Вітряні млини села Жиляни
Вітряні млини села Жиляни — втрачені вітряки, що існували в селі Жиляни (нині - частина Києва) з кінця ХІХ століття. Належали до групи вітряків у приміській смузі Києва.
Історія[ред. | ред. код]
Одна із перших згадок про вітряні млини у селі Жиляни (Жуляни) міститься у довіднику «Список населеных мест Киевской губернии» (1900): «Із промислвоих закладів наявні лише два вітряні млини, у млинах працюють самі власники».
У документі «Список власників млинів, кузень та інших підприємств за 1907 рік» у селі Жиляни зафіксовано три вітряки: Гната Кравченка, Луки Притаманного та Ісаї Сафонова[1].
Вітряки Кравченка, Притаманного та Сафонова зникли ще, ймовірно, у 1920-х-1930-х роках. Принаймні, на топографічній карті 1932 року ці вітряки не позначено на тих місцях, на яких їх позначила карта 1897/1918 років. Проте нею зафіксовано два вітряки у інших місцях - один на місці стику сучасних Кільцевої дороги та вул. Ватутіна, другий - приблизно в районі будинку №150 на вулиці Шевченка. Можливо, у 1920-х роках на ці місця було перенесено вітряки. Жоден із вітряків не зберігся. Час зникнення невідомий. Невідомі і зображення або фото вітряків.
Локалізація вітряків на сучасній місцевості[ред. | ред. код]
Топографічна карта 1897/1918 років дає змогу локалізувати вітряки якнайточніше. Два вітряки стояли приблизно на місці сучасного Ізяславського провулку (вітряки Гната Кравченка та Луки Притаманного). Третій — у північній частині автомобільної розв’язки Жулянського шляхопроводу, в місці прилучення вулиці Шевченка (вітряк Ісаї Сафонова).
Література[ред. | ред. код]
- Топографічна карта 1897/1918 років
- Топографічна карта 1932 року
- Широчин С., Михайлик О. Невідомі периферії Києва. Солом'янський район. - К.: Скай Хорс, 2020.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «Список власників млинів, кузень та інших підприємств за 1907 рік», ДАКО, фонд 280 опис 200 справа 1383, сс. 48, 96, 113