Вітольд Шольґіня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вітольд Шольґіня
Народився 11 березня 1923(1923-03-11)
Львів, Польська Республіка
Помер 30 червня 1996(1996-06-30) (73 роки)
Варшава, Республіка Польща
Поховання Повонзківський цвинтар
Громадянство Польща Польща
Національність поляк
Місце проживання Львів, Варшава
Діяльність архітектор, мистецтвознавець
Alma mater Краківська політехніка імені Тадеуша Костюшка
Знання мов польська

Вітольд Шольґіня або Вітольд Шолгіня ((пол.) Witold Szolginia, 11 березня 1923, Львів – 30 червня 1996, Варшава) – архітектор, науковець, письменник, поет, художник-графік, енциклопедист, автор радіопередач на львівську тематику і популяризатор історії Львова

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у Львові і до вимушеної репатріації поляків у травні 1946 році до Польщі жив на вулиці Личаківській 137, у «Будинку Залізного Лева»[1]. Про це сьогодні нагадує меморіальна таблиця, яка нещодавно була встановлена на фасаді будинку[2]. Автор восьми книг споминів про Львів, згадував, що за його пам'яті (бл. 1930 р.) власниця кам'яниці, пані Брандова, підключила дім до каналізації.[3]

Початкову освіту здобув у чоловічій державній школі Св. Антонія та отримав так званий «малий бакалаврат» у 6-й гімназії імені Станіслава Сташиця (тепер будівля Української академії друкарства на розі площі Данила Галицького і вулиці Підвальної).

Під час німецької окупації Львова займався продажем газет, а також працював кур'єром у податковій інспекції. Брав участь у редагуванні та розповсюдженні польської підпільної преси.

У 1944 році Вітольд розпочав навчання на архітектурному факультеті у Львівській політехніці. Після переїзду до Польської народної республіки у 1946 році продовжив навчання у Краківській політехніці. У 1950 році він здобув ступінь магістра інженера архітектури.

Шольґіня працював за фахом понад 40 років, досягнувши посади доцента в Інституті управління навколишнім середовищем у Варшаві. Проводив наукову діяльність і мав успіх в популяризації діяльності в галузі містобудування, архітектури та будівництва. Він автор енциклопедії «Архітектура і будівництво», книг «Естетика міста», «Історіографія урбаністики та архітектури старого Львова», «Чудеса архітектури» та «Найдавніші краєвиди Львова».

Вітольд Шольґіня насамперед відомий як автор віршів про Львів і львів'ян, написаних як балаковою, так і літературною польською мовами. Його твори, зібрані у томах: «Krajubrazy syrdeczny», «Kwiaty lwowskie» та (в антології багатьох авторів) «Semper fidelis», відновлюють образ старого Львова з його пам'ятками та мешканцями. Був одним з ініціаторів створення у 1988 році Варшавського товариства прихильників Львова.

У 1999 році про нього було знято документальний фільм режисерки Аліни Черняковської під назвою "Semper fidelis" [4].

Помер 30 червня 1996 році. Похований на Повонзківському кладовищі (ділянка 237-3-19)[5].

