Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ГАРАБУРДА Михаїл
ГАРАБУРДА Михаїл (початок 16 ст. – р. с. невід.) – політ. і держ. діяч Великого князівства Литовського (ВКЛ) та Речі Посполитої серед. 16 ст., дипломат. Походив із білорус. правосл. шляхти. Здобув добру освіту, зробив блискучу кар’єру, ставши секретарем короля Сигізмунда II Августа, потім – писарем ВКЛ. Одночасно в коло наближених до короля осіб потрапив і брат Г. – Лукаш, який брав участь у посольстві до Рос. д-ви (1558), а під час Лівонської війни 1558–1583 потрапив до полону, і Г. клопотався у Москві про його звільнення. Здійснив успішну дипломатичну місію до м. Бахчисарай, де було укладено військ. союз ВКЛ та Кримського ханства, спрямований проти Рос. д-ви. Це, в свою чергу, прискорило перехід Лівонського ордену під опіку короля. У вересні 1560 Г. від імені короля вів переговори в Москві, вимагаючи від рос. царя Івана IV вивести свої війська з Лівонії. Тоді ж намагався дістати від російського урядовця – думного дяка – І.Висковатого «Євангельські бесіди» св. Іоанна Златоуста, перекладені учнем Максима Грека – Силуяном. Очевидно, тоді ж, на прохання кн. В.-К.Острозького, Г. добився згоди Івана IV прислати в Литву список Геннадіївської Біблії (1499), який став основою для підготовки і видання Острозької Біблії (1581), видрукованої І.Федоровим. Разом з Є.Ходкевичем та О.Воловичем вів переговори у Москві в груд. 1563 – січ. 1564 та в 1566, прагнучи укласти мирний договір. По смерті короля Сигізмунда II Августа (1572) сейм Речі Посполитої відрядив Г. до Росії запросити на польський престол сина Івана IV – Федора – за умови прийняття останнім католицизму . Однак з низки причин панівна верхівка Речі Посполитої віддала перевагу франц. принцеві Генріху Валуа.
Образ Г. як розумного та мужнього дипломата знайшов відображення в худож. літ., зокрема у творчості О.Толстого .
Син Г. – Василь видрукував «Октоїх» (Вільно, 1582) і написав до нього передмову.
Література
[ред. код]- Граля И. Иван Михайлов Висковатый: Карьера государственного деятеля в России XVI в. М., 1994.
Джерела
[ред. код]- Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
Автор: Ю.А. Мицик.; url: http://history.org.ua/?termin=Garaburda_M; том: 2