Віннікова Людмила Григорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віннікова Людмила Григорівна
Народилася 20 липня 1943(1943-07-20) (80 років)
Степанаван, СРСР
Країна Вірменія ВірменіяУкраїна Україна
Діяльність науковиця
Alma mater Одеська національна академія харчових технологій
Галузь харчові технології
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор технічних наук
Нагороди Заслужений діяч науки і техніки УкраїниДержавна премія України в галузі науки і техніки
«Відмінник освіти України»

Віннікова Людмила Григорівна (нар. 20 липня 1943(19430720), Степанаван, Вірменія) — український фахівець у галузі технології переробки тваринної сировини, доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

У 1965 році закінчила Одеський інститут харчової та холодильної промисловості за спеціальністю «інженер-технолог молочної промисловості». У цьому ж навчальному закладі залишилася працювати, займаючи посади від інженера галузевої лабораторії кафедри консервування до професора.

У 1973 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата, а у 1992 році – доктора технічних наук. У 1994 році отримала вчене звання професора. У 1995 р. обрана дійсним членом Нью-Йоркської академії.

З 1992 року очолює кафедру технології м'яса, риби і морепродуктів Одеської національної академії харчових технологій (до 2011 року - технології м'яса і м'ясних продуктів).

Наукові інтереси пов’язані з розробленням наукових основ технології переробки тваринної сировини. Віннікова Людмила Григорівна - авторка концепції взаємодії розчинних і нерозчинних полісахаридів з білками тваринного походження. Запропонувала модель процесу структуроутворення у м’ясо-рослинних сумішах, що стала теоретичною основою для створення нових видів харчових продуктів.

Підготувала 16 кандидатів технічних наук.

Автор та співавтор понад 400 наукових робіт, у тому числі 6 підручників і навчальних посібників, понад 40 авторських свідоцтв та патентів.

Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

  • Державна премія України в галузі науки і техніки (2002).
  • Заслужений діяч науки і техніки України (2004).
  • Відмінник освіти України (2007).

У 2007 році нагороджена «Знаком пошани» Міністерства аграрної політики України, у 2012 - грамотою Верховної Ради України за заслуги перед Українським народом, у 2013 - почесною грамотою Одеської обласної державної адміністрації.

Джерела[ред. | ред. код]