Вусачик-диноптера червоноспинковий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вусачик-диноптера червоноспинковий

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Надродина: Церамбікоїдні (Cerambycoidea Latreille, 1802)
Родина: Вусачі (Cerambycidae Latreille, 1802)
Підродина: Лептурини (Lepturinae Latreille, 1802)
Рід: Вусачик-карілія (Carilia Mulsant, 1863)
Вид: Вусачик-диноптера червоноспинковий (A. collaris)
Acmaeops collaris
Linnaeus, 1758
Посилання
Вікісховище: Dinoptera collaris
EOL: 126546
NCBI: 1586583

Вуса́чик-дино́птера червоноспи́нковий (Dinoptera collaris, Linnaeus, 1758) — вид жуків роду Dinoptera з родини вусачів.

Поширення

[ред. | ред. код]

D. collaris характеризується палеарктичним типом ареалу, відноситься до західнопалеарктичної групи видів. Вид широко розповсюджений у Європі, Росії, на Кавказі і в суміжних регіонах.

Морфологія

[ред. | ред. код]
Жук під час живлення на таволзі зарубчастій

Імаго

[ред. | ред. код]

D. collaris — дрібний вид, довжина тіла становить від 6 до 9 мм. Тіло забарвлене в чорний колір за винятком передньоспинки та черевця, які мають рудувато-червону пігментацію. Надкрила темно-синього або темно-фіолетового кольору з сильним металічним блиском, вкриті рідкими темними волосками. На відміну від попередніх видів, передньоспинка без перетяжки позаду переднього краю. Вусики розміщені між очима біля їх переднього краю.

Личинка

[ред. | ред. код]

Личинка практично не відрізняється від Gnathacmaeops pratensis та Acmaeops septentrionis.

Життєвий цикл

[ред. | ред. код]

Життєвий цикл триває від 1 до 2 років. Личинки розвиваються під пухкою корою дерев, в основному дубів, осик і яблунь. Вони зимують й окуклюються наступною весною. Дорослі особини харчуються пилком деревно-чагарникових порід.

Екологія

[ред. | ред. код]

Вусачик червоноспинковий є масовим видом у регіоні Українських Карпат, часто займаючи домінантне положення в угрупованнях вусачів. Особливо це помітно у передгірних районах, де поширені листяні ліси. Імаго трапляються на квітах широкого спектра видів трав'янистих, чагарникових й деревних рослин

Література

[ред. | ред. код]
  1. Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Загайкевич І. К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
  3. Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
  4. Заморока А. М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112–127;
  5. Заморока А. М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251–252;
  6. Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131–132;
  7. Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
  8. Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. http://www.cerambyx.uochb.cz/dinopter.htm [Архівовано 13 червня 2008 у Wayback Machine.]
  2. http://www.biolib.cz/en/taxon/id11216/ [Архівовано 12 червня 2010 у Wayback Machine.]
  3. http://www.cerambycoidea.com/foto.asp?Id=2018
  4. http://www.faunaeur.org/full_results.php?id=115020 [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]