Основа танцю — стародавні рухи, які пішли від примітивних народних танців Австрії та Німеччини. Протягом багатьох століть пари танцювали, обертаючись навколо, практично на одному місці, тримаючись близько один до одного. Наприкінці XVIII та на початку XIX століть ці танці поширилися із селищ у міста. Там танці виконувались вже у великих танцювальних залах. З танцю на одному місці Віденський вальс почав перетворюватись у танець на великих площах.
Програма бальних танців включає два схожих танці: вальс та віденський вальс. Однак, саме віденський вальс є тим танцем, який в Україні та в інших країнах континентальної Європи відомий під назвою вальс. Той танець, який серед бальних танців називається вальсом, в Європі називають повільним вальсом або англійським вальсом. Причиною такої плутанини є те, що першими змагання з бальних танців проводили англійці, які називали вальсом англійський повільний різновид танцю, а звичний для українців та німців швидкий танець називали віденським вальсом.
