Вулиця Незалежності України (Рига)
| Незалежності України (Рига) Латвія | |
|---|---|
| латис. Ukrainas neatkarības iela | |
.jpg) | |
| Населений пункт |
 Рига |
| Назва на честь | Незалежність України[d] |
| Загальні відомості | |
| Координати | 56°57′25″ пн. ш. 24°06′30″ сх. д. / 56.95695100002777167° пн. ш. 24.10849600002777748° сх. д.Координати: 56°57′25″ пн. ш. 24°06′30″ сх. д. / 56.95695100002777167° пн. ш. 24.10849600002777748° сх. д. |
| Поштові індекси | LV-1010 |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт, бруківка |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑1554509 ·R (Рига) |
| Мапа | |
 | |
Вулиця Кріш’я́ня Баро́на (латис. Ukrainas neatkarības iela) — невелика вулиця в Ризі, розташована в Центральному районі Риги / «тихому центрі» (в «посольському районі», де розташована більшість зарубіжних представництв). Проходить від парку Кронвалда до вулиці Миколи Реріха. Була виділена зі складу вулиці вулиці Антоніяс у березні 2022 року як невійськовий протест проти вторгнення Росії в Україну[1].
Цей район Риги включено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО[2].
Історія[ред. | ред. код]
Раніше була частиною вулиці Антоніяс, а в березні 2022 року влада Риги утворила нову вулицю як акт «підтримки героїчної боротьби українського народу проти військових дій, розв'язаних Російською Федерацією на території України»[1].
Примітні будівлі[ред. | ред. код]
[[Файл:|альт=|мини|вулиця Незалежності України, будинок 1. З 1957 року — Музей історії медицини]]
- Будинок № 1 — Побудований у 1875 році за проектом Генріха Шеля. З 1945 тут розташовувався Центральний Комітет комсомолу Латвії, в 1950-і роки — Державне спеціальне конструкторське бюро сільськогосподарського машинобудування «ГСКБ», в 1957 році, що переїхало за місто (Рамава). З 1957 року тут розташований Музей історії медицини імені Паула Страдиня — один із найбільших музеїв медицини у світі. В експозиції представлено розвиток медицини та фармацевтики з найдавніших часів. Окремий розділ присвячений історії медицини Латвії [3] [4]. Наприкінці травня в Музеї медицини відбуваються щорічні заходи, присвячені Дню вулиці Миколи Реріха[3].
- Будинок № 2 — Посольство Росії в Латвії. Відразу після Другої світової війни тут перебувало Міністерство культури Латвійської РСР, дирекція Державної філармонії та інші значущі громадські організації[4]. З 1960 року там працював Республіканський Дім народної творчості імені Еміля Мелнгайліса та науково-методичний центр. У ті роки тут розміщувалося і Міністерство закордонних справ Латвійської РСР.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Antonijas ielas posmu pārdēvē par Ukrainas neatkarības ielu | Rīgas valstspilsētas pašvaldība. www.riga.lv (латис.). Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
- ↑ UNESCO World Heritage Centre. Historic Centre of Riga (англ.). UNESCO World Heritage Centre. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 4 січня 2019.
- ↑ Рига. День улицы Николая Рериха. www.museum.ru. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 4 січня 2019.
- ↑ Посольство Российской Федерации в Латвийской Республике. www.latvia.mid.ru. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 4 січня 2019.