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • A jak Tomku w twoim domku; Warszawa, "Nasza Księgarnia" (1960)
  • Cuda techniki na przestrzeni dziejów, Warszawa, "Iskry" (1961)
  • Tajemnica rurek w ścianie (серія "Technika wokół nas"); Warszawa, "Nasza Księgarnia” (1962; у 1979 – розширене видання)
  • Domy z fabryki; Warszawa, "Nasza Księgarnia” (1963; у 1980 – 2-гу розширене видання) ISBN 83-10-07627-4
  • Budujemy mosty (серія "Technika wokół nas") Warszawa, "Nasza Księgarnia” (1965)
  • W podziemiach wielkiego miasta (seria: Biblioteka Błękitnych Tarcz); Warszawa, Państwowe Zakłady Wydawnictw Szkolnych (1965, перевидання: 1968, 1974)
  • Mowa o trawie (серія "Biblioteka Błękitnych Tarcz"); Warszawa, Państwowe Zakłady Wydawnictw Szkolnych (1965; перевидання: 1967, 1975)
  • Życie miast; Warszawa, "Iskry” (1966)
  • Budujemy nowy dom; Warszawa, "Iskry” (1967)
  • Dom pod żelaznym lwem. Wspomnienia lwowskie, Warszawa, Instytut Wydawniczy "Pax” (1971; у 1989 – 2-ге доповнене видання Krajowej Agencji Wydawniczej) ISBN 83-03-02836-7
  • Ekslibrisy dla Jana Parandowskiego. Na słunecznym zygarzy; Katowice, Oddział Śląski Towarzystwa Przyjaciół Książki (1974)
  • Architektura i budownictwo. Ilustrowana encyklopedia dla wszystkich; Warszawa, Wydawnictwa Naukowo-Techniczne (1975; перевидання: 1982, 1991) ISBN 83-204-0820-2
  • Poczet wielkich architektów; Warszawa, "Nasza Księgarnia” (1976)
  • Przyroda uczy budować (серія "Technika wokół nas"); Warszawa, "Nasza Księgarnia” (1977)
  • Informacja wizualna w krajobrazie miejskim; Warszawa, Instytut Kształtowania Środowiska (1978; у 1980 – 2-ге виадання PWN) ISBN 83-01-01740-6.
  • Estetyka miasta; Warszawa, "Arkady” (1981) ISBN 83-213-2986-1
  • Krajubrazy syrdeczny – pod pseudonimem: Tolu z Łyczakowa; Londyn, Koło Lwowian Oficyna Lwowska (1984)
  • Cuda architektury; Warszawa, Krajowa Agencja Wydawnicza (1985) ISBN 83-03-00760-2
  • Lwów w grafice; Fundacja Przyjaciół Lwowa (1986)
  • Krajubrazy syrdeczny – pod pseudonimem: Tolu z Łyczakowa; приватне видання; видавництво "Waldemar Markowski", Bytom (1986)
  • Kwiaty lwowskie – pod pseudonimem: Tolu z Łyczakowa; приватне видання; видавництво "Waldemar Markowski", Bytom (1987)
  • Cuda inżynierii; Warszawa, Wydawnictwo "Alfa” (1987) ISBN 83-7001-076-8
  • Geniusze szczęśliwi, geniusze nieszczęśliwi: z historii polskiej nauki i techniki; Warszawa, Wydawnictwo "Alfa” (1987) ISBN 83-7001-144-6
  • Ład przestrzenny w zespole mieszkaniowym; Warszawa, Instytut Gospodarki Przestrzennej i Komunalnej (1987) ISBN 83-85002-23-5
  • Za teatralną kurtyną (серія "Technika wokół nas"); Warszawa, "Nasza Księgarnia” (1989) ISBN 83-10-09341-1
  • Historiografia architektury i urbanistyki dawnego Lwowa; Warszawa, Polska Akademia Nauk Instytut Sztuki (1989)
  • Ikonografia dawnego Lwowa Cz. 1, Najstarsze widoki Lwowa; Warszawa, Polska Akademia Nauk Instytut Sztuki (1991)
  • Architektura. Encyklopedia Mini; Warszawa Sigma NOT (1992) ISBN 83-85001-89-1
  • Tamten Lwów T. 1 Oblicze miasta; Wrocław, Oficyna Wydawnicza "Sudety” (1992) ISBN 83-85550-07-0
  • Tamten Lwów T. 2 Ulice i place; Wrocław, Oficyna Wydawnicza "Sudety” (1993) ISBN 83-85550-12-7
  • Tamten Lwów T. 3 Świątynie, gmachy, pomniki; Wrocław, Oficyna Wydawnicza "Sudety” (1993) ISBN 83-85550-19-4
  • Pudełko lwowskich wspomnień pełne; Wrocław, Oficyna Wydawnicza "Sudety” (1994) ISBN 83-85550-39-9
  • Tamten Lwów T. 4 My, lwowianie; Wrocław, Oficyna Wydawnicza "Sudety” (1994) ISBN 83-85550-22-4
  • Tamten Lwów T. 5 Życie miasta; Wrocław, Oficyna Wydawnicza "Sudety” (1994) ISBN 83-85550-25-9
  • Tamten Lwów T. 6 Rozmaitości; Wrocław, Oficyna Wydawnicza "Sudety” (1994) ISBN 83-85550-35-6
  • Kwiaty lwowskie. Krajubrazy syrdeczny ("Krajubrazy syrdeczny”, підписана псевдонімом Tolu z Łyczakowa); Wrocław, Oficyna Wydawnicza "Sudety” (1995) ISBN 83-85550-60-7
  • Tamten Lwów T. 7 Z niebios nad Lwowem; Wrocław, Oficyna Wydawnicza "Sudety” (1996) ISBN 83-85550-89-5
  • Tamten Lwów T. 8 Arcylwowianie; Wrocław, Oficyna Wydawnicza "Sudety” (1997)
  • Na Wesołej Lwowskiej Fali; Opracowanie i wybór: Witold Szolginia; Warszawa, "Polonia” (1991) ISBN 83-7021-134-8
  • Moim miastom. Wiersze i piosenki z Bytomiem i Lwowem w tle Bogdan St. Kasprowicz; Ilustracje: Lwów – Witold Szolginia, Bytom – Joanna Oblonk, Sandra Szandar; Warszawa, Instytut Lwowski (2004) ISBN 83-916009-7-1

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Вітольд Шолґіня. “Дім під залізним левом”: Найсолодший смак Божого Різдва; переклад Андрій Павлишин // Пані Стефа. - 17 січня 2020
  2. ↑ На вулиці Личаківській встановили інформаційну таблицю присвячену Вітольду Шолґіню. - Сайт Львівської міської ради. - 10 березня 2024
  3. ↑ [1] Вулиця Личаківська // Інтерактивний Львів. - Центр міської історії
  4. ↑ Semper fidelis. filmpolski.pl. Процитовано 9 березня 2024.
  5. ↑ Шаблон:Cmentarze Warszawa

Джерела[ред. | ред. код]

  • Witold Szolginia. Tamten Lwów; w 8 tomow

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вітольд_Шольґіня&oldid=42081874