Вівсянчик білогорлий
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Вівсянчик білогорлий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Білогорлий вівсянчик (Національний парк Лаука, Чилі)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Idiopsar erythronotus (Philippi & Landbeck, 1861) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Chlorospiza erythronota Phrygilus erythronotus Ephippiospingus erythronotus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Вівся́нчик білогорлий[2] (Idiopsar erythronotus) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. Мешкає в Андах.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Білогорлі вівсянчики мешкають на південному заході Перу (Арекіпа), на крайній півночі Чилі (Аріка-і-Парінакота) та на заході Болівії (на південь до Потосі). Вони живуть на високогірних луках пуна та серед скель. Зустрічаються на висоті від 4000 до 4700 м над рівнем моря.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Idiopsar erythronotus. Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 2 березня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 02 березня 2022.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |