Вулиця Панаса Мирного (Київ)
| Вулиця Панаса Мирного Київ | |
|---|---|
 Відтинок від вул. Сергія Гусовського до вул. Князів Острозьких | |
| Місцевість | Печерськ |
| Район | Печерський |
| Назва на честь | Панаса Мирного |
| Колишні назви | |
| Мільйонна | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 700 м |
| Координати початку | 50°25′58″ пн. ш. 30°32′41″ сх. д. / 50.432861° пн. ш. 30.544917° сх. д.Координати: 50°25′58″ пн. ш. 30°32′41″ сх. д. / 50.432861° пн. ш. 30.544917° сх. д. |
| Координати кінця | 50°26′02″ пн. ш. 30°32′08″ сх. д. / 50.434111° пн. ш. 30.535611° сх. д. |
| поштові індекси | 01011 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 «Кловська», «Печерська» |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 11236 |
| У проєкті OpenStreetMap | r414015 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Панаса Мирного у Вікісховищі | |
Ву́лиця Пана́са Ми́рного — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевість Печерськ. Пролягає від вулиці Князів Острозьких до кінця забудови.
Прилучаються Печерська площа, вулиця Гусовського, провулок Панаса Мирного та прохід до вулиці Леоніда Первомайського.
Історія[ред. | ред. код]
Прокладена під час генерального перепланування Печерська у 30—40-х роках XIX століття на місці давньої Фрайгольдської вулиці (Фрайгольської, на плані 1803 року позначена як Фрейгольтова; конкретне походження назви не з'ясовано, у перекладі з німецької — «вільнозолота»). Мала назву Мільйонна, під якою офіційно існувала з 1869 року (ймовірно, на ній було розташовано одну з садиб купця Мільйона). Сучасна назва на честь українського письменника Панаса Мирного — з 1949 року[1].
Історична периметральна забудова вулиці збереглася вибірково.
Археологічна пам'ятка[ред. | ред. код]
На розі вулиць Панаса Мирного і Князів Острозьких був єдиний курган, що зберігся в Києві до XX століття. Станом на початок 1950-х років він ще мав висоту близько двох метрів, з одного боку його збереглося вапнякове каміння, яким він був обкладений. Історик Володимир Щербина зазначав, що раніше цей курган мав кам'яні сходи та був значно більшої висоти[2]. Він ще існував у 1980-х роках, хоча й був уже пошкоджений. Курган був оточений кам'яним колом і належав приблизно до II тисячоліття до н. е.[3][4]
Установи та заклади[ред. | ред. код]
- Гімназія ім. Тараса Шевченка (буд. № 24)
- Інститут економіки та прогнозування НАН України (буд. № 26)
- Кафедра системного проектування Інституту прикладного системного аналізу НТУУ «КПІ» (буд.№ 19)
-
Навчальний корпус НТУУ «КПІ» № 26, буд.№ 19 -
Гімназія ім. Тараса Шевченка, буд. № 24
Пам'ятники та меморіальні дошки[ред. | ред. код]
- буд. № 7-А — меморіальна дошка на честь українського спортсмена Дмитра Віталійовича Монакова. Відкрито 10 серпня 2008 року, скульптор В. Дановський.
- буд. № 20 — меморіальна дошка на місці будинку, де відбувалися зібрання членів Південного товариства декабристів і де була прийнята «Руська правда»
- буд. № 24 — пам'ятник Тарасу Шевченко (бюст). Відкрито у 1964 році.
- буд. № 27 — меморіальна дошка на честь першого Голови Конституційного Суду України Юзькова Леоніда Петровича, який проживав у цьому будинку. Відкрито 29 січня 2008 року.
- буд. № 27 — меморіальна дошка на честь В'ячеслава Чорновола, який проживав у цьому будинку.
Особистості[ред. | ред. код]
У будинку № 1 жив український літературознавець, педагог, доктор філологічних наук Ісай Заславський.
У будинку № 7-А у 1967–2007 роках жив український спортсмен, олімпійський чемпіон, неодноразовий чемпіон світу, Європи та України 1963–2007 Дмитро Монаков.
У будинку № 27 у 1992–1999 роках жив український державний діяч В'ячеслав Чорновіл,
У будинку № 27 у 1992–1995 роках жив український учений-правознавець, державний діяч, перший голова Конституційного Суду України Леонід Юзьков.
-
Меморіальна дошка, буд. № 27 -
Меморіальна дошка декабристам, буд. № 20
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Решение исполнительного комитета Киевского городского Совета депутатов трудящихся от 30 мая 1949 года № 1026 «Об увековечении памяти выдающегося писателя — классика украинской литературы Панаса Мирного (А. Я. Рудченко)» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 341. Арк. 60. (рос.) [Архівовано з першоджерела 24 червня 2013.]
- ↑ Самойловський І. Старовинний курган // Київська правда. — 1950. — № 104 (7631). — 24 травня. — С. 2.
- ↑ Самойловський І. М. Розвідки і розкопки в Києві та його околицях в 1947—1948 рр. [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Археологічні пам'ятки УРСР. — 1952. — Т. 3. — С. 77.
- ↑ Телегин Д. Там, где вырос Киев. [Архівовано 2 квітня 2017 у Wayback Machine.] — К. : Наукова думка, 1982. — С. 65. (рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 125.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 161. — ISBN 5-88500-070-0.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 185. — ISBN 5-88500-070-0.
- Панаса Мирного вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 185. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 353–354. (рос.)
- Панаса Мирного вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||