Вулиця Світлицького

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Світлицького
Київ
Місцевість Виноградар, Вітряні гори
Район Подільський
Назва на честь Г. П. Світлицького
Колишні назви
пров. Осиповського
Загальні відомості
Протяжність 1,6 км
Координати початку 50°31′01″ пн. ш. 30°26′14″ сх. д. / 50.516972° пн. ш. 30.437444° сх. д. / 50.516972; 30.437444Координати: 50°31′01″ пн. ш. 30°26′14″ сх. д. / 50.516972° пн. ш. 30.437444° сх. д. / 50.516972; 30.437444
Координати кінця 50°30′31″ пн. ш. 30°25′14″ сх. д. / 50.508750° пн. ш. 30.420806° сх. д. / 50.508750; 30.420806
поштові індекси 04123, 04208, 04215
Транспорт
Автобуси А 72
Маршрутні таксі Мт 472, 502
Зупинки громадського транспорту «Житловий масив Вітряні Гори»
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні заклади ЗОШ №193
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11510
У проєкті OpenStreetMap r576172
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Світлицького у Вікісховищі

Ву́лиця Світли́цького — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевості Виноградар, Вітряні гори. Пролягає від Гамаліївської вулиці до проспекту Василя Порика.

Прилучаються вулиці Байди-Вишневецького, Чигиринська, Івана Їжакевича, Перемишльська, провулки Биківський та Межовий, і проспект Свободи.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця виникла у 50-ті роки XX століття. У 1957 році[1] набула назву провулок Осиповського, на честь Т. Ф. Осиповського і пролягала до теперішнього Межового провулку. Сучасна назва — з 1961 року[2], на честь Г. П. Світлицького. У 1-й половині 60-х років продовжена до нинішнього проспекту Свободи, у 2-й половині 70-х років — до сучасних розмірів.

Забудова[ред. | ред. код]

Вулиця забудована переважно п'яти- та дев'ятиповерховими будинками типу «хрущовка». Вона починається з приватного сектору, забудованого малоповерховими садибами, які, втім, відносяться до сусідніх вулиць. В кінці вулиці переважає нежитлова забудова — гаражі та будівлі колишнього заводу «Есмаш», пристосовані під офіси.

Житлові будинки на вулиці Світлицького[ред. | ред. код]

Будинок Кількість поверхів Серія Рік зведення
№ 11/23 3
№ 13 5 1-438-9 1965
№ 19 5 1-438-6 1965
№ 21 5 1-438-6 1965
№ 23 5 1-480-15-КПМ 1965
№ 23-А 5 1-480-15-КП 1963
№ 24 9 1-468-1 1972
№ 24-А 9 1-447С-54/73 К 1983
№ 25 5 1-480-15-ВК 1965
№ 26 9 164-80 1978
№ 26-А 9 1-464А-54 1974
№ 26-Б 9 1-464А-54 1974
№ 27 5 1-438-6 1965
№ 28 9 94-026Б 1984
№ 28-Б 9 164-80
№ 28-В 9 1-КГ-480-52 1974
№ 29/18 5 1-438-6 1964
№ 30/20 9 1-КГ-480-52 1974
№ 30/20-А 9 1-КГ-480-52 1974
№ 30/20-Б 9 1-КГ-480-52 1974

Установи[ред. | ред. код]

  • Спеціалізована школа № 193 (буд. № 22)
  • Дошкільний навчальний заклад № 518 (буд. № 24-Б)
  • Школа-інтернат для глухих дітей (буд. № 31/7)
  • Дитяча художня школа № 4 (буд. № 26-Б)
  • Пожежна частина № 7 Подільського району (буд. № 37)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 20 серпня 1957 року № 1428 «Про найменування та перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 915. Арк. 799–808. [Архівовано з першоджерела 15 квітня 2013.]
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 21 листопада 1961 року № 2259 «Про найменування та перейменування вулиць, площ та парків міста» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 42. Арк. 224–231. [Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.]

Джерела[ред. | ред. код]