Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ЗАЛІЗНЯК Максим Ієвлевич

ЗАЛІЗНЯК Максим Ієвлевич (бл. 1740 — р. с. невід.) — січовий козак, керівник нац.-визвол. руху 1768—69 Коліївщини. Н. в м-ку Медведівка (нині село Чигиринського р-ну Черкас. обл.) в сім’ї селянина. По смерті батька записався козаком Тимошівського куреня Нової Січі. Працював наймитом у козац. зимівниках, на рибних та соляних промислах. Від 1762 — січовий підпушкарій. 1767 вернувся в рідний край. 3 черв. (23 трав.) 1768 після козац. ради в Холодному Яру очолив повстанське військо, похід якого розпочався 6 черв. (26 трав.). Загони З. оволоділи Медведівкою, Жаботином (нині село Кам’янського р-ну Черкас. обл.), Смілою, Черкасами, Корсунем (нині м. Корсунь-Шевченківський), Каневом, Богуславом, Кам’яним Бродом (нині село Лисянського р-ну Черкас. обл.), Лисянкою. Після здобуття Умані (20—21 (9—10) черв.) повстання поширилося на значні терени Правобережної України. На визволених територіях З. проводив виважену соціальну політику, прагнув налагодити нормальне госп. життя, зробив певні кроки щодо утвердження в краї козац. органів влади. Рішуче виступав проти виявів жорстокості з боку повстанців. Програмні документи, вироблені в ході повстання, засвідчують широту і радикальність лозунгів Коліївщини. Заарештований 7 лип. (26 черв.) 1768 разом з І.Гонтою підрозділом рос. війська, що перебувало на Правобережжі у зв’язку з виступом Барської конфедерації 1768. Деякий час утримувався в київ. в’язниці. Згідно з вироком Київ. губернської канцелярії, його, разом з групою сподвижників, було відправлено на каторжні роботи до Нерчинська (нині місто в Читинській обл., РФ). За однією із версій не виключено, що З. брав участь у масових виступах селян і козаків серед. 70-х рр. 18 ст. в Росії. Пам’ять про події 1768—69 у Правобереж. Україні та їх героїв десятиліттями продовжувала зберігатися в свідомості укр. народу. З. став героєм дум, історичних українських пісень, переказів, легенд.

Література

Несколько данных о судьбе Железняка после ареста в Умани. «Киевская старина», 1882, т. 4, № 10–12;

• Шульгин Я.М. Очерк Колиивщины по неизданным и изданным документам 1768 и ближайших годов. К., 1890;
• Маркович О. До біографії гайдамаків Залізняка і Чорняя. «ЗНТШ», 1902, т. 45, кн. 1;
• Голобуцкий В.А. Максим Железняк. М., 1960;
• Храбан Г.Ю. Спалах гніву народного: Антифеодальне, народно–визвольне повстання на Правобережній Україні у 1768–1769 рр. К., 1989;
• Смолій В.А. Герої Коліївщини. В кн.:
• Котляр М.Ф., Смолій В.А. Історія в життєписах. К., 1994.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: В.А. Смолій.; url: http://history.org.ua/?termin=Zaliznyak_M; том: 3