Віктор Вебер фон Вебенау

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віктор Вебер фон Вебенау
нім. Viktor Maria Willibald Weber Edler von Webenau
Народився 13 листопада 1861(1861-11-13)
Lavamündd, Вольфсберг, Каринтія, Австрія[1]
Помер 6 травня 1932(1932-05-06) (70 років)
Інсбрук, Австрія[1]
Країна  Австрія
Діяльність військовослужбовець
Учасник Перша світова війна
Військове звання генерал від інфантерії
Нагороди
Ювілейна пам'ятна медаль 1898
Ювілейна пам'ятна медаль 1898
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Ювілейний хрест
Ювілейний хрест
Пам'ятний хрест 1912/13
Пам'ятний хрест 1912/13
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Кавалер Великого хреста ордена Франца Йосифа
Кавалер Великого хреста ордена Франца Йосифа
Кавалер офіцерського хреста ордена Франца Йосифа
Кавалер офіцерського хреста ордена Франца Йосифа
Орден Залізної Корони 2 ступеня
Орден Залізної Корони 2 ступеня
Почесний знак Австрійського Червоного Хреста
Почесний знак Австрійського Червоного Хреста
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Галліполійська зірка
Галліполійська зірка
Кавалер ордена Марії-Терезії
Кавалер ордена Марії-Терезії
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)

Віктор Марія Віллібальд Вебер, Едлер фон Вебенау (нім. Viktor Maria Willibald Weber Edler von Webenau; 13 листопада 1861, Нойгаус6 травня 1932, Інсбрук) — австро-угорський воєначальник, генерал піхоти.

Біографія[ред. | ред. код]

Дитинство провів в Ґраці, де також закінчив середню школу. Потім навчався в кадетському училищі, після чого в листопаді 1878 році був призначений на службу в 27-й єгерський батальйон. Служив в батальйоні до жовтня 1893 року, коли весь батальйон став частиною тірольського єгерського полку, після чого Вебер продовжив службу в полку. У 1895 році переведений на службу в 20-й єгерський батальйон, дислокований в Тревізо. З травня 1898 року служив в Генеральному штабі. В листопаді 1898 року призначений начальником штабу 27-ї піхотної дивізії, дислокованої в Кошицях.

У листопаді 1901 року Вебер був переведений на службу в штаб-квартиру 2-го корпусу у Відні. З квітня 1905 року служив в 68-му піхотному полку в Сараєво, де командував батальйоном. В квітні 1907 року став командиром 69-го піхотного полку в Пече. У травні 1911 року йому було доручено командування 4-ю гірською бригадою. До початку Першої світової війни, в червні 1914 року, Вебер був призначений суддею, в липні — віцепрезидентом Вищого військового суду у Відні.

На початку Першої світової війни йому було доручено командування військовим портом Котор з метою захисту порту і Которської затоки, які були найближче до чорногорського кордону. У січні 1915 року прийняв командування 47-ї піхотної дивізії, з якою в складі 19-го корпусу під командуванням Ігназа Тролльманна брав участь у завоюванні Чорногорії. Після завершення успішних операцій Вебер був призначений військовим губернатором Чорногорії.

У липні 1917 року Вебер став командиром 10-го корпусу, замінивши Карла Крітека. Він командував зазначеним корпусом, який знаходився на східному фронті, до березня 1918 року.У червні він був призначений командувачем 18-м корпусом, яким командував всього місяць. В липні став командиром 6-го корпусу, з яким брав участь в битві при Вітторіо Венето. Останнє призначення Вебера відбулося на початку жовтня 1918 року, коли він був призначений головою комісії з перемир'я з метою узгодження умов припинення військових дій. Вебер підписав угоду про перемир'я від імені Австро-Угорщини на віллі Джусти, яка фактично означала беззаперечну капітуляцію австро-угорських військ.

Після закінчення війни Вебер пішов у відставку 1 січня 1919 року. Жив в Мерано, Вісбадені та Швейцарії.

Сім'я[ред. | ред. код]

В 1886 році одружився з Терезою Баумгартнер. В шлюбі народились сини Норберт (7 липня 1886 — 26 серпня 1914; загинув у бою в Галичині) і Гвідо (13 вересня 1887). У 1901 році він одружився з Ганною Гебенштрайт, в якої був дорослий син від першого шлюбу Вольфганг Вальдгерр.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #130173657 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.