Це архів минулих обговорень. Не змінюйте вміст цієї сторінки. Якщо ви хочете почати нове обговорення або ж відновити старе, будь ласка, зробіть це на поточній сторінці обговорення.
Списки пам’яток археології. ВІД АРХЕОЛОГА ПРОХАННЯ.
Привіт всім!
Нещодавно отримав такого листа, цитую:
Вітаю Вас!
Мене звати Павло Драган. Кандидат наук. Хоч сфера моїх професійних інтересів не лежить у галузі охорони пам’яток, проте на все життя зберіг щиру любов до рідного краю. Намагаюся, коли випадає вільний час, приділити увагу краєзнавству.
Звернутися до Вас на електронну адресу мене спонукало нагальне питання.
Виявилися речі, про які Вам, гадаю, слід також знати.
https://uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпе%D0%
B4ія:Вікі_любит
ь_пам'ятки/Че%D1%8
0нігівська_об%D
0%BBасть/Бобров%D0%B
8цький_район
Коли я вчергове переглядав зміни до статей про села Бобровицького та Козелецького районів Чернігівської області, помітив таку цікаву річ: майже всюди є посилання на проект «Вікіпедія: Вікі любить пам'ятки».
Вдала ідея. Але є й негатив.
До списку пам’яток і пам’ятних місць ПОМІЩЕНО РЕЗУЛЬТАТИ АРХЕОЛОГІЧНИХ РОЗВІДОК. Історичні місця та археологічно виявлені поселення/місця поховань – зовсім РІЗНІ об’єкти. Останні, як правило, - звичайні поля або луки. Дивитися там нічого.
З номенклатури у поданому переліку випливає, що більша частина виявлена внаслідок проведених у 2002 -2012 роках розвідок. Ведуться вони переважно для того, щоб їхні дані було використано у наукових цілях.
Але про яку науку тут є мова???
А тепер трохи інсайдерської інформації по сусідніх районах, довкола Бобровицького. У 2009 році приватним трактором було знищено горизонт кургану «Гостра могила» в селі Кулажинці. Чи це була пам’ятка скіфської доби, чи бронзової, ми достеменно вже не дізнаємося. Чорні археологи не володіють знаннями щодо особливостей таких типів поховань. Вони добираються до горизонтів (тогочасної поверхні, на яку покладено труп/тілоспалення), інколи – до поховальних камер. Витрати на 20 л пального для трактора – до 500 грн. Кожна знайдена річ може принести щонайменше у 10 разів більше. Інколи – в 1000, але для нашого краю це рідкість. Багато людей у селі сидять без роботи. Тому викладена у такому переліку інформація – подарунок долі для «чорних». Це все одно що повідомити, у якому сейфі лежить Ваша річна зарплата і дати ключа до нього.
Відтак маю до Вас ВЕЛИКЕ ПРОХАННЯ. Необхідно стандартизувати списки пам’ятних місць по Козелецькому та Бобровицькому районах:
1. Меморіали, церкви, дендрологічні/ботанічні цікавинки залишити; 2.
Виключити абсолютно всі пункти з нововиявленими [археологічно
встановленими] поселеннями та курганами; 3. Залишити городища, на яких встановлено таблички, що вони охороняються державою та законом. За пошкодження таких пам'яток, принаймні наступає кримінальна відповідальність, що робить "чорних" менш зухвалими.
4. ??? Залишити ті кургани, які були в радянські часи досліджені археологами та які НЕ МІСТЯТЬ людські рештки. Вони вже досліджені.
Те, чим справді цікавляться люди, - нехай залишається. Але інформація про те, на чому заробляють «чорні» археологи та гробокопачі, має бути доступна тільки для науковців.
Думаю, і Вас бентежила б думка, що хтось порпається у кістках тих, хто населяв цей край у давнину.
Відредагувати там справи на 5 хвилин. Те, що відвідується людьми, те, біля чого вони фотографуються, - все залишиться. Буде прибрано лише близько 15% інформації щодо НОВОВИЯВЛЕНИХ пам'яток. Там відсутні візуально привабливі об'єкти.
Я можу відправити відредагований список на вказану Вами адресу. Це найпростіший варіант.
Альтернатива – дозволити відредагувати сторінку мені [у статусі звичайного користувача, не адміністратора] та не анулювати зміни.
Дуже сподіваюся на справедливість!
Павло
Я, за порадою, Антанани, запропонував написати у Кнайпу і сьогодні отримав ще одного листа з проханням написати до Кнайпи.... Цитую із скороченнями:
Загалом я схвально ставлюся до можливості демократично обговорити той чи інший список. Але ситуація потребує невідкладних заходів. Інформація на електронних носіях має такі властивості, як копіювання та зберігання. Отже, чим довше ці матеріали будуть знаходитися в абсолютно вільному використанні, тим більше шансів, що ми отримаємо повторення 2014 та 2015 років.
Маю друзів у відділі охорони культурної спадщини (Київська область; Чернігівська - не в їхній компетенції). Знайомий з членами УТОПІК. Деякі з них запитують: чому почастішали випадки вандалізму, так, як це було протягом 2007-2009 років?
А відповідь проста. Все стало дорожче. Ще глибша економічна криза, ніж у 2008. А інформація стала набагато доступнішою. Те, що треба було шукати по бібліотеках та архівах, можна тепер знайти за хвилину.
І це Київська область, де в Броварському та Баришевському районах сплюндрували 4 кургани за останні півтора року. А в 1 випадку не полінувалися поглибити траншею, зроблену через курган у 2009 році. У Чернігівській все набагато складніше. То охорона аграрія Яковишина арештує археологів, а правоохоронні органи фактично бездіяльні, то проблеми пані Мултанен (думаю, знаєте, яка в неї була посада), то скандал з хабарем археологу Козакову. Ось і виходить, що не дуже поспішають до Бобровиччини посадовці, до функціональних повноважень котрих входить охорона пам'яток. І без регіонів своїх проблем у Чернігові вистачає.
І все лягає на плечі краєзнавців. Так, я особисто хочу мати шанс розповісти своїм внукам про історичні пам'ятки тих місць, де жили їхні пращури. Навіть знаючи, що моя боротьба - це позиція між 2 вогнями: недбалості з боку археологів і посадовців та "чорних" археологів-гробокопачів.
Відтак дуже прошу Вас тимчасово зробити недоступним реєстр пам'яток по Бобровицькому та Козелецькому районах. А тим часом винести це питання на обговорення у "кнайпі". Зробіть, будь ласка, це за мене, тому що мій досвід спілкування в рамках офіціозу Вікіпедії прямує до нуля.
Дякую!
І на добраніч!
Павло
Користувач пробував самотужки видалити те, що він вважав за потрібне. Але після того, як НікК відкинув його правки, написав листа... Із цим треба щось робити. Які будуть пропозиції? --Nickispeaki (обговорення) 02:07, 2 березня 2016 (UTC)
Тут є три проблеми:
Списки отримуються з публічних джерел. Ми отримаємо ці списки або з сайтів відповідних державних органів, або за запитом на публічну інформацію, і цю саму дію може зробити хто завгодно (в тому числі й ті ж «чорні археологи»). Всі списки спираються на рішення обласної ради (номер рішення можна додати до шаблону, якщо це потрібно), тож нічого таємного ми не публікуємо. Оскільки однією з цілей конкурсу є формування списків пам'яток, було б дивно не включати туди пам'ятки археології взагалі.
З формальної точки зору це все пам'ятки археології, і за пошкодження їх усіх наступає кримінальна відповідальність. Усі пам'ятки в списках мають охоронні номери, тож вони стоять на обліку та знаходяться під державною охороною. Якщо на практиці цієї охорони нема — це вже питання до МВС, а не до Вікіпедії.
З іншого боку, справді існують пам'ятки археології, які не помітні неозброєним оком. Якщо точно відомо, що там точно нема що фотографувати (для цього явно потрібен експерт, бо зі списку цього не видно), можна було б якось їх виділити окремо та розібратися, чи є там потреба щось приховувати
Разом з тим, мені видається дуже низькою ймовірність того, що до списків потрапили ще не досліджені кургани: зазвичай у списках є навіть прізвища дослідників. Можливо, проблема, в пам'ятках Х-щв. (щойно виявлені об'єкти культурної спадщини — пам'ятки археології), але по Чернігівщині там теж для кожної пам'ятки є рік відкриття (переважно 2000-ні, хоча є навіть 1862), прізвище дослідника (-ів), дата взяття під охорону (переважно 2001—13 роки), рішення управління культури та позначка про наявність облікової картки. Якщо вони нам дійсно надали списки ще не досліджених курганів, то проблема таки існує, і, можливо, варто зв'язатися з управлінням культури Чернігівської ОДА, щоб зрозуміти, що сталося — NickK (обг.) 02:41, 2 березня 2016 (UTC)
Підкажіть, будь ласка, чи можна виправити інформацію, яка відображається при пошуку Львівського національного університету імені Івана Франка на бічній панелі. Ця інформація береться тільки з Вікіпедії чи аналізуються і інші дані?
Дякую!
Ми вводимо у пошуку google Львівський національний університет, нам відкриває сторінку з результатами пошуку і справої сторони відображається коротка інформація про університет: кількість студентів, години роботи, заснування, випускники і т.п. Ця інформація на даний момент є застарілою. Як я розумію, ця інформація береться з вікіпедії. Яким чином можна оновити її, щоб при пошуку висвітлювалися коректні дані чи це не залежить від вікіпедії? -- Marta.Patron (обговорення) 20:25, 3 березня 2016 (UTC) Marta Patron
В тій картці відображається лише(?) опис із Вікіпедії, решта, напевно, заповнюється якимсь суто ґуґлівським способом (приблизно так, як пропонуються переклади для перекладача). Внизу тієї карточки є посилання «запропонувати зміну» - натискаєте його й редагуєте, але там зміну хтось має затвердити. Ймовірно, для того, щоб змінити кількість студентів, треба вказати джерело, де є така інформація (зараз там вказана інформація за 2011 рік).--Piramidion20:38, 3 березня 2016 (UTC)
Та нормально можна привчити. Його і привчати не треба - досить відучити, тобто вилучити алгоритм, який ті пробіли видаляє. --MMH (обговорення) 11:41, 5 березня 2016 (UTC)
Спостеріг, що в Українській Вікіпедії старанно уникають вживання слова «янтар», замінюючи його полонізмом «бурштин». Чергова боротьба з «русизмами»? До речі, у Києвській Русі казали ентарь. Геть все руське!
Jphwra, дякую за своєчасне припинення конфлікту. Ejensyd, беру слова назад, але прошу надалі писати однозначно: Ваші дописи не повинні викликати хибних тлумачень. Я чекав на путящі коментарі, а не на особливості національної вимови.
Updates to wiki search auto completion are arriving 10 March
Hello!
Будь ласка, допоможіть перекласти Вашою мовою. Дякуємо!
The completion suggester beta feature will become the default at the first group of wikis on Thursday, 10 March. This initial rollout will start with some of the smaller wikis to ensure the change happens in an organized way. The remaining wikis will receive the update on Wednesday, 16 March. This update brings three major improvements to search. Improved search result ordering, a tolerance for a small number of spelling errors, and suggests fewer typos.
Since December 2015, 19,000 editors have already opted into the completion suggester beta feature. Contributors are encouraged to try out the feature ahead of the release. Please share any comments on the Completion Suggester discussion page in any language.
To learn more about the work of the Discovery department and other improvements to search, please check out the Wikimedia blog. Read about CirrusSearch, the MediaWiki extension that makes wiki search possible.
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
Тривалий час ми не мали досить цього самого часу, щоб зробити лад в українській вікі. Нарешті, удозволилися. Справа №1: боротьба за самобутність Української Вікіпедії. Вже започаткована нещадна робота з викоренення русизмів. Всім відоме, що всі українські слова, схожі з російськими є ними. Протягом місяця в Українському сегменті мають бути заборонені такі русизми як-от: «страж» (треба вартовий), «вилка» (треба «виделка»), «опір» (треба «спротив»), «Афіни» (треба «Атени»), «от кутюр» (треба «від кутурів»), «філософ» (треба «телосот»). Список не повен: бажальники хай доповнять. Слова в дужках відповідають арійському(провокація вилучена) духу.
Все було б добре, я розумію наш шляхетний порив, але маленька неув'язка. Ми хоробро кидаємося на ці слова, які нічим не завинили фактом, що їх використовують у російській мові. Я може, і спробував переконати, що це ніякі не русизми, але не стану це робити. Якщо увінчані ступенями українські мовознавці не змогли це зробити, я поготів не зможу. Але всім героям війни з русизмами прошу замислитися над таким дивними речами як:
Передавання імені одного французького мовознавця Meillet як «Мейє» — не русизм? Якби перекладали прямо з французької, було б Мейе! Звичайно, ми зовсім не зобов'язані перекладати з французької (хай москалі гарують), але таки не слід забувати що літера «е» у російській мові не зобов'язана завжди передавати «є» (як нам би дуже хотілося), вона дещо норовлива — іноді передає «е».
Передавати англійські імена й топоніми Bill [bɪl], Sydney [ˈsɪdni], City [ˈsɪtɪ] як «Білл», «Сідней», «Сіті» — не русизм? Ні? Ми ж самостійно-самодостатні (+самовпевнені), ніяких русизмів! Переклали прямо з англійської — королеви мов, якій російська й у підметки не варта. Тільки якимось фантастичним чином повторили неточності російської транслітерації (звук [і] замість англійського [ɪ]), якої не могло бути у разі прямого англо-українського перекладу («Билл», «Сидней»/«Сидні», «Сити»).
Згадав ще «Діану Гурцьку» та «від кутюр».
Ви, панове колеги, займаєтеся нічим. Ваш В. В. Галушко, якого ви неодноразово винуватили у зв'язках з російськими спецслужбами, проштовхуванні проросійської точки зору, роботі на користь російської пропаганди, обзивали «засланим козачком» і грубо порушуючи презумпцію невинності, закидали йому, що він дивиться і слухає якогось Кісєльова і формує світогляд за читанням російських прокремлівських газет (я цього років п'ять не роблю, а Кісєльва, дивився, коли він був демократом), і просили адміністраторів його «пильнувати», зробив корисні редагування у мовознавчих статтях. Якби ви хоч іноді читали Українську Вікіпедію (у тому, що ви там авторствуєте, я не сумніваюсь), ви могли б їх помітити й не створювати перейменувацького безглуздя.
Ет ви, захисники рідної мови! Починаю розуміти своїх одвічних опонентів Анатолія Вассермана й Анатолія Желєзного (так, Ширококрада теж). Може, й ви наслідуєте мій приклад, як прочитаєте притчу.
