Вірджиліо Спігаї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вірджиліо Спігаї
Народження 24 вересня 1907(1907-09-24)
Ла-Спеція, Лігурія, Італія
Смерть 30 липня 1976(1976-07-30) (68 років)
Рим, Італія
Країна  Італія
 Королівство Італія
Звання адмірал
Війни / битви Друга світова війна
Нагороди
Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер Військового ордена Італії
Кавалер Військового ордена Італії
Кавалер ордена Корони Італії
Кавалер ордена Корони Італії
Кавалер Колоніального ордена Зірки Італії
Кавалер Колоніального ордена Зірки Італії
Великий хрест ордена За заслуги перед Італійською Республікою
Великий хрест ордена За заслуги перед Італійською Республікою

Вірджиліо Спігаї (італ. Virgilio Spigai, 24 вересня 1907, Ла-Спеція - 30 липня 1976, Рим) - італійський адмірал, начальник генерального штабу ВМС Італії протягом 1968-1970 років.

Біографія[ред. | ред. код]

Вірджиліо Спігаї народився 24 вересня 1907 року в Ла-Спеції. У 1923 році вступив до Військово-морської академії в Ліворно, яку закінчив з відзнакою у 1928 році у званні гардемарина. Протягом 1931-1933 років, у званні молодшого лейтенанта, ніс службу в Шанхаї на борту канонерського човна «Себастьяно Кабото». Після повернення в Італію отримав звання лейтенанта і ніс службу на борту есмінців «Леоне» та «Ніколо Дзено». Протягом 1937-1938 років був начальником артилерії на борту крейсера «Дука дельї Абруцці».

Після закінчення Школи морського командування 1940 році Вірджиліо Спігаї отримав звання капітана III рангу і був призначений капітаном підводного човна «Аметіста». Командував цим човном до січня 1943 року, після чого отримав звання капітана II рангу і був призначений командувачем 5-ї групи підводних човнів, яка базувалась на острові Лерос. Після капітуляції Італії 8 вересня 1943 року гарнізон острова, яким командував адмірал Луїджі Маскерпа, відмовився співпрацювати з німцями і потягом 2 місяців чинив опір. Вірджиліо Спігаї під час оборони керував артилерією острова. Після захоплення Лероса 17 листопада 1943 року він потрапив у полон і був поміщений у табір військовополонених у Німеччині. Повернувся до Італії у вересні 1945 року. За мужність під час оборони Лероса був нагороджений Військовим орденом Італії.

Протягом 1946-1947 років Вірджиліо Спігаї командував лінкором «Вітторіо Венето», потім командував дивізіоном міноносців. У 1950 році отримав звання капітана I рангу і протягом п'яти років був керівником відділу планування та операцій у генеральному штабі ВМС Італії. Протягом 1956-1957 років керував Школою військово-морського командування.

У 1957 році отримав звання контрадмірала і протягом 4 років керував Інститутом морської війни (італ. Instituto di guerra maritimma). У 1962 році отримав звання дивізійного адмірала. Протягом 1962-1963 років керував 1-ю морською дивізією. У 1964 році отримав звання ескадреного адмірала. Був військовим радником президента Республіки. З серпня 1968 року по жовтень 1970 року був начальником генерального штабу ВМС Італії.

Помер 30 липня 1976 року у Римі.

Вірджиліо Спігаї був автором низки книг з морської історії, а також статей, присвячених питанням розвитку флоту і впровадження новітніх досягнень науки і техніки.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Paolo Alberini e Franco Prosperini, Uomini della Marina, 1861-1946, Roma, Ufficio Storico dello Stato Maggiore della Marina Militare, 2015, ISBN 978-88-98485-95-6.

Посилання[ред. | ред. код]