Вільго Лампі
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Вільго Лампі | ||||
|---|---|---|---|---|
| фін. Vilho Lampi | ||||
 | ||||
| При народженні | фін. Vilho Henrik Lampi | |||
| Народження |
19 липня 1898[1] Оулу, Велике князівство Фінляндське | |||
| Смерть | 17 березня 1936[1][2] (37 років) | |||
|
Rautasiltad, Оулу[2] (падінняd[2]) | ||||
| Поховання | Rantakylä Cemeteryd | |||
| Країна |
 Фінляндія | |||
| Жанр | портрет | |||
| Навчання | Академія образотворчих мистецтв Гельсінкіd (1925) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Родичі | Matti Lampid | |||
| Роботи в колекції | Фінська національна галерея, Turku Art Museumd, Aine Art Museumd, HAM Helsinki Art Museumd і Oulu Art Museumd | |||
|
| ||||
 Вільго Лампі у Вікісховищі | ||||
Вільго Лампі (фін. Vilho Henrik Lampi 19 липня 1898, Оулу, Велике князівство Фінляндське — 17 березня 1936, Оулу, Фінляндія) — фінський художник. Найбільш відомий своїми автопортретами, а також картинами Лимінки і її жителів.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 19 липня 1898 в Оулу, але жив у Лимінці більшу частину свого життя.
З 1921 по 1925 навчався у фінській Академії образотворчих мистецтв, а після закінчення навчання повернувся до Лимінки, де написав свої найвідоміші твори.
У 1934 брав участь у виставці «Фінське мистецтво».
17 березня 1936 здійснив самогубство, стрибнувши з моста до річки Оулуйокі[3]. Похований на цвинтарі Лимінки.
У 1972 в Лимінці був відкритий музей Вільго Лампі.
Основні роботи[ред. | ред. код]
| Назва | Рік | Формат | Розташування | Джерело |
|---|---|---|---|---|
| Pokkasakki | 1929 | 117 × 126 см | Художній музей Оулу | |
| Iänkaikkinen ikävä | 1930 | 35 × 49 см | Художній музей Оулу | |
| Viinankeittäjät | 1930 | 136 × 164 см | Художній музей Оулу | |
| Hevoshuijarit | 1930 | 187 × 136 см | Художній музей Оулу | |
| Sianhirtto | 1930 | 101 × 107 см | Приватна колекція | |
| Mestaaja | 1930 | 91,5 × 91,5 см | Художній музей Оулу | |
| Itsemurhaaja | ок. 1930 | Художній музей Айне | ||
| Siltatanssit | 1930 | 82 × 96 см | Атенеум | |
| Pitäjän keisari | 1930 | 108 × 104 см | Музей Вільго Лампі | |
| Omakuva | 1930 | 149 x 84 см | Приватна колекція | [4] |
| Yö Retuperällä | 1930 | 47 × 61 см | Приватна колекція | |
| Ikkuna Pariisista | 1931 | 61 × 48 см | Музей Вільго Лампі | |
| Sininen ämpäri | 1931 | 69,5 × 56 см | Kaleva | |
| Omakuva | 1932 | 81,5 × 54 см | Художній музей Турку | |
| Maija ja ruusu | 1932 | 72 × 56 см | Художній музей Оулу | |
| Asetelma | 1933 | 44,50 × 51,00 см | Атенеум | |
| Tyttö jään reunalla (Lapsifantasia) | 1933 | 36,5 × 47 см | Приватна колекція | |
| Gramofoni | 1933 | Музей сучасного мистецтва Тампере | [5] | |
| Liminganjoki | 1934 | 44 × 62,5 см | Художній музей Гельсінкі | |
| Raita | 1934 | 44 × 62 см | Атенеум | |
| Omakuva | 1934 | 43 × 65,5 см | Музей Вільго Лампі | |
| Äidin haudalla | 1934 | 197 × 137 см | Художній музей Оулу | |
| Saunan katto | 1935 | 55 × 69 см | Атенеум |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Register of the Artists' Association of Finland
- ↑ а б в Kilponen A. Pariisin jälkeen suunta muuttui // Kaleva — Oulu: Kaleva365, 2021. — ISSN 0356-1356; 2242-6515
- ↑ Viimeiset vuodet. Oulu Art Museum (фін.). Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 28 грудня 2016.
- ↑ Omakuva. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2017.
- ↑ Gramofoni. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 2 листопада 2017.
Література[ред. | ред. код]
- Unto Immonen: Vilho Lampi, lakeuden melankoolikko in Suomen taiteen vuosikirja 1956—1957, Porvoo, 1957.
- Paavo Rintala: Jumala on kauneus, (novel about Vilho Lampi) Otava, 1959.
- Eeli Aalto: Vilho Lampi, lakeuden maalari: Esittelyä ja taustaa, Arvi A. Karisto, Hämeenlinna, 1967.
- Marja Junttila et al .: Vilho Lampi 1898—1936, ARS Nordica & Kustannus Pohjoinen, 1998. ISBN 951-749-312-6