (кол. Бондаревський пров.) // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. О. І. Марчук та ін. — К. : Державне видавництво технічної літератури, 1958. — С. 39.