Вістник для Русинів Австрійської Держави
Вісник для русинів Австрійської держави («Вестникъ для Русиновъ Аустрїскои державы») — урядовий журнал для українців монархії Габсбургів. З липня 1849 до лютого 1850 р. виходив у Львові під назвою «Галицько-Руський Вісник» (ред. М.Устиянович), потім до грудня 1866 року — у Відні (редактори І. Головацький, Ю. Вислобоцький, Б. Дідицький).
Виходив тричі на тиждень, у вівторок, четвер та суботу. У Львові до 1850 вийшло 16 номерів журналу, потім він видавався у Відні, з 17 лютого 1850 року.[1]
З 1852 року редактором стає Василь Зборовський. У Відні журнал виходив упродовж 16 років, у кількості приблизно 100 номерів на рік. Видання проголошувалося друкованим органом усіх русинів Австрійської імперії, зокрема, закарпатських, буковинських та галицьких русинів. Тут друкувався О. Духнович, І. Раковський під псевдонімом «Панноніянин».
Проблематика статей[ред. | ред. код]
Основне місце в журналі було надано урядовим наказам. Крім того, повідомлення були опубліковані з різних населених пунктів Галичини та Закарпатської України, літературних та історичних творів (зокрема, А. Петрушевича), лінгвістичних дискусій. Заголовки журналу включали таке: "Розмови", "Регіональний щоденник", "Листування". Журнал був розділений на офіційні та неофіційні частини. Починаючи з 1862 року, відкривається заголовок сторони Онгурського-Руї, який публікує матеріали про Закарпаття, відродження русинства. Зокрема, в 1863 році, в одній із статей заголовків, написаних певним єпископом Василем, є слова, які характеризують ситуацію з друкованими публікаціями в Закарпатті у ХІХ столітті:
|
«Народь єсьме, и ним держатися любеме, бо владієм власним язиком, звичаями и письменностію. Но як ми дбаємь о тоть наш языкь, о словесность, то показуєть, же не маємь ни одной своєй часописи… оу нась би писателей небраковало. Но в сожаленію лише читательства мало… ми кажемь обох не достає… же мало писателей оу нась, доказують редкоє оучаствованіє в иньшыхь часописах, которіи радо одступають нам містця. Если немаємь власного органа, то воспользоватися би надься сусіднім братським полемь…» [11, с. 24]". | 
|
Журнал займав консервативні позиції, виступав як проти ранніх народників, так і проти церковно-обрядового руху та русофільських декларацій у журналі «Слово» 1866 року[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Неля Михайлівна Світлик. Закарпатська проблематика на сторінках «Вестника для Русинов Австрийской державы». — 2013. — 5 травня. Архівовано з джерела 15 грудня 2018.
- ↑ Diasporiana Електронна бібліотека | Вістник для Русинів Австрійської Держави. – 1852. – ч. 1. diasporiana.org.ua. Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 15 грудня 2018.
Література[ред. | ред. код]
- Середа О.В. Вісник для русинів Австрійської держави // Енциклопедія історії України : у 10 т. : [укр.] / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Возняк М. З-за редакційних куліс віденського Вісника та Зорі Галицької. «ЗНТШ», 1912, т. 107.
- Світлик, Н. Закарпатська проблематика на сторінках «Вестника для Русинов Австрийской державы» [Текст] / Н. Світлик // Науковий вісник Ужгородського університету : Серія: Філологія. Соціальні комунікації / гол. ред. Ю.М. Бідзіля. — Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», 2013. — Вип. 2 (30). — С. 179—182. — Бібліогр.: с. 181—182 (25 назв).
- Романюк М. М., Галушко М. В. Українські часописи Львова 1848—1939 рр.: Історико-бібліографічне дослідження: У 3 т. / М.Романюк — Т. 1. 1848—1900 рр. — Львів: Світ, 2001. — 744 с.
- Панноніянинь. Промишленіе о учебномь просвещеніе вь Русиновь Угорскихь // Вестникь. — 1850. — Ч. 33. — С. 130.
- М. М. Кулинич Українська академія друкарства "ВИДАВНИЧА ОЦІНКА НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ ЧАСОПИСУ «ВІСТНИК ДЛЯ РУСИНІВ АВСТРІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВИ»