Вулиця Самокиша (Сімферополь)
| Самокиша Сімферополь | |
|---|---|
.jpg) Самокиша, 2011 рік | |
| Район | Центральний |
| Назва на честь | Миколи Самокиша |
| Колишні назви | |
| Товчіанівська, Амбарна, Торгова, Кооперативна | |
| радянського періоду (українською) | Кооперативна (1924 - 1940) |
| радянського періоду (російською) | Кооперативная (1924 - 1940) |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 600 м |
| Координати початку | 44°56′41″ пн. ш. 34°05′55″ сх. д. / 44.94481° пн. ш. 34.09868° сх. д. |
| Координати кінця | 44°56′56″ пн. ш. 34°05′32″ сх. д. / 44.94888° пн. ш. 34.09235° сх. д. |
| Транспорт | |
| Автобуси | А 4 |
| Зупинки громадського транспорту | вул. Пушкіна, Парк ім. Тренева |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Архітектурні пам'ятки | Кримськотатарська бібліотека імені Ісмаїла Гаспринського |
| Навчальні заклади | Таврійська духовна семінарія |
| Парки | Парк імені Треньова |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r4083401 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Самокиша у Вікісховищі | |
Вулиця Самокиша (крим. Samokış soqağı) — вулиця в Сімферополі, в Центральному районі міста.
Одна з найдавніших вулиць міста. Сучасну назву має з 1940 року на честь художника Миколи Самокиша (1860—1944).
Опис[ред. | ред. код]
Вулиця починається на перехресті вулиць Крилова та Севастопольської біля парку імені Треньова.
Перетинається з проспектом Кірова, вулицями Пушкіна та Героїв Аджимушкая. Закінчується перехрестям з вулицею Жуковського.
Історія[ред. | ред. код]
1837 року видано розпорядження губернатора про найменування вулиць міста Сімферополя. З-поміж майже 30 вулиць і провулків там була вулиця Торгова. Дослідники історії Сімферополя вважають, що в часи Російської імперії вулиця також носила назви «Товчианівська» (з 1898 року), «Амбарна» (з 1903 року), «Торгова» (з 5 березня 1904 року).
1924 року радянська влада перейменувала вулицю на Кооперативну.
Сімферопольська міська рада на засіданні 16 серпня 1940 року присвоїла вулиці ім'я Самокиша на честь 80-літнього ювілею відомого художника-баталіста Миколи Самокиша, що мешкав на цій вулиці. З перейменуванням пов'язано багато легенд, проте точно відомий факт, що увічнити Самокиша в 1944 запропонувало німецьке командування.[2]
Будівлі[ред. | ред. код]
- № 7 — Особняк кінця XIX століття
- № 8 — Кримськотатарська бібліотека імені Ісмаїла Гаспринського
- № 11 — Таврійська духовна семінарія, Будинок спеціалістів
-
Особняк кінця XIX століття, 2013 рік -
Будинок, в якому жив Микола Самокиш, 2013 рік -
-
Будинок спеціалістів, 2013 рік -
Будинок № 5б, 2013 рік -
Таврійська духовна семінарія, 2017 рік
.jpg)
Посилання[ред. | ред. код]
- Прогулка по улице Самокиша во времени и в пространстве [Архівовано 13 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Поляков В. Е. Улицы Симферополя. — Симферополь: Таврида, 1994.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Маршрутки Сімферополя на карті. Маршрути громадського транспорту Сімферополя. EasyWay - пошук маршрутів громадського транспорту. Процитовано 29 листопада 2023.
- ↑ Вулиця Самокиша в Сімферополі: старі будівлі, реклама і сквери. Крым.Реалии (укр.). 25 жовтня 2018. Процитовано 8 грудня 2023.