«Сашко не любив манну кашу. От батьки йому впихали у рот ложкою, примовляючи: "За Україну!", "За Українську Повстанську Армію!", "За рідну мову!". Саме відтоді Сашко і перше, й друге, й особливо третє сильно не злюбив».
пан Галушка, ганьбу собі на ахв...виделку зберіть. Добраніч в Задзеркаллі, Л. Панасюк.
Останнім часом в Українській Вікіпедії з'явився вандал-анонім, який видає себе за шановного вікіпедиста і заслуженого патрульного Леоніда Панасюка. От тепер він знову зневажив мене цим «ахв...». Пане Панасюк, втрутіться! Викрийте самозванця!
Невже так важко пане В.Галушко придбати Російсько-український словник чи врешті-решт користатися електронним і таки дізнатися про Виделку. Спробуйте на Рувікі написати Ганьба Росії! та розкажіть декілька ксенофобських анекдотів про росіян і почекайте, як довго вас не заблокують. А тут ви користуючись толерантністю адмінів безкарно ображаєте національні почуття українців. Боґан (обговорення) 02:10, 6 березня 2016 (UTC)
В.Галушко, зараз Ви використовуєте Кнайпу як стіну плачу, тобто не за призначенням (ще й з провокаціями нових конфліктів!). Робіть конкретну пропозицію, або не відволікайте спільноту. -- Green Zeroобг15:48, 6 березня 2016 (UTC)
Дякую за коментарі. Боґан, Ви знову зрозуміли мене неправильно: я не проти полонізмів («виделка», «тримати»), я проти безглуздої боротьби з уявними «русизмами». Green Zero, відповідаю і на Ваше питання. Чому я написав про це в Кнайпі? Річ у тім, що деякі користувачі ігнорують мої прохання на їхніх СО. Так, користувач Yasnodark замовчав моє питання щодо необґрунтованого перейменування, а зараз розпочав перейменувацьку процедуру. Зараз для мене єдиний є вихід: спробувати звернути увагу спільноти в Кнайпі. А Ви кажете: «використовуєте Кнайпу як стіну плачу».
Мою «провокацію» вилучили. А чому не вилучили образу вандала-аноніма («собі на ахв...»), який видає себе за Леоніда Панасюка?
«Спротив», проти якого ви виступаєте, є однокорінним, з російським «сопротивление», порівняйте з польськими «opór / odporność».
Російське «стража» це літературне українське «варта», а не україно-польський суржик, як ви висловили Користувач:Yasnodark, хоча це є запозичення з німецької[3]Wache (порівняйте з російським «вахта, вахтёр») через польську. «Страж» це також не суржик, а просто застаріле, книжне слово. Цікаво, що воно походить від церковнослов'янського, яке в свою чергу походить від праслов'янського «сторож», що є широковживаним в сучасній українській мові, але має відтінок некваліфікованого охоронця. Особисто, я нічого не маю проти назви Warcraft: Останній Страж. Але справа в тім, що для української мови це слово не є характерним, так як в українській мові на відміну від інших слов'янських мов, у більшій мірі збереглася вимова голосних звуків.Порівняйте: старослов'янське «Володимѣръ» і Володимир Святославич, ru:Владимир Святославич, pl:Włodzimierz I Wielki. Або Вівторок, ru:Вторник, pl:Wtorek.
Саме неприємне, те що ви навіть не розумієте деструктивність i неприпустимість ваших дій. Можливо варто зупинитися і не випробувати на міцність правила і настанови Вікіпедії? Якщо ви збираєтесь продовжувати в тому ж дусі, не чекайте продовження діалогу. Звичайно, якщо керуватися принципом Украинский язык - это испорченный русский язык, що є популярною тезою в сучасній Росії, тоді навіщо вам редагувати УкрВікі? Боґан (обговорення) 22:57, 6 березня 2016 (UTC)
Про «Турнір Великого Шолома» не знав, дякую, що просвітили. Але чому в статті слабко зазначена хибність подібного сполучення? Хіба не можна написати: «помилкова усталена назва, спричинена калькуванням з російської?» Аналогічно усталеним неточним «Сідней», «Білл», «Сіті»?
@Kamelot:, роблю Вам попередження, щоб я від Вас такого більш не читав. Це порушення презумпції невинності і навіть наклеп.
@Боґан:, це стосується Вас теж. Ви, не розуміючи сутність поданого допису, приписуєте мені думки, яких в мене нема. Українською це зовуть терміном помисливість (рос.мнительность). Я не стверджував, що слово «страж» є суржиковим: мій перший абзац являє собою елементарну пародію на твори деяких українських «пуристів». Ваші слова «для української мови це слово не є характерним, так як в українській мові на відміну від інших слов'янських мов, у більшій мірі збереглася вимова голосних звуків.Порівняйте: старослов'янське «Володимѣръ» і Володимир Святославич, Владимир Святославич, Włodzimierz I Wielki. Або Вівторок, Вторник, Wtorek» справедливі, але лише почасті. Див. Східнослов'янські мови, Церковнослов'янізм. Неповноголосся («страж», «враг», «врата») невластиве не тільки українській, але й білоруській і російській мовам (для останньої — радше на діалектному рівні). Українська і білоруська літературні мови зберегли східнослов'янське повноголосся, бо вони ґрунтовалися на народній, розмовній мові (біл. Уладзімір, укр. Володимир, дав.-рус. Володимѣръ). Російська літературна ґрунтується як на північно-східних слов'янських діалектах, так і на церковнослов'янській мові: рос. Владимир походить не від дав.-рус. Володимѣръ, а від церк.-слов. Владимиръ і ст.-слов. Владимиръ/Владимѣръ (а зовсім не «Володимѣръ», як Ви написали). Ваші міркування близькі до істини, але містять помилку, а саме: Ви змішуєте праслов'янську мову зі старослов'янською і східнослов'янськими діалектами (давньоруською). Прошу переглянути статтю Праслов'янська мова — днями я закінчив її. Вона містить наочну таблицю, яка допоможе розібратися в основних відмінностях. В українській мові сфера церковнослов'янізмів обмежена: вони вживаються тільки для створення урочистості, піднесеності. Слово «страж» цілком відповідає стилістиці твору Warcraft: The Last Guardian. «Вартовий» тут звучатиме смішно. Я думаю, допоки не з'явилося загальноприйнятого перекладу з англійської на українську, слід залишити, як є.
Читайте мої статті і дописи уважніше, тоді ми уникнемо багатьох непорозумінь.
А головне: не тільки пишіть Українську Вікіпедію, але й читайте її!
Ви вже не вперше тут щось пародіюєте, ваш допис сприймають всерйоз і критикують, після чого ви пишете, що люди дарма витратили на вас час, бо допис був несерйозний. Сподіваюся, казочку про хлопчика, який кричав: «Вовки! Вовки!» — пам'ятають всі. Сподіваюся, наступного разу або ви не будете писати сюди пародій, або спільнота просто не витрачатиме на них час — NickK (обг.) 22:22, 7 березня 2016 (UTC)
«Не життю», а «життя». Це раз. Про те, для чого я використовував «Краткий словарь польских заимствований в украинском языке», я вже написав. Слово «тримати», з якого Ви так злораділи, я переніс до іншого розділу. Якщо Ви рішили вицькувати мене з Вікіпедії, як Вас самих колись, так і пишіть. Дякую за своєрідну «віддяку».
@В.Галушко: мені просто цікаво, навіщо? Навіщо створювати це абсолютно беззмістовне обговорення, яке не матиме жодних практичних наслідків? Лише з метою заявити про себе і свою позицію та дати можливість, скажемо так, користувачам з яскраво вираженою про-українською позицією посваритись? Це очевидна провокація спільноти. Є проблема - звертаєтесь з нею на Кнайпу, на сторінку запитів до адміністраторів, на сторінки обговорення користувачів, чітко, без води та історій про Атени пояснюйте проблему і з неї знаходиться вихід. Зараз я вам роблю попередження, якщо ви і надалі будете користуватись кнайпою не за призначенням, піде мова про персональне обмеження. Обговорення закрито. --Максим Підліснюк (обговорення) 00:11, 8 березня 2016 (UTC)
Буває так, що людина у щось вірить, але на якомусь рівні розуміє хибність своєї позиції, і тоді, щоби зберегти віру, починає вигадувати собі уявні "злочини" тієї сторони, якій вона опонує. Ну як от із розіп’ятим хлопчиком. Так от, тексти пана Галушка у кнайпі рідко обходяться без вигаданих ним самим "від кутюрів" та "Басаєвих - героїв чеченського народу" --Тутовий (обговорення) 15:46, 8 березня 2016 (UTC)
Повернув назад. Вона за статею була в шлюбі з Володимиром та Михайлом, а не Владіміром та Міхаілом, тож має бути якась послідовність, а в джерелах є і Христина, і Крістіна, і Кристина — NickK (обг.) 10:42, 29 лютого 2016 (UTC)
Так склалася традиція і, наскільки я розумію, саме так було прописано в проекті правопису 1999 року (див. примітку до п.6 (про переклад російських і білоруських імен) § 115. Правопис слов’янських прізвищ та імен). Я особисто згоден, що російські імена треба перекладати, а не просто транслітерувати. Але в мене своя причина. Мені просто дуже не подобається, що українці часто на російський манер називають дітей. Мені не подобається, коли до дитини звертаються "Крістіна" чи "Маша". Для мене Вікіпедія - це один із способів протистояти русифікації, в тому числі в галузі власних імен. А з боку англійських чи італійських імен нам поки що нічого не загрожує.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 09:52, 10 березня 2016 (UTC)
Вікіпедія:Перейменування статей/Казимир III Великий → Казимир III
Особа безперечно відома в Україні, тож, будь ласка, наводь україномовні джерела. Я точно можу сказати, що він не Сяніцький: можливо, якось схоже, але Сяніцького в джерелах нема — NickK (обг.) 15:07, 10 березня 2016 (UTC)
Це повідомлення всім про семінар з переслідувань, який зараз відбувається на Меті. Семінар — це місце для обговорення методів, якими можна покращити вирішення питань переслідування у проектах Вікімедіа. Ми сподіваємося, що Ви приєднаєтесь!
