Вільгельм Фрідріх Лепер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільгельм Фрідріх Лепер
нім. Wilhelm Friedrich Loeper
Народився 1883[1][2]
Шверін, Велике герцогство Мекленбург-Шверін, Німецька імперія
Помер 23 жовтня 1935(1935-10-23)
Дессау, Landkreis Dessau-Köthend, Вільна держава Ангальтd, Третій Рейх
·злоякісна пухлина
Країна  Німеччина
Місце проживання Шверін
Діяльність політик
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Членство СС
Посада депутат Рейхстагу Веймарської республікиd і депутат рейхстагу Третього рейхуd
Військове звання  Группенфюрер СС
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Військовий хрест Фрідріха (Ангальт)
Військовий хрест Фрідріха (Ангальт)
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Золотий партійний знак НСДАП
Золотий партійний знак НСДАП
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Орден крові
Орден крові

Вільгельм Фрідріх Лепер (Wilhelm Friedrich Loeper; 13 жовтня 188323 жовтня 1935) — партійний діяч НСДАП, группенфюрер СС (22 січня 1934).

Біографія[ред. | ред. код]

Син аптекаря. 16 березня 1903 року вступив у 2-й піонерний батальйон (Шпандау), в 1904 році отримав звання лейтенанта. У 1908 закінчив Військово-технічну академію (Берлін). Учасник Першої світової війни, командир роти 19-го піонерного полку. У 1919-20 рокахкомандував ротою Добровольчого корпусу, брав участь в боях на Сході і в Рурі. У 1920 році перейшов на службу в рейхсвер в чині гауптмана; командир роти 2-го саперного батальйону. З 1 жовтня 1923 року — викладач, з 9 листопада 1923 року — начальник саперної школи в Мюнхені. Встановив зв'язок з нацистським рухом. Учасник Пивного путчу. 8 лютого 1924 року вийшов у відставку. У 1925 році вступив у НСДАП (партквиток № 6 980), працював в партійному апараті гау Магдебург-Ангальт. З 1928 року депутат Ангальтського ландтагу. З 1 квітня 1927 року і до кінця життя — гауляйтер Магдебурга-Ангальта. З січня 1930 по серпень 1932 року — очолював управління кадрів в імперському керівництві НСДАП. 14 вересня 1930 року обраний депутатом Рейхстагу від Магдебурга. З 15 липня 1932 року — земельний інспектор Центральної Німеччини-Бранденбургу. З травня 1933 року — імперський намісник Ангальта. 22 січня 1934 року вступив у СС. Член Академії німецького права (1935). Помер від раку шиї.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Erich Stockhorst: 5000 Köpfe. Wer war was im Dritten Reich, Arndt, Kiel 2000, ISBN 3-88741-116-1
  • Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934
  • Männer im Dritten Reich, Orientalische Cigaretten-Compagnie „Rosma“ GmbH, 1934

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #117155055 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Архів преси XX століття — 1908.