Вілла Кардуччі
Вілла Кардуччі | |
---|---|
43°45′48″ пн. ш. 11°12′42″ сх. д. / 43.76351388891677630° пн. ш. 11.21184722224977826° сх. д.Координати: 43°45′48″ пн. ш. 11°12′42″ сх. д. / 43.76351388891677630° пн. ш. 11.21184722224977826° сх. д. | |
Країна | Італія |
Розташування | Флоренція |
Тип |
вілла музей релігіїd[1][2] і military museum buildingd[1] |
Площа | 100 квадратний метр[1] |
| |
Медіафайли у Вікісховищі |
Вілла Кардуччі (італ. Villa Carducci), також Вілла Кардуччі Пандольфіні — комплекс невеликих будівель (зараз у межах міста Флоренція), що пристосували для заміської вілли. Вілла відома через випадково збережені фрески художника Андреа дель Кастаньйо (бл 1421—1457).
Історія[ред. | ред. код]
Архітектурні споруди[ред. | ред. код]
Колись це було передмістя Флоренції. Тут була фортечна міська брама, збереглася і вежа XIV століття. В XV ст. залишки будівель перебудували на віллу для прапороносця Філіппо Кардуччі. Ймовірно, він і замовив художнику Кастаньqо цикл фресок, що прикрасили велику залу вілли. В первісному стані декор зали не збережено.
Літературна програма стінописів[ред. | ред. код]
За реконструкцією дослідників, зала виходила у садок і мала портик. Фрески вілли мали власну літературну програму, за припущеннями створену відомим флорентійським гуманістом Аламанно Ринуччіні. Цикл фресок став майже ілюстрацією до спроб тодішніх гуманістів поєднати настанови католицизму з відродженою античністю. Тому до циклу включено зображення біблійні, сакральні разом з міфічними та історичними.
Розташування фресок[ред. | ред. код]
На торцевій стіні над порталом було зображення мадонни з немовлям під балдахіном, який підтримували янголи. Бічні частину стіни займали зображення перших людей за Біблією — Адама та Єви. Протилежний торець займало зображення Розп'яття Христа з Богородицею та Св. Єронімом.
Але найдовшу стіну зали займало ідеалізоване зображення трьох уславлених поетів Італії, трьох легендарних жінок та трьох політичних діячів Флоренції (Ciclo degli uomini e donne illustri). Всі вони подані у повний зріст (2,5 метри заввишки) на тлі шліфованого кольорового каменю. Аби підсилити декоративність фресок, кольори каменю за фігурами були різними і ніде не збігались. Кожна фігура мала обрамлення у вигляді пілястр і підпис внизу, хто є хто, що полегшило їх розпізнання.
- Троє поетів — це Данте, Петрарка, Бокаччо.
- Троє політичних діячів — Фаріната дельї Уберті, Піппо Спана, Нікколо Аччайолі.
- Троє уславлених жінок — цариця Есфір, сивіла Кумська, цариця Томіріс, яку згадував історик Геродот. Дослідники вважають, що уславлені жінки символізують різні Чесноти (алегорії чеснот).
Подальша доля фресок[ред. | ред. код]
Приміщення перебудовувалось та пристосовувалось до нових вимог. Непотрібні нащадкам фрески замалювали. Фрески з зображенням Розп'яття Христа з Богородицею та Св. Єронімом взагалі знищено. Від фігури Есфірі збереглася лише верхня частина. Очищення колишньої зали від пізніших нашарувань виявило залишки зображення мадонни з немовлям та Адамом і Євою, які залишені на первісних місцях. Унікальний цикл XV століття з уславленими мужами та жінками знято зі стін. Їх декілька разів виставляли в різних приміщеннях і нарешті передали в музей Уффіці.
Фреска | Назва | Місцезнаходження |
---|---|---|
Данте | Уффіці | |
Петрарка | Уффіці | |
Бокаччо | Уффіці |
Фреска | Назва | Місцезнаходження |
---|---|---|
Цариця Томіріс | Уффіці | |
Цариця Есфір | Уффіці | |
Сивіла Кумська | Уффіці |
Фреска | Назва | Місцезнаходження |
---|---|---|
Нікколо Аччайолі | Уффіці | |
Піппо Спана | Уффіці | |
Фаріната дельї Уберті | Уффіці |
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Гращенков В. Н. «Портрет в итальянской живописи Раннего Возрождения», М., 1996, с. 167
- Данилова И. Е. " Итальянская монументальная живопись ", М, «Искусство», 1970
- Fonte: офіційний сайт вілли Кардуччі
- AA.VV., Galleria degli Uffizi, collana I Grandi Musei del Mondo, Roma 2003.
- Gloria Fossi, Uffizi, Giunti, Firenze 2004. ISBN 88-09-03675-1