Деякі очікувані в майбутньому або можливі події можуть заслуговувати опису, але тільки тоді, коли про подію щось відомо й воно неодмінно або з великою ймовірністю відбудеться. (ВП:ПРОРОК) --YarikUkraine (обговорення) 21:41, 12 березня 2016 (UTC)
Про всяк випадок (норвезькі топоніми)
Планую створити статті про норвезькі населені пункти Øyer та Gjøvik. Щоб не зробити помилок в українських назвах цих населених пунктів вирішив ще раз порадитись з спільнотою. ДНВП "Картографія" подає такі варіанти: Øyer - Ейер, Gjøvik - Йевік. В той час, як § 91.2: Також після апострофа, е, і, й, ь пишеться є, а не е. Як бути? --DegoleX (обговорення) 00:16, 8 березня 2016 (UTC)
Транслітерації від Міністерства сільського господарства, до складу якого входить ДНВП "Картографія", містять численні помилки по кожній мові, в якійсь мові більше, в якійсь менше, але помилки є в кожній. На жаль, ці таблиці складали люди дуже далекі від українського мовознавства, часто навіть не науковці, вони суперечать правопису. Найкращим виходом буле розробка власних таблиць транслітерації на основі авторитетних джерел, тобто правил транскрипції з норвезької та чинного українського правопису. На жаль, готових авторитетних джерел досить обмаль. Наскільки мені відомо, навіть у Львівському університеті перекладачі користуються підручниками на кшталт "Гиляревский Р. С.,Старостин Б. А. «Иностранные имена и названия в русском тексте»" адаптуючи їх до української мови. Як на мене, оптимальним буде поступити так само (якщо не знайдеться кращого джерела для норвезької транскрипції) або адаптувати до норм українського правопису відповідні таблиці з рувікі ru:Норвежско-русская практическая транскрипция, щоб перевірити себе можна скористатись транскрипцією з en:Norwegian language та адаптувати її до норм українського правопису. --yakudza08:16, 8 березня 2016 (UTC)
Коли вже хтось тим безталанним українцям пояснить, що вигадувати колесо не потрібно, в крамниці вони продаються на усяк смак? Бери, купуй, користуйся. Навіщо тим двом, до власних двох ще й третій гетьман? Не влаштовують? А де ж його вам третього брати якщо вас тільки двоє?--Dim Grits22:03, 12 березня 2016 (UTC)
У Вікіцитатах та сама панель спецсимволів, що і в нас, тож очевидно, що вийдуть з ладу обидві синхронно — при цьому в російській та англійській Вікіпедіях панелі працюють. Судячи з усього, в четвер вийшло якесь нове оновлення MediaWiki, яке зламало нам панель спецсимволів — NickK (обг.) 22:38, 10 березня 2016 (UTC)
Увімкніть в додатках покращену панель спецсимволів - вона наче працює. Це як тимчасовий варіант, може пізніше хтось розбереться, в чому там проблема.--Piramidion22:59, 10 березня 2016 (UTC)
В мене також запрацювало, дуже дякую). Причому і після скасувааня «ремонтного» редагування стандартна панель символів продовжує коректно працювати. Значить проблема була в чомусь іншому...і, певно, варто ту причину знайти, щоб згодом знову не зламалось. --YarikUkraine (обговорення) 01:00, 13 березня 2016 (UTC)
Дивно, бо коли тільки зайшов, відкрив чернетку і спробував набрати символи з панелі - було те ж що й вчора - перекидало вгору сторінки, і нічого не з'являлося в полі вводу. Пізніше спробував зайти як анонім - виявилося, що панель працює. Тепер працює і після входу в систему. Ймовірно, проблема була тимчасова і пов'язана з чимось зовсім іншим.--Piramidion05:37, 13 березня 2016 (UTC)
Тут мені з Канади Кріс Кирзик написав. Просить відновити йому можливість писати статті до української Вікіпедії. Обіцяє не братися за складні теми. Я переглянув його внесок. Статті він писав поганою мовою, але переважна більшість із них уже виправлені (і начебто непогано) або вилучені, деякі ще позначені шаблоном про автопереклад. Але більшість із них ще не затверджені. Я думаю, що треба було би якось їх іще раз поперевіряти на предмет точності і позатверджувати, можливо повилучати ті з них, які так і залишилися невиправленими (таких небагато), може трішки подоповнювати з російської та англійської Вікіпедій. І можна було би йому дозволити на деякі теми писати, наприклад, про географічні об'єкти Канади, за умови, що він буде брати за зразок вже виправлені статті. Чи є ще охочі крім мене поперевіряти його внесок. Я можу на себе взяти сто статей.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 09:32, 29 лютого 2016 (UTC)
Якщо коротко, то ситуація така була: після кількох років писання статей, користувачі раптом помітили, що статті пана Кирзика «не можна читати». Мною було поставлене обмеження: було фільтром заборонено створювати статті в основному просторі і запропоновано створювати їх спочатку у власному просторі, після чого інші користувачі, з вільним володінням української мови, мали б вичитувати текст і згодом переносити у основний простір. Натомість, користувач почав обходити фільтр, за що були заблоковані його IP та обліковий запис. Якщо таки у пана Кирзика є бажання знову долучитись до дописування Вікіпедії — пропоную те саме: нехай пише у власний простір, а інші (Ви або Білецький Володимир або ще хтось) нехай вичитують. Якби Ви змогли донести до нього цей меседж.. Я йому вже казав багато раз у чому його проблема, але у мене склалося враження, що він мене не зрозумів через мовний бар'єр (принаймні, відповіді я не отримав). -- Green Zeroобг 11:47, 29 лютого 2016 (UTC) upd: нехай пообіцяє писати лише у власний простір і не обходити фільтр. -- Green Zeroобг11:53, 29 лютого 2016 (UTC)
Та так. Проблема була ще та! Справа у тому, що пан Кріс УПЕРТО ігнорував повідомлення на своїй сторінці. Та, ладно, якби тільки українською - англійською ТЕЖ НЕ ВІДПОВІДАВ. Ну, може колись була одна відповідь англійською і то все. Жаліли його НУ ДУЖЕ ДОВГО. Після кількох звернень до нього і таки після того, як його заблокували, він погодився на те, щоб він міг змогу писати текст в особистому просторі. Пан Володимир дійсно, допомагав йому і виправив кілька статей. А далі щось трапилося (він покинув вікі, його вікі-пошта не працює!) і ми довго не чули нічого про нашого канадця. Тут ще проблема була в тому, що штампував він не вичитаний автопереклад. Англо-український. І штампував то ДУЖЕ швидко. І за багато років його повно. А на жаль, толком за це ніхто не взявся. Мене на довго не вистачило - мушу визнати. ;-( Без Володимира Білецького, гадаю, тут не обійдеться, бо він більше всіх за нього вболівав. То треба, щоб і він свою думку висловив. Ну і .. Гадаю, що тут проблема трохи в іншому. Тут ТРЕБА вчити українську мову. Толку тулити автопереклади, НЕ знаючи мову? Буде вчити мову, буде реагувати на звернення користувачів (це більше до Олександра і Володимира - БУДЬ ЛАСКА, ДОНЕСІТЬ ЦЕ ДО НЬОГО! Якщо він і далі щось собі буде вперто робити, ігноруючи думку інших - тим самим закінчиться. Блокуванням). Тому отаке от моє бачення того. Пишу так, бо і я свого часу писав йому на СО, намагаючись достукатися. --Nickispeaki (обговорення) 01:51, 2 березня 2016 (UTC)
@Nickispeaki:Я йому написав, що можуть дозволити публікувати статті у власному просторі, якщо він пообіцяє не обходити його через IP. Поки чекаю на відповідь. А я в свою чергу пообіцяв, що можу виправляти статті, якщо вони не будуть великими і не будуть на важкі теми (не про техніку і американську історію, а, наприклад, про канадські географічні об'єкти). Він може брати за приклад речення зі своїх уже виправлених статей на цю тему. А стосовно колишніх статей Кирзика, то більшість із них уже виправлені (я також трохи довиправив статей і поступово виправляю статтю Війна за незалежність США). Треба було б ще раз пройтися, зіставити з оригіналом і позатверджувати які можна. До речі Ви не знаєте, чи можна технічно продивитися для конкретного користувача, які із його статей уже були затверджені хоча би один раз? А стосовно інших людей, які займаються автоперекладом, то я не знаю, що з ними робити. Сам я це все не можу проконтролювати і виправити, а іншим байдуже.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:07, 10 березня 2016 (UTC)
@Oleksandr Tahayev:. Олександре, одне прохання статті на спортивну тематику не вилучати, він там писав і вони всі маленькі. Буде час, як їх впорядкую та й зрештою впорядковую коли до них руки доходять. --Jphwra (обговорення) 12:56, 13 березня 2016 (UTC)
Список пластових куренів
Список пластових куренів - потрібні ідеї, що з нею робити, до якого стану її приводити. Як на мене, писати там хронологію куреню чи список куренних - це явне порушення ВП:ЧНЄВ. Якщо повидаляти все зайве, лишаться тільки картки і порожні розділи, картки будуть довші за розділи. Може, є сенс створити просто набір карток? --Максим Підліснюк (обговорення) 20:18, 13 березня 2016 (UTC)
Нічого поганого, що інформація з карток ще й описана своїми словами, немає. Так і написані всі інші статті у Вікіпедії. Список куренних - це зайве, а хронологія не завадить. Раніше були окремі статті про курені. Я думаю, що якщо окремі не проходять за КЗ (а були люди, які захищали і окремі), то така об'єднана стаття - це досить добра альтернатива.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 00:04, 14 березня 2016 (UTC)
Я обома руками за це об'єднання, але наразі ситуація яка - в більшості своїй інформація у розділах не має джерел (про авторитетність і незалежність я мовчу), і якщо для інформації з картки такі джерела знайти, в принципі, реально, то от для інформації "своїми словами" це вже тяжче. А якщо прибрати всю отсебятіну (як і має бути, прибрати інформації без джерел, незначиму інформацію і т.д.), то вона міститиме максимум речення. В мене ще є варіант перевести це у формат таблиці (але тоді лишеться взагалі мінімум інформації). Більше у мене варіантів немає. Але давайте погодимось з простою істиною - цей набір пустих розділів та історій про вибори проводу треба чистити. --Максим Підліснюк (обговорення) 00:10, 14 березня 2016 (UTC)
As every year, Wikimedia Polska Association is accepting scholarship requests for this year’s Wikimania, to be held at the Italian town of Esino Lario, June 22-28. The scholarship encompasses travel expenses, accomodation, insurance and the possible conference fee. Please submit your requests by email to wikimania@wikimedia.pl from March 14, 00:00:01 (CET) by March 27, 23:59:59 (CET). Up to two international scholarships will be funded. The scholarship request, submitted in English or Polish, ought to contain:
short description of your activity within the Wikimedia movement, your real name, your global username or local usernames, Wikimedia activity outside project editing (including local chapter activity), prior input into the Wikimedia conferences, especially international ones;
information about your desired participation in the conference: planned or submitted lectures or other activities during Wikimania or its associated events;
information about your forecast activity in pre- and post-conference activities, with the justification for participating in these non-core conference activities;
declaration of your command of English sufficient to actively participate in the conference;
information about the international airport closest to your place of residence;
declaration of being 18 years or older; in case of younger applicants, 16-18, a scan of a parent’s or legal guardian’s consent to the participation in the conference;
the information on citizenship(s) held;
agreement to provide and process your personal data (name, address, bank account details, passport number) if the scholarship is granted. Please, do not provide these personal details in the application itself, apart from your real name.
On the behalf of the Scholarship Commitee, Wpedzich (обговорення) 20:40, 13 березня 2016 (UTC)
В 1941-ому 100% уряд у вигнанні. Там же тицьнути можна. Не зрозумійте мене неправильно. Я не проти чисто юридичного терміну анексія, але тавтологія у шапці виходить: "Приєднання Західної Білорусі до СРСР (Возз'єднання Західної Білорусі з БРСР) (біл. Уз'яднанне Заходняй Беларусі з БССР, рос. Воссоединение Западной Белоруссии с БССР) відбулося в результаті анексії Радянським Союзом польських Східних кресів" - анексія в результаті анексії - не айс.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:12, 14 березня 2016 (UTC)
Вам вже стільки разів пояснювали, що національність не визначальний фактор. Ех. Було обговорення. Статтю перейменували (чи навпаки - не пам'ятаю). Якщо хочете, до Івана в альтернативні імена і Івашка додайте.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:48, 15 березня 2016 (UTC)
Ти для початку не вандаль у статті, читай джерела. Читай литовську вікі, також [3] заодно, як не знаєш, що литвини майже всі прийняли давньоукраїнські імена, то бодай поцікався. Ян його називають поляки, а за ними - московити. Білоруси ж кажуть також й Іван (Івашко). --Бучач-Львів (обговорення) 08:57, 15 березня 2016 (UTC) Ще би ЮеАртеміс краще знав Україну… --Бучач-Львів (обговорення) 08:57, 15 березня 2016 (UTC)
Ти краще скажи, чи українці цікавились його життєписом? Чи склали про нього біограм? Поляки склали, назвали і так (бо вони майже всіх тодішніх на свій лад називають), і по-українсько-литовськи - Івашко. Читай його біографію - він син католички (за поляками - польського походження), що для поляків синонім польськості. Стосовно «аргументів» НіскКа: ось тут авторка тільки посилається на когось - сама не думає. Леонтій Войтович називає його Іван Гаштольд Князівські династії Східної Європи: кінець ІХ-початок ХВІ ... Хроніка Биховця → Іван Гаштольд --Бучач-Львів (обговорення) 09:13, 15 березня 2016 (UTC) Щодо того НіскКа ще додам, що його дії стосовно мене частенько переходять межі. При повному потуранні його «друзів» з АК, Вікімедія Україна, адмінів тощо. Ще би ви обидва були більшими, ніж я, істориками - прислухався б. А то ж не ваша «парафія» - видно по вашому внеску. Ви просто механістично підходите до справи, в якій не є ні любителями, ні спецами.--Бучач-Львів (обговорення) 09:19, 15 березня 2016 (UTC)
Знову маніпуляції. Обговорення тривало три місяці, що тобі заважало навести джерела під час обговорення, а не після? І винен у цьому явно не я, бо я тобі не заважав шукати джерела, навпаки, я прямо просив тебе надати ці джерела, а натомість була лише демагогія про поляків, литвинів та русинів. Визнаю, що Войтовича не знайшов, бо там "Івана Гаштольда" в непрямому відмінку, а я непрямі відмінки не перевірив, але добре, одне джерело є. Хроніка Биховця взагалі ні до чого, бо, по-перше, вона російською, по-друге, вона містить обидва варіанти. Але в підсумку ти вже вкотре наражаєшся на одну й ту саму проблему: ти створюєш неаргуменовану номінацію, її відхиляють, а потім ти невдоволено заявляєш: мовляв, чого такі погані люди відхилили, я можу спробувати аргументи знайти? Якщо ти не хочеш, щоб тебе вчили інші, можливо, ти будеш вчитися сам, як не на чужих, то хоч на своїх помилках, і створюватимеш одразу аргументовані номінації? — NickK (обг.) 11:02, 15 березня 2016 (UTC)
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
Тимчасово окуповані території
Чи хтось знає, яке в УкрВікі правило оформлення карток особи і вступу статей для осіб, які народилися/померли на тимчасово окупованій території. В правилі ВП:РЖ пояснення не знайшов.
Найпростіший спосіб — залишити в картці лише місто та, можливо, сучасну країну, а решту прописати текстом (наприклад, Народився у Коліні, на території Чехословаччини, на той час окупованій Третім Рейхом (сучасна Чехія). Інший варіант — написати фактичну приналежність, бо фактично він народився на території Третього Рейху, хоч він явно цього й не вибирав — NickK (обг.) 13:33, 25 лютого 2016 (UTC)
Та ні, це не той випадок. У Донецьку, взагалі, йде антитерористична операція, яку веде Україна на частині своєї суверенної території, а Севастополь — спірна територія, і доки не розв'яжеться спір, це — територія тієї країни, належність до якої визнано світовим співтовариством (понад 100 державами). Щось я не чув, щоб хтось Протекторат Богемії та Моравії визнавав і далі частиною суверенної Чехословаччини, якої просто на той момент не існувало. Бо ми добалакаємося, що і народжених в УРСР треба не визнавати як такими, бо з точки зору політики це було російсько-більшовицьке окупаційне утворення на землях України!--Словолюб (обговорення) 10:54, 26 лютого 2016 (UTC)
Ситуація 100% аналогічна, світовим товариством була визнана лише анексія Судет, що отримало назву Мюнхенська угода, всі інші анексії Третього Рейху світовим товариством не визнавалися, як і створені ним маріонеткові держави на зразок ДНР/ЛНР. Давайте все-таки виборемо, якесь правило по цих випадках, а не будемо керуватися подвійними стандартами. Боґан (обговорення) 13:43, 26 лютого 2016 (UTC)
А чи визнавав хто у світі УРСР, а Литовську, Латвійську чи Естонську РСР?! А ми ж пишемо, що люди народилися у цих республіках... Третій Райх наплодив одні утворення, СРСР — другі. Але різниця між ними та ДНР/ЛНР хоча б у тому, що перші були відкрито інкорпоровані в державні організми Третього Райху і СРСР відповідно, країни-окупанти відкрито керували тими утвореннями, включили в свої межі і т. ін.
УРСР - це квазідержава, член ООН і ніяких де-юрю проблем з цим немає, а сучасна Україна це її прямий правонаступник. Тому досить дивно, що статті з пропагандистською назвою Радянська анексія західноукраїнських земель стають вибраними в УкрВікі. Тобто Україна анексувала територію сама у себе. Але це окрема розмова.
