Вулиця Миколи Кибальчича (Київ)
| Вулиця Миколи Кибальчича Київ | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Райдужний масив, Воскресенка, Кибальчич |
| Район | Дніпровський |
| Назва на честь | М. І. Кибальчича |
| Колишні назви | |
| Нова, Актюбінська | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1,8 км |
| Координати початку | 50°29′32″ пн. ш. 30°35′08″ сх. д. / 50.492389° пн. ш. 30.585583° сх. д.Координати: 50°29′32″ пн. ш. 30°35′08″ сх. д. / 50.492389° пн. ш. 30.585583° сх. д. |
| Координати кінця | 50°29′42″ пн. ш. 30°36′18″ сх. д. / 50.495194° пн. ш. 30.60500° сх. д. |
| поштові індекси | 02139, 02183, 02218, 02225 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 «Чернігівська» (2,2 км) |
| Автобуси | А 46, 100 |
| Трамваї | Т 28, 33, 35 |
| Тролейбуси | Тр 29, 50, 50-к (по Воскресенського проспекту) |
| Маршрутні таксі | Мт 246, 476, 498 |
| Зупинки громадського транспорту | «Вулиця Карбишева», «Вулиця Миколи Кибальчича», «Вулиця Остафія Дашкевича» |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 10676 |
| У проєкті OpenStreetMap | r446219 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Миколи Кибальчича у Вікісховищі | |
Ву́лиця Мико́ли Киба́льчича — вулиця у Дніпровському районі міста Києва, головна вулиця житлового масиву Кибальчич. Пролягає дугою від перетину вулиць Райдужної та Петра Вершигори до проспекту Романа Шухевича.
Прилучаються Воскресенський проспект, вулиці Сірожупанників, Остафія Дашкевича та Ірини Бекешкіної.
Історія[ред. | ред. код]
Вулиця виникла у 1950-х роках під назвою Нова, з 1958 року — Актюбінська[1]. Сучасна назва — з 1961 року[2], на честь революціонера-народника та автора схеми першого у світі реактивного літального апарату Миколи Кибальчича. Набула сучасного вигляду у 1970-ті роки з появою масиву Кибальчич.
Установи[ред. | ред. код]
- Школа-дитячий сад «Щастя» (буд. № 3)
- Середня школа № 224 (буд. № 5)
- Середня школа № 246 (буд. № 7)
- Дитячий сад № 471 (буд. № 10а)
- Залізнична каса (буд. № 11а)
- Бібліотека ім. П. Тичини (філіал), ЖРЕО № 411 Дніпровського р-ну, Відділ міліції Дніпровського р-ну (буд. № 13б)
- Дитячий сад № 672 (буд. № 17)
Зображення[ред. | ред. код]
-
Анотаційна дошка на честь Миколи Кибальчича -
Будинок № 19 по вулиці Миколи Кибальчича
Посилання[ред. | ред. код]
- Вулиця Миколи Кибальчича на сайті mapia.ua
- Вулиця Миколи Кибальчича на сайті Locator.ua [Архівовано 9 липня 2019 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова бюро Київського міського комітету Компартії України та виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих від 15 липня 1958 року № 1249 «Про найменування та перейменування вулиць міста Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 958. Арк. 246–260. [Архівовано з першоджерела 26 червня 2013.]
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 21 листопада 1961 року № 2259 «Про найменування та перейменування вулиць, площ та парків міста» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 42. Арк. 224–231. [Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 75.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 93–94. — ISBN 5-88500-070-0.
- Кибальчича Миколи вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 101. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 223. (рос.)
| |||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |