Вєрненське міське училище
| Вєрненське міське училище | |
|---|---|
|
| |
| 43°15′39″ пн. ш. 76°57′25″ сх. д. / 43.260987000028° пн. ш. 76.95717000002778718° сх. д.Координати: 43°15′39″ пн. ш. 76°57′25″ сх. д. / 43.260987000028° пн. ш. 76.95717000002778718° сх. д. | |
| Країна |
 Казахстан,  Російська імперія і  СРСР |
| Розташування | Алмати |
| Тип | будівля |
| Архітектор | Andrei Zenkovd |
| Дата заснування | 1890 |
| Статус |
Пам'ятки історії та культури Казахстану Пам'ятка історії та культури Алма-Ати |
  Вєрненське міське училище Вєрненське міське училище (Казахстан)  Вєрненське міське училище Вєрненське міське училище (СРСР) | |
 | |
Вєрненське міське училище — будівля в Алмати, пам'ятка містобудування та архітектури республіканського значення . Побудовано в 1890[1] .
Історія[ред. | ред. код]
У 1879 році у Верному було утворено двокласне міське училище на 100 осіб. У 1893 році воно було перетворено на 3-х класне міське училище Туркестанського навчального округу. Серед викладачів училища був Г. Л. В'яткин, поет, організатор «Товариства художників та любителів витончених мистецтв Степового краю».
У 1890 році було збудовано дерев'яну будівлю реального училища на вулиці Гоголівській, ріг вул. Казначейською (суч. Калдаякова) на замовлення Верненської міської думи за проектом архітектора А. П. Зєнкова (за іншими даними П. Гурде).
1920 року з ініціативи Д. А. Фурманова у будівлі було відкрито 1-шу Трудову школу міста Вєрного.[2]
У 1930-ті роки у будівлі розташовувався сільськогосподарський інститут ім. Л. І. Мирзояна. Для його студентів на вул. Гоголя було збудовано гуртожиток.[3]
У наступні роки тут розташовувалося Міністерство культури КазРСР, згодом незалежного Казахстану.
Нині у будівлі розміщується РДП «Казреставрація».[2]
Відомі випускники[ред. | ред. код]
- М. Фрунзе — революціонер, радянський державний і військовий діяч.[1]
- У. Жандосов — народний комісар освіти Казахської РСР.
- М. Тинишбаєв — депутат Другої Державної Думи Росії, прем'єр-міністр Туркестанської автономії, член «Алаш Орди», інженер-шляховик, учасник будівництва Туркестано-Сибірської магістралі.
- Т. Бокін — учасник національно-визвольного повстання 1916 року в Семиріччі.
- Ж. Барибаєв — Член ЦК Компартії Туркестану, делегат XIV з'їзду комуністичної партії.
Архітектура[ред. | ред. код]
Будівля двоповерхова, у плані прямокутна, з центральною виступаючою частиною, має горизонтальне членування у вигляді міжповерхового пояса, прикрашеного різьбленими підзорами. Вікна обрамлені дерев'яним різьбленням[1].
При проектуванні училища архітектором було враховано всі гігієнічні норми, обов'язкові до будівель навчального профілю на той час. Він наполіг на заміні кам'яних сходів дерев'яними, а також фарбуванню стін у два кольори: верхня частина стіни повинна бути світло-зеленою, тоді як нижня частина стіни — темного кольору «щоб уникнути забруднення». Крім того, Гурде рекомендував улаштування вентиляційних труб з метою кращого провітрювання класів. Також із метою захисту від псування дерев'яних конструкцій будівлі від вологи було запропоновано замінити дерев'яні відливи на залізні.[2]
У рамках реконструкції 1981 року було значно перебудовано внутрішні приміщення, втрачено окремі елементи оздоблення фасадів.
Статус пам'ятки[ред. | ред. код]
4 квітня 1979 року рішенням виконавчого комітету Алма-Атинської міської Ради народних депутатів будівля Верненського реального училища набула статусу Пам'ятка історії та культури і була взята під охорону держави[4].
26 січня 1982 року будинок було включено до списку пам'яток історії та культури республіканського значення Казахської РСР.[5]
25 листопада 1993 року став частиною Алматинського державного історико-архітектурного та меморіального заповідника. На території заповідника заборонене нове будівництво. Реконструкція об'єктів можлива виключно з дозволу Міністерства культури Казахстану[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Алма-Ата. Энциклопедия / Гл. ред. М. К. Козыбаев. — Алма-Ата : Гл. ред. Казахской советской энциклопедии, 1983. — С. 180. — 60000 прим.
- ↑ а б в Энциклопедия Алматы. Верненское городское училище им. Г. А. Колпаковского
- ↑ Достопримечательности г. Алматы. Городское училище. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 3 лютого 2019.
- ↑ Решение Исполнительного комитета Алма-Атинского городского Совета народных депутатов от 4 апреля 1979 года № 139 «Об утверждении списка памятников истории и культуры города Алма-Аты». Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 3 лютого 2019.
- ↑ Постановление Совета Министров Казахской ССР от 26 января 1982 года № 38 «О памятниках истории и культуры Казахской ССР республиканского значения». Архів оригіналу за 21 січня 2013. Процитовано 15 січня 2013.
- ↑ Постановление Кабинета Министров Республики Казахстана от 25 ноября 1993 г. N 1182 «Об организации Алматинского государственного историко-архитектурного и мемориального заповедника». Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 3 лютого 2019.