Коротше, як не крути, а правило тут одне: ми творимо українську вікіпедію, а отже, описуємо світ з української офіційної точки зору. Адже не секрет, що позиції в різних вікіпедіях різняться. Скажімо, російська не визнає існування Київської Русі або називає уродженця України Івана Піддубного лише російським борцем, заперечуючи додавання «і український» (спробуйте це додати в їхню статтю!). А, приміром, румунська вікіпедія називає «наше» визволення Бессарабії та Північної Буковини в 1940 році як окупацію цих земель, зате румунську окупацію цих територій у 1918 та потім у 1941 – як возз'єднання їх із Румунією. Тому нам усе варто подавати так, як вважає Україна! І лише, коли всі вікіпедії прийдуть до єдиної точки зору в усіх спірних питаннях історії, тоді й ми будемо гранично об'єктивні. Як то кажуть, не треба бути святішим папи Римського!--Словолюб (обговорення) 08:34, 27 лютого 2016 (UTC)
Логіка - супер! Тоді ми заперечуємо суверенітет Чехословаччини над містом Колін і віддаємо його Третьому Рейху, а в тих же чехів вимагаємо визнавати суверенітет України над Донецьком і Сімферополем. Боґан (обговорення) 08:59, 27 лютого 2016 (UTC)
Який суверенітет Чехословаччини, якщо вона НЕ ІСНУВАЛА З 1938 ПО 1945! А Польща існувала після Третього поділу до 1918?! Це ж те саме. України теж не існувало з 1920 до 1991, адже нав'язане російськими більшовиками утворення тягне хіба що на колонію типу Індії під Британією, я кажу, за фактом.--Словолюб (обговорення) 09:09, 27 лютого 2016 (UTC)
Про Крим є дві точки зору: путінська (бо навіть рос. вікі пише, що це спірна територія) і решти світу. Треба довго думати, до якої пристати?--Словолюб (обговорення) 09:25, 27 лютого 2016 (UTC)
стаття Солженіцин Олександр Ісайович містить сумнівну нейтральність. для того щоб писати про українофорство або не писати, треба читати саму книгу а не онлайн-версії газеити "день" , де автори висловлюють свої власні оціночні судження.
Вікі - не місце для оціночних суджень. Тому або ми їх не допускаємо, або чесно пишемо, що в такій і такі статті такий-то журнаілст висловив власну думку, що Солженіцин - українофоб--Василюк Олексій (обговорення) 21:00, 5 березня 2016 (UTC)
Правильно, Вікіпедія — не газета «День» (і не «Дзеркало тижня»). Досить навести цитати з його «Как нам обустроить Россию», що стосуються України.
New Wikipedia Library Accounts Available Now (March 2016)
Apologies for writing in English. Будь ласка, допоможіть перекласти Вашою мовою
Hello Wikimedians!
The Wikipedia Library is announcing signups today for free, full-access accounts to published research as part of our Publisher Donation Program. You can sign up for access to research materials from:
Cambridge University Press - a major publisher of academic journals and e-books in a variety of subject areas. Access includes both Cambridge Journals Online and Cambridge Books. 25 accounts.
Alexander Street Academic Video Online - a large academic video collection good for a wide range of subjects, including news programs (such as PBS and BBC), music and theatre, lectures and demonstrations, and documentaries. 25 accounts.
Baylor University Press - a publisher of academic e-books primarily in religious studies and the humanities. 50 accounts.
Future Science Group - a publisher of medical, biotechnological and scientific research. 30 accounts.
Annual Reviews - a publisher of review articles in the biomedical sciences. 100 accounts.
Miramar Ship Index - an index to ships and their histories since the early 19th century. 30 accounts.
Non-English
Noormags - Farsi-language aggregator of academic and professional journals and magazines. 30 accounts.
Конкурс статей CEE Spring 2016: допоможіть у проведенні ділом і словом!
21 березня 2016 року в українській Вікіпедії стартує великий міжнародний конкурс статей про країни Центральної та Східної Європи під назвою CEE Spring 2016, і триватиме до кінця травня.
Запрошую вас долучитися до його проведення! Ви можете
долучитися до організаційного комітету
(оргком слідкуватиме за списками статей до написання за тижнями іі роботою учасників, шукатиме журі і забезпечуватиме його інструментами для роботи, рекламуватиме конкурс; оргком працює виключно на ентузіазмі)
долучитися до журі
(члени журі оцінюватимуть статті учасників щотижня до кінця конкурсу 31.05 та обиратимуть переможців; розглядається можливість винагороди за роботу членів журі)
долучитися до реклами та поширення інформації про конкурс
(«сорока на хвості принесла» — досі серед найважливіших ресурсів новин, то ж потрібна будь-яка допомога з донесенням інформації про конкурс до всіх доступних вам людей; якщо ви плануєте позмагатися за призи, то цей спосіб допомоги вам теж підходить )
Конкурс CEE Spring 2016 має бюджет?. Які джерела його фінансування, структура цього бюджету і розміри статей у цьому бюджеті?
На мою думку слід обговорити можливість планування у бюджетах конкурсів витрати на оплату роботи членів оргкомітетів і членів журі.
Стосовно реклами — то звичайно, основна реклама — це інформаційний блок на кожній сторінці Вікіпедії, який демонструється десятки мільйонів разів і не потребує витрат.
Слід також обговорити питання доцільності оплачуваної додаткової реклами — зовнішньої: радіо, телебачення, плакати в метрополітені тощо; чи реклами в інтернеті поза межами проектів фонду Вікімедіа.
На мою думку, на призи переможцям має йти не менше половини бюджетів конкурсів, проте бюджети конкурсів не повинні обмежуватися лише коштами на призи переможцям, винайм зали для церемонії нагородження і друк грамот--дипломів-подяк членам оргкому і журі.
До речі, ВМУА має двох оплачуваних людей у штаті організації. Хоча схоже, що ці люди взагалі не в штаті , або ж у штаті, але на мінімальних зарплатах, але ще оформлені як приватні підприємці, і мають договори з ВМУА, тобто фактично отримують зарплату «в конверті», що також, на мою думку є неправильним. Проте це окреме питання для обговорення.
Але в будь-якому разі, незалежно від способу оплати роботи працівників ВМУА (офіційного чи «в конверті») на цих людей можна покласти роботу оргкому, а не шукати ентузіастів. --Perohanych (обговорення) 03:30, 17 березня 2016 (UTC)
Бюджет конкурсу закладено у схемі фінансування Вікімедіа Україна на 2016 рік, пункт 2.1.1. На призи виділено майже ⅔ коштів; винагороду для журі правління організації наразі обговорює (про що написано вище). Оргомітет працюватиме на волонтерських засадах, згідно з традицією, яка склалася; усі, хто зголосився, а це наразі четверо осіб, з цим згодні. Оплачувані працівники виконують покладені на них завдання, у тому числі допомагають організаторам конкурсів у частині роботи, котра поза вікі. --Ата(обг.)10:29, 17 березня 2016 (UTC)
Я ФОП, яка надає ГО «Вікімедіа Україна» послуги в рамках укладеного договору, отримую оплату цих послуг на офіційний банківський рахунок і регулярно сплачую державі податок з доходу та необхідні збори. Я сподіваюся, що це очевидно не дорівнює «працівнику не в штаті», який «отримує зарплату в конверті» і «ухиляється від сплати податків». --ViraMotorko (WMUA) (talk)10:41, 17 березня 2016 (UTC)
Це Staff and contractors. У Кнайпі вже було обговорення цього питання, можете пошукати в архіві, ніхто не знайшов нічіого кримінального в такій формі трудових відносин — NickK (обг.) 17:11, 17 березня 2016 (UTC)
Ось тут Staff and contractors. Різниця відома, і на основі рекомендацій АБУ було встановлено, що для громадських організацій найкраще підходить працевлаштування по договору. ФОП Віра Моторко надає ГО «Вікімедіа Україна» послуги за КВЕД 63.11, 63.99, 70.21, 70.22, 74.30 та 82.30 — NickK (обг.) 23:37, 17 березня 2016 (UTC)
Дайте посилання на рекомендації АБУ, «на основі яких було встановлено, що для громадських організацій найкраще підходить працевлаштування по договору». До того ж рекомендації АБУ, якщо такі і є, не мають жодного нормативного значення, а також стосуються насамперед благодійних фондів, а не громадських організацій.
Чи не здається Вам, пане Юрію, що це трохи не до теми цієї гілки? Чому ви використовуєте будь-яке обговорення проєктів ВМУА у Кнайпі для поливання брудом ВМУА, і відвертаєте увагу спільноти від самого проєкту (у цьому випадку конкурсу статей), чим шкодите фактично проєктові, присвяченому розвиткові Вікіпедії? Якщо маєте конкретну критику на адресу ВМУА, висловлюйте її у окремій гілці. І велике Вам дякую за вашу «допомогу» в організації конкурсу і витрачанні нервів і часу наших працівників не за призначенням. --Юрій Булка (обговорення) 08:48, 18 березня 2016 (UTC)
Не здається. Мої питання якраз по темі. Бо якщо ту роботу, на яку Ата шукає ентузіастів, ФОП Віра Моторко виконує за договором із ГО «Вікімедіа Україна», то потенційні ентузіасти мають про це знати. Через що я запитую формулювання договору і актів про виконані ФОП Віра Моторко роботи.
І в думці нема «поливання брудом». Елементарний запит інформації.
Ви вважаєте, що отримують зарплату «в конверті» не є обливання брудом? Звісно, що люди нервують: вони абсолютно законно сплачують усі податки, а ви їх публічно звинувачуєте в ухилянні від сплати податків. Взагалі такі дії суперечать навіть правилам Вікіпедії — NickK (обг.) 12:49, 18 березня 2016 (UTC)
Спосіб оплати через схему «ФОП на єдиному податку» і є методом «оптимізації» податкових платежів, а у випадку із фактично штатним працівником, яким є Віра Моторко — способом конвертації коштів статті оплати праці із безготівкових у готівкові, тобто фактичною виплатою заробітної плати «в конверті». --Perohanych (обговорення) 13:03, 18 березня 2016 (UTC)
@Perohanych: Будь-яка оплата праці є переведенням коштів у готівкові. У будь-якому разі кошти за роботу переводяться на картку та можуть бути зняті у будь-яку мить. Я дуже сумніваюся, що після отримання своєї зарплати (чи яке там у вас джерело доходів) ви йдете на ринок та купуєте там продукти за безготівковим розрахунком, тож очевидно, що ви теж здійснюєте конвертацію коштів статті оплати праці із безготівкових у готівкові.
А взагалі ви рівно те саме (фіктивні послуги, ухиляння від податків...) писали тут: Вікіпедія:Кнайпа_(різне)/Архів_32#Вакансії «Вікімедіа Україна». Єдина різниця: тоді ви звинувачували абстрактного майбутнього працівника, а зараз ви звинувачуєте реальну користувачку Вікіпедії ViraMotorko (WMUA). Такі безпідставні звинувачення у Вікіпедії неприйнятні: ніхто не обговорює те, як ви сплачуєте податки, не обговорюйте і ви інших. Ви член ГО "Вікімедіа Україна", і ви знаєте, з ким ці питання можна обговорити всередині організації. У Вікіпедії таким звинуваченням не місце — NickK (обг.) 15:40, 18 березня 2016 (UTC)
Якщо є вина в тому, що Вікімедіа Україна не платить офіційних зарплат, тобто платить зарплати, але неофіційно, то це вина не працівників, а керівників. --Perohanych (обговорення) 16:39, 18 березня 2016 (UTC)
То Ви визначайтеся — це Працівники Вікімедіа Україна, чи незалежні від правління фізичні особи - підприємці, які виконують роботу за договорами. Якщо це люди на посадах, для них мають бути посадові інструкції, якщо ж є просто перелік робіт для виконання, то треба регулярно проводити тендери на виконання робіт для вибору підрядників. --Perohanych (обговорення) 13:36, 18 березня 2016 (UTC)
Юрій Пероганич 2015 рік був у ревізійній комісії ВМУА, де міг цілий рік цікавитися документами Віри Моторко. З жовтня 2015 року разом із усіма активними членами спільноти міг обговорювати грантову заявку Вікімедіа Україна. У грудні 2015 були 2-денні Загальні Збори Вікімедіа Україна, де спеціально цілий день було виділено на обговорення поточної діяльності та планування роботи на наступний рік. --Ілля (обговорення) 12:00, 18 березня 2016 (UTC)
Цілий 2015 рік Юрій Пероганич, як член ревізійної комісії ВМУА, домагався доступу для онлайн-перегляду руху коштів на рахунках організації. Навіть всі документи, необхідні для отримання ключа доступу, підготував для передачі в банк і заніс в офіс ВМУА. Наталії Тимків треба було лише поставити печатку і віднести документи до банку. Проте, з якихось причин вона цього протягом року так і не зробила.
Наразі запитую інформацію не про 2015, а про поточний рік.
@Perohanych: Як на мене (звичайного редактора, не члена ВМУА), варто було б «елементарні запити інформації» спочатку з'ясовувати на відповідних сторінках Вікімедії, а увагу спільноти привертати лише після того, як там це питання вирішити не вдалося. Наразі ж це просто розглядання білизни на людях - а може вона брудна? --Olvin (обговорення) 13:05, 18 березня 2016 (UTC)
Чим більше уваги спільноти буде привернуто до ГО «Вікімедіа Україна», тим більше організація буде намагатися бути бездоганною. Не хочу щоб у ГО «Вікімедіа Україна» з'являлася «білизна», яку не можна показувати людям. --Perohanych (обговорення) 13:13, 18 березня 2016 (UTC)
Я вважав, що тут обговорюється написання бездоганної енциклопедії, а не діяльність бездоганної громадської організації. І це дещо різні речі. Взагалі-то, громадська організація й була створена саме для того, щоб вирішувати окремі питання (зокрема - фінансові) без відволікання спільноти. Як на мене, Ви зловживаєте увагою спільноти Вікіпедії. Далі, дуже дивно виглядає, коли член організації кидає публічні звинувачення в якихось порушеннях, не обговоривши їх попередньо в самій організації. І зовсім погано, коли обізнана людина називає оптимізацію податкових платежів «виплатою зарплати в конверті». Зауважте, робить це публічно і без попереднього обговорення. --Olvin (обговорення) 14:33, 18 березня 2016 (UTC)
@Olvin: Я вже писав, що метою моїх запитань є з'ясувати, чи отримує ФОП Віра Моторко гроші за ту роботу, яку вона закликає робити учасників спільноти — ентузіастів.
Не знаю, чи існує визначення «зарплати в конверті», але розумію під «зарплатою в конверті» таку зарплату, з якої не відраховані всі належні податки. Схоже що Вікімедіа Україна юридично не має жодного працівника, навіть на мінімальній зарплаті. Розходження де-юре із де-факто — серйозний аргумент для сумніву у легітимності діяльності організації. --Perohanych (обговорення) 15:16, 18 березня 2016 (UTC)
хочу висловити глибоку пошану та вдячність усім ідейним доброзичливцям, нестримним правдоборцям, переконаним ентузіастам правильного розвитку вікіспільноти і ВМУА та випадковим дописувачам, які взяли участь у зведенню на манівці ініціативи оргкому конкурсу та працівників ВМУА щодо залучення представників спільноти до міжнародного конкурсу з написання статей у Вікіпедії. Безсумнівно наш щирий внесок у цю справу додає честі усій українській вікіпедії загалом та усім нам як її представникам зокрема, і буде високо оцінений прийдешніми поколіннями доброзичливців та правдоборців.
