Вівсянчик великий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вівсянчик великий
Самець великого вівсянчика
Самець великого вівсянчика
Самиця великого вівсянчика
Самиця великого вівсянчика
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Підродина: Porphyrospizinae
Рід: Великий вівсянчик (Rhopospina)
Cabanis, 1851[2]
Вид: Вівсянчик великий
Rhopospina fruticeti
(Kittlitz, 1833)[3]
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Fringilla fruticeti
Corydospiza fruticeti
Phrygilus fruticeti
Посилання
Вікісховище: Rhopospina fruticeti
Віківиди: Rhopospina fruticeti
МСОП: 22723080
NCBI: 2786934

Вівся́нчик великий[4] (Rhopospina fruticeti) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Андах і Патагонії. Це єдиний представник монотипового роду Великий вівсянчик (Rhopospina).

Опис[ред. | ред. код]

Великий вівсянчик

Довжина птаха становить 18-18,5 см. виду притаманний статевий диморфізм. у самців верхня частина тіла сіра, поцяткована широкими чорними смугами, на крилах дві білі смуги. Горло і груди чорні, поцятковані сірими смужками. Боки сірі, живіт білуватий. Дзьоб тьмяний, під час сезону розмноження набуває жовтого забарвлення. У самиць верхня частина тіла бурувато-сіра, поцяткована чорними смужками, надхвістя сіре, скроні охристі, на крилах білі смуги. Нижня частина тіла білувата або сірувата, на боках темні смужки, груди чорнуваті.

Таксономія[ред. | ред. код]

Раніше великого вівсянчика віносили до роду Вівсянчик (Phrygilus)[5], однак за результатами молекулярно-генетичного дослідження він був перевеждений до відновленого монотипового роду Rhopospina[6][7][8].

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють три підвиди:[9]

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Великі вісянчики мешкають в Перу, Болівії, Аргентині і Чилі. Бродячі птахи спостерігалися на Фолклендських островах, в Уругваї та на півдні Бразилії. Великі вісянчики живуть в чагарникових заростях та на полях, зустрічаються парами або невеликими зграйками, переважно на висоті від 2000 до 4000 м над рівнем моря. Живляться насінням. Сезон розмноження триває з вересня по лютий. Гніздо чашоподібне, зроблене з рослинних волокон, встелене шерстю або пір'ям, розміщується в чагарниках. В кладці 2 зеленуватих яйця, поцяткованих коричневими і сірими плямками.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Rhopospina fruticeti. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 3 березня 2022.
  2. Cabanis, Jean (1850–1851). Museum Heineanum : Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt (German та Latin) . Т. 1. Halberstadt: R. Frantz. с. 135. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  3. Kittlitz, Heinrich von (1833). Kupfertafeln zur Naturgeschichte der Vögel (German) . Frankfurt am Main: Johann David Sauerländer. с. 18—19, Plate 23 fig. 1. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  4. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  5. Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). Check-List of Birds of the World. Т. 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 105. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  6. Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution. 75: 41—77. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006. PMID 24583021.
  7. Van Remsen, octubre de 2011. «Revisar la clasificación de Phrygilus» [Архівовано 28 квітня 2021 у Wayback Machine.] Propuesta (507) al South American Classification Committee. En inglés.
  8. Revise generic limits in the Thraupidae. Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 13 жовтня 2019.
  9. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 03 березня 2022.