Вірус віспи мавп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вірус віспи мавп
Класифікація вірусів редагувати
(без рангу): Віруси (Virus)
Царство: Bamfordvirae
Тип: Nucleocytoviricota
Клас: Pokkesviricetes
Ряд: Chitovirales
Родина: Поксвіруси (Poxviridae)
Рід: Orthopoxvirus
Вид:
Вірус віспи мавп
Вікісховище: Monkeypox virus

Вірус віспи мавп (англ. monkeypox virus, абревіатура MPV або MPXV) — зоонозний вірус, який спричинює віспу мавп, уражає деяких інших тварин, іноді людей. Містить дволанцюгову ДНК, належить до роду Orthopoxvirus родина Поксвіруси (Poxviridae). Це один із ортопоксвірусів людини, до якого належать віруси натуральної віспи (VARV), коров’ячої віспи (CPX) та вірус вісповакцини[en]. Він не є прямим предком і не є прямим нащадком вірусу, що спричинює натуральну віспу. Віспа мавп подібна до натуральної віспи, але із менш поширеним по тілу висипом і нижчою летальністю.[1][2][3]

Вірулентність вірусу варіює: в ізолятах із Центральної Африки штами більш вірулентні, ніж штами із Західної Африки.[1] У двох регіонах є різні клади вірусу, які називаються басейну Конго (Центральна Африка) і Західноафриканська.[4][5]

Епідеміологічні особливості[ред. | ред. код]

Докладніше: Віспа мавп

Резервуар[ред. | ред. код]

Віспу мавп переносять тварини, включно з приматами. Вперше він був ідентифікований Пребеном фон Магнусом у Копенгагені, Данія, у 1958 році у макак, які харчуються крабами (Macaca fascicularis), що використовувалися як лабораторні тварини.[6] Спалах 2003 року в Сполучених Штатах відбувся через лучних собачок, інфікованих від завезеного гамбійського хом'якового щура

Спосіб передавання[ред. | ред. код]

Вірус може поширюватися як від тварини до людини, так і зрідка від людини до людини. Зараження від тварини до людини може відбутися через укус тварини або при безпосередньому контакті з рідинами тіла інфікованої тварини. Вірус може поширюватися від людини до людини як повітряно-крапельним механізмом, так і контактно при безпосередньому тілесному зближенні, в тому числі, й статевому контакті, іноді через речі або поверхні, які були забруднені рідинами тіла інфікованої людини. Інкубаційний період становить від 10 до 14 днів.

Поширення[ред. | ред. код]

Карта поширення вірусу віспи мавп по світу.
   Ендемічна клада Західної Африки
   Ендемічна клада басейну Конго
   Обидві зареєстровані клади
   Поширення вірусу із Західноафриканської клади у 2022

Вірус циркулює в тропічних лісах Центральної та Західної Африки. Вперше його виявили у мавп у 1958 році, а у людей — у 1970 році. У період з 1970 по 1986 рік було зареєстровано понад 400 випадків у людей. Невеликі вірусні спалахи з рівнем летальності в діапазоні 10% і приблизно таким самим відсотком вторинного зараження від людини до людини відбуваються нечасто в екваторіальній Центральній та Західній Африці.[7] Вважається, що перший зареєстрований спалах за межами Африки стався у 2003 році на Середньому Заході США в Іллінойсі, Індіані та Вісконсині, причому один випадок був у Нью-Джерсі. Жодних смертей не було.

Дивись також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б Breman JG, Kalisa R, Steniowski MV, Zanotto E, Gromyko AI, Arita I (1980). Human monkeypox, 1970-79. Bull World Health Organ. 58 (2): 165—182. PMC 2395797. PMID 6249508.
  2. Alkhalil Abdulnaser; Hammamieh Rasha; Hardick Justin; Ichou Mohamed A; Jett Marti; Ibrahim Sofi (2010). Gene expression profiling of monkeypox virus-infected cells reveals novel interfaces for host-virus interactions. Virology Journal. 7: 173. doi:10.1186/1743-422X-7-173. PMC 2920256. PMID 20667104.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  3. Shchelkunov SN, Totmenin AV, Safronov PF, Mikheev MV, Gutorov VV, Ryazankina OI, Petrov NA, Babkin IV, Uvarova EA, Sandakhchiev LS та ін. (2002). Analysis of the monkeypox virus genome. Virology. 297 (2): 172—194. doi:10.1006/viro.2002.1446. PMID 12083817.
  4. Osorio, J.E.; Yuill, T.M. (2008). Zoonoses. Encyclopedia of Virology. с. 485—495. doi:10.1016/B978-012374410-4.00536-7.
  5. Multi-country monkeypox outbreak in non-endemic countries. World Health Organization. Архів оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022.
  6. Reed Business Information (30 листопада 1978). New Scientist. Т. 80. Reed Business Information. с. 682–. ISSN 0262-4079. Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 25 травня 2022.
  7. Meyer, H.; Mathilde Perrichot; Markus Stemmler; Petra Emmerich; Herbert Schmitz; Francis Varaine; Robert Shungu; Florimond Tshioko; Pierre Formenty (2002). Outbreaks of Disease Suspected of Being Due to Human Monkeypox Virus Infection in the Democratic Republic of Congo in 2001. Journal of Clinical Microbiology. 40 (8): 2919—2921. doi:10.1128/JCM.40.8.2919-2921.2002. PMC 120683. PMID 12149352.

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]