Безсумнівно, довіра спільноти до організації, покликаної її підтримувати, є дуже важливою. Тому усі, кого цікавить діяльність ВМУА досі можуть звертатися безпосередньо туди за контактами, указаними на її сайті https://ua.wikimedia.org.
Давайте УТРИМАЄМОСЯ від перетворення сторінок вікі на майданчик для з'ясовування юридичної правочинності і податкових зобов'язань кого б це не було. Дякую.--Sergento13:37, 18 березня 2016 (UTC)
@Olvin:, @Sergento: Фінансові питання повинні в громадській організації вирішуватися прозоро. І публічно звернувся тому, що маю досвід, коли навіть у статусі члена ревізійної комісії не мав можливості отримати прямий доступ до оперативного моніторингу руху коштів на рахунках організації.
21 березня 2016 року в українській Вікіпедії стартує великий міжнародний конкурс статей про країни Центральної та Східної Європи під назвою CEE Spring 2016, і триватиме до кінця травня.
Усі, хто хоче і може конструктивно виявити свій ентузіазм у розбудові українського розділу Вікіпедії, сприяти покращенню іміджу української спільноти на міжнаціональному рівні (зокрема, серед спільнот центральної та східної Європи), досі запрошуються до організації та проведення міжнародного конкурсу з написання статей CEE Spring 2016
Стати частиною команди Ви можете:
долучившись до організаційного комітету
(оргком слідкуватиме за списками статей до написання за тижнями і роботою учасників, шукатиме журі і забезпечуватиме його інструментами для роботи, рекламуватиме конкурс)
ставши одним із членів журі
(члени журі оцінюватимуть статті учасників щотижня до кінця конкурсу 31.05 та обиратимуть переможців)
поширюючи інформацію про конкурс та залучаючи нових учасників
(«сорока на хвості принесла» — досі серед найважливіших ресурсів новин, то ж потрібна будь-яка допомога з донесенням інформації про конкурс до всіх доступних вам людей; якщо ви плануєте позмагатися за призи, то цей спосіб допомоги вам теж підходить )
Якщо Ви не знайшли підходящий для себе спосіб серед перерахованих, але все-одно хочете стати частиною ініціативи, напишіть організаторам, чим, на Вашу, Ви могли б допомогти конкурсу.
Можливо, саме Ваш внесок у справу зробить цей конкурс особливим!
Anntinomy та Ата склали листа з інформацією про конкурс для розсилання, в першу чергу для посольств/консульств потрібних країн регіону. Anntinomy написала, що класно було б докласти до цих листів якусь просту афіша для друку, щоб зацікавлені допомогти інформаційно могли легко це зробити (думаю, як і банер на сайті розімстить). чи є хтось, хто міг би подумати над концепцією такої афіші? інші члени оргкому конкурсу: NickK, FriendBase? --アンタナナ23:15, 18 березня 2016 (UTC)
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
Право на захист особових даних і правила публікації біографій живих людей у Вікіпедії
Попросили підготувати і прочитати доповідь на тему «Право на захист особових даних і правила публікації біографій живих людей у Вікіпедії» — в рамках НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «ПРОБЛЕМИ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ».
Так персональні дані ж теж публікуються в статтях: наприклад, дата і місце народження, сімейний стан, місце проживання тощо. Наприклад, те, що Порошенко Петро Олексійович народився 1965 року в Болграді, проживає в Києві та одружений з Мариною Порошенко, є персональними даними — NickK (обг.) 13:21, 21 березня 2016 (UTC)
От з цього і треба починати. У Вікіпедії ж статті майже винятково про публічних осіб (за винятком хіба воїнів АТО) — NickK (обг.) 13:40, 21 березня 2016 (UTC)
Дійсно. Але деякі дані не повинні бути у публічному доступі: адреса проживання, ідентифікаційний код, наявність захворювань аля СНІДу, непогашена судимість, виконання особливих місій з грифом «секретно» тощо. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 13:44, 21 березня 2016 (UTC)
Хочу вам нагадати, що треба більше рекламувати українську Вікіпедію у соціальних мережах і на форумах. Можна це робити на прикладах власних статей, розповідати про власні досягнення, закликати науковців і простих людей писати нові статті і покращувати вже наявні. Кожен може про своє місто написати, чи про якусь там пам'ятку. Треба про це нагадувати.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 21:29, 27 березня 2016 (UTC)
ти читай статті, джерела, книги про УГА та вояків УГА, обговорення. Geohem а то невіглаством та московитством відгонить від твоїх «дій».--Бучач-Львів (обговорення) 12:07, 28 березня 2016 (UTC) стосовно «провокувати аналогічний конфлікт» - читай джерела, тоді будеш комусь закиди робити. --Бучач-Львів (обговорення) 13:05, 28 березня 2016 (UTC)
Говорили про поруч(н)ика, тепер те саме про підпоруч(н)ика. Очевидно ж, що звання те саме, відрізняється лише наявністю літери -н-, але з метою наочного прикладу знову подається так, наче (під)поручики чимось кардинально відрізняються від (під)поручиків. Прошу ще раз нормально аргументувати у Вікіпедія:Перейменування статей/Поручик → Поручник, а не ділити статті на дві частини — NickK (обг.) 13:42, 28 березня 2016 (UTC)
6 грудня 2005 року створена Донецька республіка (організація), а 7 квітня 2014 року проголошено «Декларацію про суверенітет Донецької народної республіки». Тобто перша дата — то лише створення політичної організації і не більше, а саме друга є самопроголошенням невизнаної республіки. Тому, як на мене, має зазначатись саме друга дата. Виправив на неї. --YarikUkraine (обговорення) 18:38, 1 квітня 2016 (UTC)
2700 користувачів здійснили якусь дію протягом 30 минулих днів. Це на 5,8% більше за відповідний період минулого року.
Число редагувань на початок місяця: 17 693 тис, на кінець місяця 17 860 тис. За місяць: 167 тис., що на 50 тис, або 23% менше, ніж за цей місяць рік тому.
Чи допустимо додавати куди треба і куди не треба (Спеціальна:Внесок/Shynkar) посилання на словник? Якщо в розділ Література чи Посилання — можливо, так, але не в Джерела, бо це ж не джерело тексту статті. --Friend (обг.) 09:10, 5 квітня 2016 (UTC)
Вітаю. Підрахунок кількості статей у категорії Персоналії (і її підкатегоріях до 5-го рівня) дав кількість 205669 статей, що приблизно 33%. Не знаю, наскільки такий підрахунок коректний (і чи не намішалося туди чого зайвого), але мав готовий такий скрипт. Для порівняння можна спробувати справді потицяти у "випадкову статтю". Не знаю, наскільки рівномірний розподіл має МедіаВікійний генератор випадкових чисел, але спробувати можна. Або придумати якийсь інший спосіб пошуку. --Sergento09:36, 1 квітня 2016 (UTC)
@Perohanych: доброго дня. Випадково знайшов ось таку статистику на Вікіданих: d:Wikidata:Statistics/Wikipedia. Згідно неї, кількість статей про осіб в українській Вікіпедії становить 94 050 (16.2%). Але, враховуючи те, що не всі статті про осіб мають інтервікі, і що не всі таблиці на Вікіданих мають повне заповнення (може бути відсутня позначка, про те, що це людина), то виходить що правильно казати - більше ніж 94 050. \\\\ Інші цікаві числа звідти: статей про адміністративно-територіальні одиниці у нас 141 458 (24.4%), події - 13 936 (2.4%), кінофільми - 9 624 (1.7%), астрономічні об'єкти - 37 123 (6.4%), таксони - 18 937 (3.3%), хімічні сполуки - 1 486 (0.3%), статті-списки - 4 393 (0.8%), дизамбіги - 34 395 (5.9%). -- Green Zeroобг14:07, 7 квітня 2016 (UTC)
Привіт. Така ситуація склалась… У нас з 2007 року існує навігаційний шаблон {{Найбільші Вікіпедії}}. Він виконує три основні функції: 1.містить список з посиланнями на статті про найбільші Вікіпедії, 2.містить список з зовнішніми посиланнями на найбільші Вікіпедії, 2.надає інформацію про мовні префікси найбільших Вікіпедій. Недавно я створив шаблон {{Вікіпедії}} (ще мною не доопрацьований повністю). Шаблон {{Вікіпедії}} має лише одне основне призначення — містить повний список посилань на статті про Вікіпедії, забезпечує навігацію. Наразі я працюю над шаблоном і над статтями про Вікіпедії, оновлюю, виправляю, доповнюю, патрулюю їх, йду від найбільших до найменших. Щоб максимально утриматись від мікроредагувань, щоб не створювати незручності на час роботи, я залишив у найбільших Вікіпедіях (~50 статей) одночасно двоє цих шаблонів. Користувач NickK вважає це неприйнятним, хоче, щоб залишився якийся один шаблон з цих двох. Як автор шаблону, я, звісно, буду стояти на своєму шаблоні, оскільки вважаю його зручнішим, повнішим, приємнішим для ока (у шаблоні {{Вікіпедії}} немає суміші латинських і кириличних літер, зайвої інформації, зовнішніх посилань, він не напружує око). Моя позиція така: наявність цих двох шаблонів одночасно у статтях я вважаю прийнятним, але якщо ставити ультиматум, то я обираю шаблон {{Вікіпедії}} з причин, які я назвав вище. Крім того. Претензія користувача NickKа ще в одному: він вважає, що маленькі Вікіпедії (які знаходяться наразі схованими у недоопрацьованому шаблоні) не заслуговують на статті. Тут моя позиція така: питання про значимість\незначимість статей про маленькі Вікіпедії — питання дискусійне, а ці самі дискусії ще занадто рано розпочинати, тому що я конкретно зараз працюю зі статею під номером 76, я ще не вивчав потенціал для створення маленьких статей. Можливо буде стаття, можливо буде загальна стаття-список з перенаправленнями, зараз обговорювати це зарано. Наприклад, стаття про Вікіпедію мовою венда (Вікіпедія категорії 200—500 статей) дуже зручно себе почуває в кількох інших Вікіпедіях, серед яких і англійська Вікіпедія. І найбільший аргумент: переважна більшість статей, які будуть в шаблоні {{Вікіпедії}} — ніколи не будуть в шаблоні {{Найбільші Вікіпедії}}, тому що шаблон {{Найбільші Вікіпедії}} створений лише для найбільших Вікіпедій, про це написано у його назві. — Green Zeroобг13:47, 5 квітня 2016 (UTC)
Як на мене, поточна ситуація точно не має сенсу, оскільки:
{{Вікіпедії}} опускається до надзвичайно низького рівня, де порядок Вікіпедій змінюється щодня. Наприклад, учора гренландська Вікіпедія випередила Вікіпедію мовою новіаль, що, звісно, не відображено в нашому шаблоні. Шаблон дуже швидко застаріває, щоденне оновлення вручну непрактичне, а хронічно застарілий шаблон лише вводитиме читачів в оману. Натомість, на рівнях 50К+ або 100К+ значно менше проектів, зміни рідкісніші та помітніші.
{{Вікіпедії}} та {{Найбільші Вікіпедії}} використовуються паралельно в одних і тих самих статтях. Приклад: Українська Вікіпедія. Ці шаблони мають однакову структуру, однаковий порядок сортування, однаково зручні для тих, хто знає кількість статей у Вікіпедії, яку він/вона шукає... і однаково незручні для тих, хто не знає. Оскільки шаблони передусім навігаційні, наявність двох однакових варіантів навігації не має ніякої користі для читача, а оформлення (наявність чи відсутність посилань на самі Вікіпедії) можна обговорити.
{{Вікіпедії}} містить велику кількість Вікіпедій, які не мають самостійної значимості. Можливо, їх варто об'єднувати в списки, але малі Вікіпедії (особливо закриті), найімовірніше не відповідають ВП:КЗС.
Натомість я пропоную мати два різні способи навігації статтями про Вікіпедії:
Об'єднати {{Вікіпедії}} та {{Найбільші Вікіпедії}} в один шаблон та обмежити на 50К+ або 100К+, відсортувавши в ньому Вікіпедії за розміром
Паралельно тримати шаблони за мовними групами на кшталт {{Слов'янські Вікіпедії}}, де сортувати їх в абетковому порядку (щоб не довелося робити численних перестановок унизу рейтингу) і для зручності пошуку читачами, які не знають розміру Вікіпедій
З точки зору навігації — шаблон {{Вікіпедії}} набагато зручніший, ніж відповідна категорія. З шаблоном, для курсування між статтями не потрібно переходити щоразу на сторінку категорії. Крім того, шаблон гнучкіший у налаштуванні, компактніший, правильно структурований (у категорії ж — лише за алфавітом), не має нічого зайвого (на відміну від сторінки-категорії). Щодо порядку Вікіпедій. Оновлювати щодня його не потрібно. Зручна навігація — його первинне призначення, інформативність (надання інформації про к-сть статей, порядковість) — другорядне призначення. Навіть якщо оновлювати порядковість раз на місяць — читачі все рівно будуть мати приблизну інформацію про місце конкретної Вікіпедії серед загального списку Вікіпедію. Детальна ж інформація буде в статті. Обговорювати ж об'єднання шаблонів немає сенсу — об'єднання означає те, що шаблон {{Вікіпедії}} видаляється, шаблон {{Найбільші Вікіпедії}} повертається до версії за 11 березня 2016, а статті про середні і маленькі Вікіпедії позбавляються зручної навігації — для мене категорично неприйнятно. -- Green Zeroобг12:31, 8 квітня 2016 (UTC)
Зручність навігації є лише для тих, хто знає розмір. Якщо я хочу прочитати статті про індонезійську, яванську й ачехську Вікіпедії, мені треба шукати їх у таблиці, бо їх розміру напам'ять я, мабуть, не знаю. Розміри вгорі (50К+ або 100К+) ще більш-менш відомі, але розмір Вікіпедії з <50К точно ніхто напам'ять не знає, тож у пошуку це ніяк не допоможе. Тож саме для середніх і малих Вікіпедій їх порядок і розмір станом на невідомо яку дату має дуже сумнівну навігаційну цінність для читача — NickK (обг.) 12:50, 8 квітня 2016 (UTC)
За Вашою логікою, щоб відчути зручність переміщення від статті до статті за допомогою цього шаблону користувач повинен знати напам'ять розміри Вікіпедій?! Чесне слово, Ви написали якусь дурницю. Або ж Ви, як окремий користувач, по-своєму, дуже по-оригінальному використовуєте Вікіпедію. Втім, на щастя, це не дає Вам права забирати у інших користувачів їхнє право на використання Вікіпедії по-своєму. Чи Ви використовуєте шаблон {{Найбільші Вікіпедії}}, як засіб для спостерігання за перегонами, хто кого «обігнав»? Так, для цього є спеціальна таблиця, яка оновлюється роботом. І, якщо гренландська Вікіпедія випередила Вікіпедію мовою новіаль, а перестановки в шаблоні {{Вікіпедії}} не відбулися, навігаційна цінність шаблону {{Вікіпедії}} не зникає. -- Green Zeroобг08:55, 10 квітня 2016 (UTC)
Ні, мова про те, що якщо людина шукає певну Вікіпедію та не знає її розміру, в шаблоні на 300 позицій вона її і не зможе знайти. Тому те, що в шаблоні гренландська Вікіпедія стоїть після Вікіпедії мовою новіаль, не має ні інформаційної (бо це вже неправильно), ні навігаційної (користувач, який шукає гренландську, навряд чи знає, що йому треба шукати після мови новіаль) цінності — NickK (обг.) 10:06, 10 квітня 2016 (UTC)
Там легко пройтися категоріями й зрозуміти, в якій шукати. Тут же виходить, що якщо ти не знаєш розміру потрібної Вікіпедії, шаблон незручний, і навіть якщо знаєш розмір, він все одно незручний: он мова майтхілі вже встигла перейти до вищої категорії, тож людина, яка знає, що цією мовою 2000+, все одно не зможе її знайти в категорії 2000+, бо вона не там, і всім байдуже — NickK (обг.) 15:26, 11 квітня 2016 (UTC)
No editing two times this week
Фонд Вікімедіа проводитиме тестування свого нового дата-центру в Далласі. Завдяки цьому навіть у випадку катастрофи Вікіпедія та інші вікі Вікімедіа залишаться онлайн. Щоб пересвідчитись, що все працює, Технологічний відділ Вікімедіа повинен провести запланований тест. Тест покаже, чи вони можуть надійно переключатись з одного дата-центру на інший. Для цього потрібно багато команд як для підготовки до тестування, так і для доступності у випадку необхідності виправлення будь-яких неочікуваних проблем.
