Вільям Каллен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільям Каллен
англ. William Cullen[1]
Вільям Каллен
Вільям Каллен
Вільям Каллен
Народився 15 квітня 1710(1710-04-15)[2][3][…]
Гамільтон, Королівство Велика Британія
Помер 5 лютого 1790(1790-02-05)[2][3][…] (79 років)
Единбург, Королівство Велика Британія
Поховання Kirknewtond
Країна  Королівство Велика Британія[1]
Діяльність лікар, хімік, фермер, науково-педагогічний працівник, викладач університету, письменник, психіатр, хірург
Alma mater Единбурзький університет
Університет Глазго
Hamilton Academyd
Галузь хімія[1] і медицина
Заклад Единбурзький університет
Науковий ступінь докторський ступінь[5]
Науковий керівник Andrew Plummerd[6]
Відомі учні Wolter Forsten Verschuird[7]
Бенджамін Раш[7]
Аспіранти, докторанти Джозеф Блек[8]
Wolter Forsten Verschuird[9]
Бенджамін Раш[10]
John Morgand
Членство Лондонське королівське товариство
Royal College of Physicians of Edinburghd
Королівське товариство Единбурга
Батько William Cullend[11]
Мати Elizabeth Robertson[d][11]
Брати, сестри Elizabeth Cullend[11]
У шлюбі з Anna Johnstoned[11]
Діти Henry Cullend[11]
Robert Cullend[11]
Margaret Cullend
Нагороди

CMNS: Вільям Каллен у Вікісховищі

Вільям Каллен (англ. William Cullen; 15 квітня 1710, Гамільтон — 5 лютого 1790, Единбург) — шотландський лікар і хімік, один з провідних професорів медичної школи Единбурзького університету.

Вивчав медицину в Единбурзі. Здобув звання професора у Глазго, згодом повернувся до Единбурга. Викладав хімію, фармакологію, теоретичну та практичну медицину.

В 1748 році змайстрував установку, в якій отримував холод завдяки закипанню в герметичній ємності діетилового ефіру. У 1756 році отримав з її допомогою штучний лід[12].

Відомий теорією, за якою хвороби обумовлені рухом флюїдів у нервовій системі. У своїй праці «Огляд медичної нозології» (1769) стверджував, що напруга нервової системи викликає судомні явища, а її розслаблення — атонію. Відтак терапію Каллен поділяв на протисудомну та протидію атонії[13].

Чотиритомні «First Lines of the Practice of Physic, for the use of students» (1777) витримали 5 видань і були перекладені іншими європейськими мовами.

Каллен вперше виявив уповільнювальну дію наперстянки на серцеві скорочення. Його ім'я пов'язують також із поширенням захоплення гомеопатією.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Герценштейн Г. М. Куллен, Вильям // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XVIа. — С. 959.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Encyclopædia Britannica
  4. а б SNAC — 2010.
  5. Deutsche Nationalbibliothek Record #119187396 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  6. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  7. а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  8. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  9. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  10. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  11. а б в г д е Kindred Britain
  12. Мустафін О. Смачні пригоди. Екскурсії власною кухнею. К., 2020, с.112
  13. Whitaker, Harry; Smith, C.U.M; Finger, Stanley (2007). Brain, Mind and Medicine: Essays in Eighteenth-Century Neuroscience