Весь трафік переключать на новий дата-центр у вівторок 19 квітня. У четвер 21 квітня, трафік знову переключать на основний дата-центр.
На жаль, через обмеження у МедіаВікі, під час цих двох переключень все редагування повинне зупинитись. Ми вибачаємось за такі незручності та докладаємо всіх зусиль для їх мінімізації у майбутньому.
Протягом короткого часу, Ви зможете читати, але не редагувати, всі вікі.
Редагування буде недоступне впродовж близько 15-30 хвилин у вівторок 19 квітня та четвер 21 квітня, починаючи з 14:00 UTC (17:00 за Східноєвропейським літнім часом).
При намаганні редагувати чи зберегти щось у ці проміжки часу, Ви побачите повідомлення про помилку. Ми маємо надію, що у ці хвилини редагування не будуть втрачені, але гарантувати цього не можемо. Якщо Ви побачите повідомлення про помилку, будь ласка почекайте, доки все відновиться. Після цього Ви зможете зберегти своє редагування. Але про всяк випадок, ми рекомендуємо спочатку створити копію Ваших змін.
Інші ефекти:
Фонові завдання виконуватимуться повільніше, а деякі можуть зупинитись. Червоні посилання можуть оновлюватись повільніше, ніж звичайно. Якщо Ви створите статтю, на яку вже веде звідкись червоне посилання, воно також залишиться червоним довше, ніж звичайно. Деякі сценарії з тривалим часом виконання потрібно буде зупинити.
Протягом тижня починаючи з 18 квітня будуть заморожені коди. Не буде проводитись ніяке кодування, за винятком необхідного.
не зовсім гарний — за версткою не стежете — краки у списку то є, то нема, cite то перед крапкою, то після. Посилання — угоді, азмість унизу. про макети вже не кажу--Albedo (обговорення) 09:34, 18 квітня 2016 (UTC)
Дискредитація української Вікіпедії
Привертаю увагу до статті: Денис Мягкий (28 березня 2016). Проблеми української Вікіпедії (російською) . profi-forex.org.
Ось деякі оціночні цитати:
«Украинский раздел Википедии значительно уступает конкурентам из близлежащих стран – России и Польши, не говоря об англоязычном варианте. Разрыв существенен, и нет тенденции к сокращению отставания».
«Общий уровень статей украинской Википедии очень низкий, даже по сравнению с польскими и российскими аналогами, не говоря уже об английском».
«… когда украинский школьник или студент захочет найти справочную информацию о других странах и народах, или по математике, естественным наукам, технике, технологиях, он даже если и набредет на нужную украинский статью, то, скорее всего, будет ею недоволен и перейдет на русскую или английскую версию».
Особливо вразила інфографіка, яка спотворено подає порівняльні обсяги російської, польської і української Вікіпедій.
На публікації, які шкодять іміджу української Вікіпедії, слід реагувати. Тому публічно звертаюся до керівників «Вікімедіа Україна»: @Ilya:, @Юрій Булка:, @Olena Zakharian:, @Pavlo1:, @Friend:, @Antanana:, @Helgi: — створити правдиву інфографіку, попросити видання прибрати оціночні судження, замінити інфографіку. Організація наразі має достатній ресурс — два штатні працівники, грант на два мільйони гривень.
А по моєму звичайна реклама освітньої програми вікіпедії. Кількість редакторів звісно перебільшена, але кількість статтей - точна. --Буник (обговорення) 16:21, 28 березня 2016 (UTC)
Це можна сказати про оригінальну статтю, але аж ніяк про її виклад на profi-forex.org А в інфографіці площі фігур не відповідають числовим значенням числа статей. І потім, міряти треба не число статей, а обсяг бази статей основного простору. --Perohanych (обговорення) 16:24, 28 березня 2016 (UTC)
Так у чому дискредитація? Українська Вікіпедія сильно відстає від російськомовного розділу практично по всім показникам. Кількість статей, редагувань, активних редакторів (бюрократів, адміністраторів тощо), проблеми з НТЗ та АД, проблема ВП:МАРГ, порушення ВП:Е і ВП:НО, сильна політизація і таке інше. Ситуація в порівнянні з польською Вікіпедією трохи краща. Наприклад, статей більше там, але в нас кращий показник глибини.--Ragnarok (обговорення) 19:32, 28 березня 2016 (UTC)
Ото якраз напевно через таких правильників і відстає «по всім показникам». Бо якби вони знали мову, правопис і стиль викладу текстів, то українська Вікіпедії ЗА ВСІМА ПОКАЗНИКАМИ виглядала б кращою.--Микола Василечко (обговорення) 19:56, 28 березня 2016 (UTC)
@Jphwra:, з моменту заявки на статус автопатрульованого, Ви постійно мене ображаєте, кількість Ваших порушень ВП:Е і ВП:НО вже перевалила за десяток. І жодний (я повторюю!!), жодний адміністратор ще не заблокував Вас за такі порушення правил. До цього списку тепер можна долучити і погрози в стилі «кажіть про укрвікі добре, або заблокуємо». Обговорення та критика укрвікі не мають жодного стосунку до мого патрулювання. І ми обговорюємо ситуацію в цьому розділі, до чого тут персональні випади?--Ragnarok (обговорення) 04:55, 29 березня 2016 (UTC)
«Шановний» я не збираюсь вступати в дискусію але Ви вкотре знову проявляєте себе, по-перше я не писав: «кажіть про укрвікі добре, або заблокуємо», по-друге, читати саме від Вас про маргінальність Укрвікі ну якось смішно... І до слова про Вашу політичну заангажованість не я один писав, просто я більше інших загострив на цьому увагу. --Jphwra (обговорення) 05:01, 29 березня 2016 (UTC)
Який вихід з цієї ситуації? В статті рекомендується підключення студентів. А ви бачили їх роботи? Отож... Раніше я вже пропонував опертя на професійних редакторів, на вже існуючі паперові (виписані, вивірені) енциклопедії. Саме це - досить швидкий і результативний шлях і до кількісного, і до якісного зростання Української Вікіпедії. Є ще правда адміністративні методи (у нас вони до сьогодні дієві).--Білецький В.С. (обговорення) 20:04, 28 березня 2016 (UTC)
Білецький В.С.Jphwra Вітаю! Перепрошую, що «вклинююсь» - мушу. Маю, наприклад конфлікти щодо Поручник, Надпоручник, Підпоручник, також з перейменуваннями іноземців, яких на наш лад називають, посилаючись на «перевірені АД». Опоненти часто посилаються на наші паперові енциклопедії, ВТССУМ (під редакцією Я. Бусола; у ній, зокрема, московський поручик [5] = український поручник [6]). А це ж нонсенс. Дякую за увагу. --Бучач-Львів (обговорення) 12:15, 29 березня 2016 (UTC) приклад, як на мене, дезінформації та дискредитації --Бучач-Львів (обговорення) 12:17, 29 березня 2016 (UTC)
Я вперше чую про такий сайт, і враження від нього не надто солідне. Якщо реагувати на кожну дурницю, яку хтось пише на якихось нікому не відомих сайтах, то можна зʼїхати з глузду. В Інтернеті повно бздур люди пишуть. Нам своє робити — статті писати, конкурси організовувати, дозволи отримувати, культурне надбання оцифровувати, бурʼян полоти. А Вам, пане Юрію, би радив подумати над тим, щоб поменше дискретидувати українську Вікіпедію в прамих етерах на радіо. --Юрій Булка (обговорення) 21:19, 28 березня 2016 (UTC)
Глянув базову публікацію, то не помітив автора. Гадаю, що слід зв'язатись через видання DSNews із автором. Щодо об'єктиності, то справді якість статей про інші країни у нас гірше, але мої знайомі, які живуть інформацією (це "майданівці", зокрема, Наталка Зубар) кажуть про інше: загальна якість (інформативність, наявність ключових статей, кількість великих помилок) у нас краще. Приміром, математична тематика, що цікаво, на базових статтях в ру-вікі у дечому поступається нам, про українську тематику і говорити не треба. У нас проблеми з географією світу, технікою, поп-культурою, компаніями та організаціями у світі. Великі проблеми. Кількість статей - це простий показник, але не зовсім репрезентативний. Колись @A1:робив дослідження з 1000 випадкових статей. Є ось таке дослідження (рейтинг університетів світу на основі Вікіпедії), яке робилось західними вченими. Тому я пропоную:
я поговорю зі знайомим соціологом щодо того, як краще провести подібне дослідження (простіше кажучи, яким чином провести правильну з точки зору соціології вибірку з випадкових стате.
визначити такі критерії для англійського, українського, польського, російського мовних розділів: * кількісна вибірка тематика, * наявність інтервікі та їх кількість * обсяг у байтах * наявність ілюстрацій, шаблонів etc, * примітки та джерела * кількість: посилання зі статті на інші статті, посилань на цю статтю, посилань зі статей, на які посилається ця стаття на треті статті охопність теми). В процесі можливі інші додаткові фактори, які, ймовірно, будуть також корисними. Цілком можливо, Ви щось додасте.
провести таке дослідження, за допомогою ботів, які можуть витягти дані та порахувати (можливо, вибірку доведеться робити вручну). У нас трохи айтішників, які можуть в принципі прописати алгоритми, а ні - провести це дослідження спільно з ХНУРЕ нинішній т.в.о. ректора буде лише "за", бо це піар для універу).
Нарешті, підготувати, можливо, серію статей вікіпедистами, які добре знаються на "Освітній програмі Вікіпедії" (я+@Юрій Булка:, @Ата:, @Учитель:+ще хтось, кого не згадав ы перепрошую за це) з просуванням цієї програми. Єдина проблема - у нас погано з результатами, що кепсько для подібного піару :(. На форекс, де постять багато інфосміття я би не звертав уваги, бо це за класифікацією спеціалістів з ведення інформаційних воєн (я трошки на цьому знаюсь) є смітник та частково зливний бачок фейків та бруду та неперевіреної інформації. На цьому в мене все. --Kharkivian (обг.) 21:58, 28 березня 2016 (UTC)
А хто такий цей блазень, автор статті? Та у ній помилок так багато, що йому зась ще критикувати українську Вікіпедію. Н-д: Найрозумніше довірити це студентам — вони старатимуться для себя, Перш ніж гнатися за кількістю(Це тільки одним оком глянула). А пунктуаційних помилок, то не злічити: Тут буде і моральний стимул: адже ці статті й т.д. --УчительОбг22:32, 28 березня 2016 (UTC)
Ніхто не займається більшою дискредитацію Вікіпедії, ніж самі вікіпедисти. Численні суперечки відволікають від основної роботи - наповненню Вікіпедії. Складається враження, що для багатьох вже немає щось писати нове. Щодо студентів, то примусове заганяння у Вікіпедії принесе мало користі. Ми зараз не можемо утримати багатьох новачків. Замість допомоги показуємо, що вони пишуть не проте, неправильно. Різні шаблони відбивають у них бажання щось творити нове. А якщо когось організовують для робити, то інші користувачі або безжалісно ставляться до їх внеску або розхвалюють внесок, що не відповідає вимогам. А справжньої допомоги немає. І таке саме буде з студентами, поки в нас намагання просто почисти Вікіпедію від матеріалу, який вносять новачки, буде переважати над збільшення кількості реальних користувачів. --Basio (обговорення) 06:43, 29 березня 2016 (UTC)
Цілком підтримую, особливо в плані "шаблонів". Також неодноразово про це говорила. Мої учні почали писати статті, не встигла оглянутись, як уже є шаблон від Звірі. Шаблон прибрала, статтю підправила, бо вона не була єдиною учнівською, всі зразу правити не могла. Але й суть цієї теми не тільки в цьому.... --УчительОбг08:34, 29 березня 2016 (UTC)
На мій погляд ми дискредитуємо себе самі. Своєю лінню, сварками, русофобством. Мабуть, треба не обговорювати, як нам погано, а брати пензля і вперед по статтям. От, наприклад, завдяки Липко ми дуже серйозно обновили 10 000 статей. Ще рік попрацювати у цьому напрямку — і ми обгонимо і англійців і росіян. Бажаю шановним вікіпедистам натхнення у роботі над статтями. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 06:58, 29 березня 2016 (UTC)
Згадався анекдот: «Йде мавпа по лісу. Бачить на пальмі кокоси висять, ну вона бере і починає дерево трясти. А кокоси все не падають.
Тут їй внутрішній голос каже: "Думай, думай". Ну вона подумала, взяла палицю і збила кокоси.
Йде мужик по лісі бачить кокоси на пальмі висять. Ну він почав пальму трясти. Тут йому внутрішній голос каже: "Думай, думай". Мужик: "Що тут думати — трясти треба!» --Perohanych (обговорення) 08:15, 29 березня 2016 (UTC)
Я не розумію до чого тут наголошення на русофобії? І це з огляду на те що «зробила» Росія за останні 360 років з гаком, від переписування історії і до війни 2014... По відношенню до України. --Jphwra (обговорення) 11:32, 29 березня 2016 (UTC)
Стосовно польської вікі - так у них часто стаття на 1 речення. От щодо статей німецькою про населені пункти України - там маленька біда: часто навіть згадок немає про УНР чи ЗУНР. А у нас досі часто дописувачами є к-чі, які так-сяк вивчили українську, але живуть в рускоязичному середовищі, проте хочуть нав'язати свої «погляди». Одним з епізодів дискредитації Укрвікі, вважаю, є дії арбітракористувач:Brunei ([7] та реакція (навіть попередження немає [8]) інших адміністраторів та арбітрів на неї. --Бучач-Львів (обговорення) 11:41, 29 березня 2016 (UTC)
Маячня це все. Який взагалі сенс в російськомовній публікації про українську Вікіпедію і до кого ця публікація взагалі звернена? Мені взагалі дивно, що дописувачі української Вікіпедії це читають. Я би взагалі не звертав увагу на це. За останніх два дні чисто випадково натрапив на дві різні згадки про українську Вікіпедію. Тут один досить відомий діяч пропонує покращення Вікіпедії як підтримку української мови. Якраз я тут посперечався трішки стосовно відставання від російської Вікіпедії: П'ять кроків по відродженню української мови, крок 1. І ще нещодавно Портал мовної політики проводив конкурс рефератів на тему популяризації української мови в російськомовних містах і там також в одному з рефератів є згадка про українську Вікіпедію Важливі аспекти «розумної» українізації, розділ "Освітня кампанія в Інтернеті".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 15:00, 29 березня 2016 (UTC)
Отож, маячня. Цеж цілий нардеп наче написав, а відносно відставання від рувікі, то у нас ціла купа народу (з числа активних) є активними дописувачами в рувікі!!?? А от конфлікти дійсно на рівному місці створюють деякі користувачи, спочатку надають «маргінальність» укрвікі та приписують «русофобію»... А потім швиденько згадають про НТЗ.... Маячня 1000%. А взагалі у нас тут добра половина вважає мабуть саме так. --Jphwra (обговорення) 15:18, 29 березня 2016 (UTC)
Дивіться, нардеп цілий пункт із п'яти присвятив Вікіпедії. Це дуже добре. Це не анонімна публікація російською мовою на невідомому сайті. Я просто не згоден, що відставання на цілий порядок. Це його суб'єктивне відчуття, можливо, наприклад, через пошукову систему, адже вона не вміє відрізняти російську мову від української. Я думаю, що об'єктивно відставання десь у 3-4 рази, якщо не брати до уваги 5 % грубих автоперекладів. Але це менше, ніж різниця в кількості носіїв і менше, ніж різниця в кількості дописувачів. А я Вам натомість наведу приємне українськомовне посилання Воротар збірної України перейшов на українську мову. Читайте більше українськомовні сайти.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 15:42, 29 березня 2016 (UTC)
Прочитав статтю. Досить нейтрально написано, не бачу ніякої дискретитації. Є неточності, але це, очевидно, лише через незнання «внутрішньої вікіпедійної кухні». А критики боятися не варто, вважати українську Вікіпедію ідеальною — самоомбанюватись. У нас є проблеми, є що виправляти, є куди розвиватись. Найбільшою проблемою, на мою думку, є нестача людських ресурсів, звідси випливають й інші проблеми. Найбільшу некоретність, яку допустив автор статті: він дав порівняння характеристик української і англійської Вікіпедій. Вікіпедію на потенційно майбутній планетарній мові ми ніколи не зможемо ані догнати, ані перегнати. Порівняння з російською Вікіпедією куди більш логічним виглядає: людські ресурси з обох сторін лише кількакратно відрізняються. Вважайте мене романтиком, але я вірю, що ми можемо конкурувати з російською Вікіпедією (чомусь згадалась байка про Давида і Голіафа). -- Green Zeroобг14:03, 31 березня 2016 (UTC)
Доволі чесно. Не розумію, чому тут всі зразу почали сваритися. За польську Вікі не говоритиму, бо не знаю їхньої кухні. А РуВікі однозначно краща за нашу. Зайдіть і подивіться, як там проходять обговорення добрих чи вибраних статей (наголошую, обговорення). А розмір списку кандидатів бачили? І є одна чудова відповідь → «Прежде чем гнаться за количеством, нужно позаботиться о качестве статей на украинском языке». Давайте писати якісні статті, а не сваритися.--З повагою, TnoXXparle!16:01, 31 березня 2016 (UTC)
Нам взагалі не повинно бути діла, яка там російська Вікіпедія. А якщо рівнятися — то на англійську, чи навіть польську. Російська дійсно в 2,7 рази більша за українську, але ж не на порядок, як стверджується в публікації і в інфографіці! А в польській — середній розмір статті навіть менший як в українській.
З того, що Ви написали, що заперечує моє твердження. Я про розміри статей нічого не казав, це Ви собі цю статистику чомусь навели. Я говорив про добрі статті.--З повагою, TnoXXparle!11:49, 1 квітня 2016 (UTC)
Якби не те, що моя заявка там висить півроку і ніхто (мовчу про почав робити...) навіть не відписався під нею, я б, напевне, зрадів цій новині. --Fessor (обговорення) 04:24, 11 квітня 2016 (UTC)
ну, ваша заявка досить складна — анімована мапа. Це треба знайти користувача, що таке вміє робити. Частина мого повідомлення як раз і спрямована на пошук та залучення до проекту таких користувачів. --Helixitta (ut) 08:25, 11 квітня 2016 (UTC)
Hello! Sorry that this is in English only, but we are using village pump messaging in order to reach as many language communities as possible. Wrong page? Please fix it here.
This is an invitation to all Wikipedians: Wikimedia Deutschland has been given data space to include Wikipedia content in an upcoming mission to the Moon. (No joke!) We have launched a community discussion about how to do that, because we feel that this is for the global community of editors. Please, join the discussion on Meta-Wiki (and translate this invitation to your language community)! Best, Moon team at Wikimedia Deutschland 15:35, 21 квітня 2016 (UTC)
Бо існує редирект із вірної назви на хибну. Тобто на редиректі слід поставити шаблон про швидке вилучення із зазначенням причини (для можливості перейменування Ціолек (герб)). Після вилучення редиректу можна буде перейменовувати. --Volodymyr D-k (обговорення) 06:39, 15 квітня 2016 (UTC)
У цьому шаблоні (картці) в рядку, підрядному "Населення", прописує в кінці після значення автоматично "чол." Потрібно прибрати. По-перше, воно не завжди доречне. По-друге, українською правильно не "чол.", а "осіб" або "люд." Приклад - у статті Броварська сотня.--Trydence (обговорення) 13:41, 23 квітня 2016 (UTC)
Хто і коли вибрав вибране зображення порталу "Програмування"? Там же архів ніякий, а сторінки номінацій не існує.
Не треба було це зображення взагалі вибирати, у вас портал "Програмування" все-таки. Це варто у статтю про нецензурщину перенести.
і питає про це людей на ФБ. В коментарях - не надто хороші пропозиції від людей, які не знають вікі-потреб і того, що таке Верховна Рада, вочевидь, теж. Хтось напише йому за свободу панорами? @Максим Підліснюк:, у Вас були ніби напрацювання? І окремим коментом запропонувати, аби прес-служба ВРУ постила фото під вільними ліцензіями... Розмріявся я. --Volodymyr D-k (обговорення) 15:44, 9 квітня 2016 (UTC)
...який університети могли би впроваджувати у свої навчальні програми як спецкурс.
Ще один важливий пункт — сприяння оцифруванню й публікуванню у вільний доступ на умовах вільних ліцензій культурних надбань України, а також історичних документів, архівів тощо (знову-таки, не впенений, чи це компетенція ВР, чи виконавчої влади)
Oleksandr Tahayev, користуватись моментом, щоб впусту подискутувати? Нам треба бути послідовними і хоча б одну справу довести до кінця, і лише після її завершення братися за наступну. Погодьтесь, якщо ми йому напишемо купу ідей — зовсім нічого не буде зроблено. Треба якусь одну ідею взяти і довести її до реалізації, дотиснути. -- Green Zeroобг08:32, 10 квітня 2016 (UTC)
Він же прямим текстом питає "Що треба зробити, щоб конкурувати з російською Вікіпедією, наприклад, за кількістю добрих статей"? Як цей законопроект підвищить кількість добрих статей?--Oleksandr Tahayev (обговорення) 08:42, 10 квітня 2016 (UTC)
Ваша позиція зрозуміла — законопроєкт 1677 непотрібен. (Хоча наявність світлин культурних надбань України, ІМГО, входить у поняття доброї статті). Якщо маєте якісь инші пропозиції замість цього, пропонуйте, якщо ні — постарайтесь не зафлудити дискусію. --Юрій Булка (обговорення) 08:48, 10 квітня 2016 (UTC)\
Він потрібен, але його не достатньо. І він уже й так у ВР. Далі можна звертатися до кожного депутата окремо. А нам десь треба взяти 12000 користувачів на місяць.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:46, 10 квітня 2016 (UTC)
Ну от якраз в Росії такий закон є (але лише для будівель), а в нас нема, щоб конкурувати з Росією, треба його прийняти.--Анатолій (обг.) 08:59, 10 квітня 2016 (UTC)
повертаємося до конструктиву. кит перший: будь-які довготривалі зміни (типу, реформи) не надто «чесно» очікувати, бо ще жодна влада не була зацікавлена у роботі «на майбутнє». на жаль. тому наші пропозиції точно мають містити конкретні речі, такі, які доволі легко виконать одразу (постанова ВРУ, якийсь дозвіл, підзаконний акт тощо). кит другий: довготривалі речі все одно треба озвучувати (на кшталт, реформ в освіті та науці), щоб не розслаблялися. кит третій: не можна відкладати, якщо така політична воля є публічно оголошена зараз. я збираю ці всі пропозиції ідеї і формую листа від Вікімедіа Україна із переліком конкретних кроків, який завтра треба буде занести. бланк, печатка, підпис голови Правління. це я буду робити у гуглодоці. і до цього можна долучитися, правда, якщо у Вас є гмейлівська адреса і Ви готові надіслати мені її вікіпоштою --アンタナナ11:46, 10 квітня 2016 (UTC)
Давайте напишемо "закон про розвиток Вікіпедії" десь пунктів так на сто. І всі візьмемо туди пропозиції з різних публікацій і взагалі з усіх усюд, і з того обговорення. Починаючи від закриття однокласників і вконтакті і закінчуючи ігровим шоу з призами на загальнонаціональному каналі. Ну і про бібліотеки, архіви, МОН само собою. "Будьте реалістами, вимагайте неможливого!"--Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:51, 10 квітня 2016 (UTC)
antanana ще забула, нагадую там про співпрацю з усіляками там спілками архітекторів, кіно тощо. Згадала? А то ці піари влади, мене особисто від них вже нудить. --Jphwra (обговорення) 11:50, 10 квітня 2016 (UTC)
Jphwra не забула, звісно. це якраз одне з тих пунктів, які виглядають достатньо простими для реалізації. типу, швидко і яскраво --アンタナナ14:02, 10 квітня 2016 (UTC)
Панове! А може, то піар від Вінницьких? Бо скільки пам'ятаю нашу владу, нічого доброго вона ніколи не робила. А ця, вибачаюсь за вираз, (образа вилучена), взагалі краде не гірше від Яника та й реформ я жодних не бачу (про поліцію, то теж показуха, а не реформа). Тому я не знаю чи буде позитив... --Jphwra (обговорення) 10:11, 10 квітня 2016 (UTC)
Якщо нічого не робити, то позитиву не буде гарантовано. І якщо це й піар — то потенційно набагато корисніший піар за купу акцій типу «посади дерево дружби» чи «я привіз дітям щоденники на 1 вересня, восени будуть вибори». І будь ласка, Jphwra, утримайтесь від поширення етнічних стереотипів. --Volodymyr D-k (обговорення) 10:27, 10 квітня 2016 (UTC)
пане Леоніде, тут, як і в багатьох випадках, емоційне забарвлення слова залежить від контексту. Словацькою чи польською вживанням даного слова чи його спільнокореневих теж при бажанні можна образити (хоча й пан Jphwra писав українською). Тут же додатково була комбінація з іншим словом, у словнику окресленим як «зневажл.», та і загальна тональність допису не залишила сумнівів. --Volodymyr D-k (обговорення) 10:53, 10 квітня 2016 (UTC)
Пропозиція Jphwra зрозуміла: інгорити і нічого не пропонувати. Щодо того, добра влада у нас, чи ні, будь ласка, обговорюйте не у цій гілці — тут є конкретна тема — що відповісти Гройсману на конкретний запит. P.S. +1 до Volodymyr D-k: Jphwra, утримуйтесь від образ за національною чи иншими ознаками. --Юрій Булка (обговорення) 10:31, 10 квітня 2016 (UTC)
просто панове був негативний досвід (читай мою останню репліку в основному розділі), тому і така реакція. Бо спочатку щось, десь оголосили, потім як завжди забалакали.... --Jphwra (обговорення) 11:53, 10 квітня 2016 (UTC)
Це вже не перший депутат (і не простий), який звернув свою увагу на Вікіпедію. Там було звернення до спілок, а тут навпаки від депутатів. Треба цим користуватися і кувати залізо поки гаряче. Вже звернення нікуди не подінеться, його вже поширили понад 80 разів, разом зі всім обговоренням.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:41, 10 квітня 2016 (UTC)
Лист Вікімедіа Україна Гройсману
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
Днями голова правління ГО «Вікімедіа Україна» Ілля Корнійко підписав листа Володимиру Гройсману з питань, що стосуються Вікіпедії. Досі цей лист не оприлюднено. Вважаю це грубим порушенням принципів прозорості та підзвітності в діяльності «Вікімедіа Україна», а також проявом зневаги до спільноти редакторів української Вікіпедії. --Perohanych (обговорення) 19:40, 4 травня 2016 (UTC)
А ви, коли надсилали листи Полохалу чи Ісаєвичу, обговорювали їх заздалегідь? А через скільки місяців їх публікували?--Анатолій (обг.) 19:49, 4 травня 2016 (UTC)
Закрито. Дякую за інформацію, однак ви, схоже, переплутали сайт ВМУА та Вікіпедії українською мовою. Якщо бажаєте, можете подати запит до РК Вікімедіа Україна, і ми детально розглянемо цю ситуацію та здобудемо максимум інформації. --Максим Підліснюк (обговорення) 20:04, 4 травня 2016 (UTC)
@Ahonc: Тоді й треба було робити мені зауваження, якщо я щось робив неправильно. Але в даному випадку не про мене йдеться, не пробуйте підмінити тему, адже це відомий прийом тролів. --Perohanych (обговорення) 20:22, 4 травня 2016 (UTC)
@Максим Підліснюк: Не бачу причини, яка б заважала обговорювати діяльність чи бездіяльність ГО «Вікімедіа Україна», якщо це стосується Вікіпедії, у кнайпі Вікіпедії. Тут я пишу в якості користувача Вікіпедії --Perohanych (обговорення) 20:22, 4 травня 2016 (UTC)
19 лютого 2016 року було видано вказане розпорядження. Розпорядження набуло чинності одразу ж - 19 лютого 2016. На підтвердження цього є такі факти:
КМДА однозначно стверджує, що розпорядження набуло чинності: [11], [12] (у відповіді, очевидно, одрук - замість 19.02.2016 написали 19.01.2016, але в природі є тільки одне Розпорядження голови КМДА з номером №125/1 і назвою "Про перейменування бульвару, вулиць, площі та провулків у місті Києві" ).
Здавалося б, усе очевидно. Але користувач Ahonc незрозуміло на якій підставі вирішив, що інформацію у Вікіпедії не треба оновлювати до того моменту, поки Розпорядження буде опубліковано в газеті "Хрещатик". При цьому, він вирішив відкотити перейменування назв статей про вулиці Києва, на які я витратив півдня (його відкочування від 3 травня 2016). Виглядає як свідоме шкідництво. Прошу адміністраторів вжити заходів до користувача, а також, за можливості, повернути мої перейменування даних статей. --Maximaximum (обговорення) 07:02, 4 травня 2016 (UTC)
Так справді розпорядження набувають чинності після їх оприлюднення в належному порядку (тобто в газеті «Хрещатик»), а не тільки після підписання і публікації на сайті. Так же й з іншими перейменуваннями вулиць чи населених пунктів: у нас рішення всіх органів чинні лише після офіційного оприлюднення, а не після публікації на сайті — NickK (обг.) 07:55, 4 травня 2016 (UTC)
Звідки ви взяли, що розпорядження київського міського голови (голови КМДА), які не мають нормативно-правового характеру, набувають чинності тільки після опублікування? Рішення міської ради - так. Розпорядження міського голови - ні. Про це чітко каже сама КМДА: [13]. Кому, як не самій КМДА, ліпше знати, коли набувають чинності її власні розпорядження? --Maximaximum (обговорення) 09:18, 4 травня 2016 (UTC)
Якщо розпорядження голови КМДА не несе нормативно-правового характеру, то воно і не перейменовує вулиці, але це нонсенс, тому що будь-який акт органів державної влади, виданий у межах їх повноважень, несе нормативно-правовий характер (навіть звернення н-ської міської ради приймаються у формі рішення, яким це звернення затверджується). Порядок набрання чинності підзаконним актом - це основи теорії держави і права, пошукайте в інтернеті порядок, в мене немає зараз часу шукати вам НПА, який це регулює. --Максим Підліснюк (обговорення) 10:13, 4 травня 2016 (UTC)
Дане розпорядження є індивідуально-правовим актом, а не нормативно-правовим актом, тому до нього застосовується ч. 1 ст. 13 Порядку підготовки проектів розпоряджень Київського міського голови. Розпорядження Київського міського голови набирають чинності з моменту їх видання, якщо ними не встановлено пізніший термін набрання ними чинності.Щоб уникнути непорозумінь, я напряму звернувся до апарату КМДА з проханням пояснити, чи набуло чинності дане розпорядження. Відповідь я навів вище. Які ще аргументи потрібно? --Maximaximum (обговорення) 15:36, 4 травня 2016 (UTC)
Якщо це індивідуально-правовий акт, то він обов’язковий лише для тих осіб (суб’єктів), які в ньому прямо зазначені (має індивідуальний характер, який виявляється, по-перше, в тому, що він вирішує цілком визначене і конкретне питання; по-друге, в ньому вказується конкретний адресат, який повинен дотримуватись вміщеного в акті припису; б) має державно-владний характер і обов'язковий для всіх, кому адресований 1, 2). Укрвікі в цьому розпорядженні не зазначено. --AMY (обговорення) 16:51, 4 травня 2016 (UTC)
== КМДА однозначно стверджує, що розпорядження набуло чинності: == == я напряму звернувся до апарату КМДА з проханням пояснити, чи набуло чинності дане розпорядження. Відповідь я навів вище == От тільки відповідь надійшла про якесь інше розпорядження і від установи з іншою назвою і кодом 37853361 (Київська міська державна адміністрація (КМДА) в ЄДРПОУ має код або 00022527, або 39507259 — ТОВ «КМДА»). --AMY (обговорення) 17:48, 4 травня 2016 (UTC)
З ЄДРПОУ питань якраз немає, оскільки цей код закріплений за АПАРАТ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) --Максим Підліснюк (обговорення) 17:53, 4 травня 2016 (UTC)
Ви не бачите різниці між «КМДА», «ВО КМР (КМДА)», «Апаратом КМДА» і «Апаратом ВО КМР (КМДА)»? По-вашому, це одне й те саме? [мабуть так,, як ви не бачите різниці між лютим і січнем]--AMY (обговорення) 18:01, 4 травня 2016 (UTC)
Щодо перейменувань я вже пояснював користувачеві — вони робляться за кілька хвилин, тож півдня витрачати не треба.--Анатолій (обг.) 19:32, 4 травня 2016 (UTC)
Керівник апарату КМДА ліпше знає, набуло чинності те чи інше розпорядження чи не набуло. В цьому випадку керівник апарату дав чітку відповідь - набрало чинності 19.01.2016. Вважати, що якийсь дописувач вікіпедії тлумачить законодавство правильніше, ніж відповідний чиновник - це не поважати одне з ключових правил Вікіпедії - ВП:ОД. Тому панове, залиште свої оригінальні дослідження для дисертацій. У Вікіпедії їм не місце. Не згодні з офіційною відповіддю КМДА - вперед до суду, але в приватному порядку. --A1 (обговорення) 18:24, 4 травня 2016 (UTC)
Це не перший випадок, коли Київрада/КМДА дає суперечливі відповіді. Так, минулого року на запит щодо ГНС одному вікіпедисту відповіли, що рішення не потребує публікації в «Хрещатику» (і в ньому самому не було згадки про це), іншому повідомили, що вже відправили на публікацію, і наступного дня воно справді було опубліковане.--Анатолій (обг.) 19:24, 4 травня 2016 (UTC)
Це все наші оригінальні дослідження. Так, я теж невисокої думки про чиновників з КМДА. Але ми не маємо права приймати рішення щодо іменування статей на підставі нашої приватної думки про того чи іншого чиновника. --A1 (обговорення) 19:47, 4 травня 2016 (UTC)
Жоден вікіпедист, незалежно від того, які регалії він має у реальному житті, не має права на оригінальні дослідження в межах Вікіпедії. І тим більш такі, що суперечать офіційним джерелам. --A1 (обговорення) 08:54, 5 травня 2016 (UTC)
Де ви вбачаєте суперечність між тим фактом, що рішення не потребує для набуття чинності публікації в "Хрещатику", і тим фактом, що рішення все одно було опубліковане в Хрещатику для доведення інформації до відома читачів? --Maximaximum (обговорення) 10:47, 5 травня 2016 (UTC)
Вношу свої 5 копійок.
1) У даному випадку мова йде про розпорядження Київського міського голови, а не про рішення Київради чи акт виконавчого органу Київради (КМДА). Частина шоста статті 7 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" конкретно щодо Києва передбачає, що перейменування об'єкта топоніміки може бути здійснено 2 способами: рішенням Київради або розпорядженням міського голови. Тому про будь-який акт КМДА мова не йде узагалі.
2) Щодо порядку набрання чинності, згідно законодавства процедура наступна:
- "Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом" (ч. 1 ст. 57 Конституції України) - але акт, який банально змінює назву об'єкта топоніміки, не визначає "права і обов'язки громадян". Крім того, ст. 57 не визначає конкретного порядку доведення до відома (оприлюднення), а містить лише відсилочну норму. Закону про нормативно-правові акти в Україні наразі немає в принципі;
- "Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію" (ч. 5 ст. 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні");
"Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов’язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" (ч. 11 ст. 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні") (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр/print1452970829515589). Але тут теж лише загальна норма про необхідність "офіційного оприлюднення"/"оприлюднення" без зазначення конкретного способу.
- Порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності визначений Указом Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/503/97). Але у ч. 1 ст. 1 цього Указу зазначено вичерпний перелік НПА, на які поширюється дія цього Указу: "закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України". Про будь-які акти органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у ньому не йдеться узагалі, а тому він їх не стосується.
- Опублікування актів законодавства у Офіційному віснику України визначається Указом Президента України від 13 грудня 1996 року № 1207/96 (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1207/96). Але стаття 1 цього Указу також містить вичерпний перелік НПА, на які він поширюється: "закони України; укази і розпорядження Президента України; постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, що мають нормативний характер; акти Конституційного Суду України; нормативно-правові акти Національного банку України; міжнародні договори України, що набрали чинності; нормативні акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, зареєстровані Міністерством юстиції України".
Знову ж таки жодної згадки про акти ОМС чи їх посадових осіб, тому цей Указ так само таких актів не стосується.
- Конкретно щодо Києва є вимога ч. 3 ст. 26 Статуту територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київради від 28 березня 2002 р. N 371/1805 з наступними змінами: "Рішення Київської міської ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень в дію. Рішення Київської міської ради та її виконавчого органу, що мають нормативно-правовий характер, підлягають офіційному оприлюдненню в газеті "Хрещатик" не пізніше тридцяти днів з дня їх прийняття" (http://kmr.gov.ua/uk/content/statut-terytorialnoyi-gromady-mista-kyyeva).
Але у нашому випадку мова йде не про рішення КМР, і не про рішення виконавчого органу КМР (КМДА), а про розпорядження Київського міського голови (не голови КМДА!).
Згідно ч. 1 ст. 5, ст. 11, ст. 12 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", ч. 1 ст. 7, ст. 10, ст. 10-1, 13 ЗУ "Про столицю України - місто-герой Київ" міський голова не є "виконавчим органом місцевої ради". Тому вимога ч. 3 ст. 26 Статуту територіальної громади міста Києва на видані ним розпорядження не поширюється.
- "Розпорядження Київського міського голови набирають чинності з моменту їх видання, якщо ними не встановлено пізніший термін набрання ними чинності" (п. 13 Порядку підготовки проектів розпоряджень Київського міського голови, затвердженого розпорядженням Київського міського голови від 22.08.2002 № 247 з наступними змінами). Офіційне оприлюднення в газеті "Хрещатик" згідно того ж п. 13 стосується лише "розпоряджень Київського міського голови нормативно-правового характеру". У даному випадку розпорядження Київського міського голови про перейменування об'єкта топоніміки не є актом нормативно-правового характеру, так само, як, скажімо, рішення про виділення земельної ділянки у власність громадянину Пупкіну (яке, тим не менше, створює відповідні наслідки не лише для громадянина Пупкіна, який у ньому конкретно зазначений, але й для інших ОМС чи державних органів, до яких на підставі цього рішення Пупкін звертається за отриманням державного акту; і жоден з таких органів не вимагає пред'явити йому газету "Хрещатик" з опублікуванням такого рішення або ж не відмовляє Пупкіну на тій підставі, що у цьому рішенні окремо не зазначений Київзем чи ще якийсь інший орган).
Тому, хочете чекати "офіційного оприлюднення розпорядження Київського міського голови у "Хрещатику", на здоров'я, але чекати у такому випадку доведеться дуже довго і на чинність самого розпорядження це аж ніяк не вплине.— Це написав, але не підписав користувач Sergii Riabenko (обговорення • внесок).
А ви сам «Хрещатик» узагалі читаєте? Там в останніх номерах переважно якраз про виділення земельних ділянок і публікують рішення. З іншого боку, ви самі кажете, що це не акти виконавчого органу КМР, тоді чому відповідь дає саме цей виконавчий орган?--Анатолій (обг.) 19:55, 4 травня 2016 (UTC)
Те, що в "Хрещатику" публікують рішення Київради про виділення земельних ділянок, не означає, що конкретно ці рішення набирають чинності з моменту їх публікації у "Хрещатику". Публікація цих рішень у "Хрещатику" означає лише, що Київрада зі скрипом, але виконує вимоги ст. 5 ЗУ "Про доступ до публічної інформації".
Відповідь дає виконавчий орган, тому що Максим робив запит згідно ЗУ "Про доступ до публічної інформації" до КМДА, а не до Київського міського голови чи до Київської міської ради. Оскільки КМДА володіло інформацією, про яку йшлося у запиті, то вона надала відповідь. Якби КМДА цією інформацією не володіла, то згідно ЗУ "Про доступ до публічної інформації" вона переадресувала б цей запит до іншого органу, який такою інформацією володіє, і вже цей орган надавав би відповідь запитувачеві. Узагалі не бачу в цьому проблеми. Sergii Riabenko (обговорення) 21:39, 4 травня 2016 (UTC)
Статті про вулиці перейменував. Оскільки МКК і КПТ поміняли назви, у КМДА стверджують, що розпорядження від 19.02 теж набуло чинності, вважатимемо, що воно таки чинне.--Анатолій (обг.) 15:47, 5 травня 2016 (UTC)
Більшість вулиць я перевіряв на унікальність. Уточнення дається для розрізнення двох статей у Вікіпедії з однаковими назвами, якщо назва унікальна, то уточнення не треба. У Кременчуці називається інакше — вулиця Гійома Боплана, тож тут нема неоднозначності. Щодо уточнень все просто — якщо знайдеться інша значима вулиця з такою самою назвою, то стаття перейменовується, а на її місці створюється дизамбіг. У нашому випадку випадку проблема наразі лише з вулицею Степана Ковніра, оскільки в Києві вже була така вулиця раніше. Але ми вважаємо сучасну вулицю більш значимою, тому пишемо без уточнення.--Анатолій (обг.) 19:58, 5 травня 2016 (UTC)