ГЕС Агуасабон
| ГЕС Агуасабон | |
|---|---|
| 48°47′ пн. ш. 87°09′ зх. д. / 48.783° пн. ш. 87.150° зх. д.Координати: 48°47′ пн. ш. 87°09′ зх. д. / 48.783° пн. ш. 87.150° зх. д. | |
| Країна |
.svg){kind=small} Канада |
| Стан | діюча |
| Річка | Агуасабон, деривація з Кеногамі |
| Початок будівництва | 1945 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1948 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | до 52 МВт |
| Середнє річне виробництво | 288 (1949-1979) млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційні |
| Розрахований напір | 61 м |
| Характеристики обладнання | |
| Кількість та марка турбін | 2 |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 |
| Основні споруди | |
| ЛЕП | 115 |
| Власник | Ontario Power Generation |
  ГЕС Агуасабон | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Агуасабон – гідроелектростанція у канадській провінції Онтаріо, яка використовує деривацію ресурсу між басейнами Гудзонової затоки та Великих озер.
У 1939 році організували деривацію зі сточища річки Олбані, що впадає до затоки Джеймс (південно-східне продовження Гудзонової затоки) на південь до озера Верхнє. Для цього Кеногамі (праву притоку Олбані) перекрили греблею, утворене якою водосховище охопило озеро Лонг-Лейк. З останнього на південь через водорозділ проклали канал довжиною 8,5 км, вихід з якого контролюється дамбою, що регулює перепуск води до річки Агуасабон, притоки озера Верхнє.[1]
У другій половині 1940-х в нижній течії Агуасабон за 4,5 км від устя звели бетонну греблю довжиною біля 0,3 км, котра разом з розташованою праворуч у сідловині насипною спорудою довжиною біля 0,4 км підняла природний рівень на 21 метр та створила водоховище Hayes Lake з площею поверхні 6,8 км2. Нове озеро розповсюдилось на захід і одна з його заток підійшла на близьку відстань до Верхнього, маючи при цьому значне перевищення по висоті. Саме тут розташували гідроелектростанцію Агуасабон, машинний за якої знаходиться на березі Верхнього та живиться через тунель довжиною 1,05 км з діаметром 4,6 метра.
Основне обладнання станції складається з двох турбін загальною максимальною потужністю 52 МВт (на сайті власника номінальна потужність ГЕС наразі зазначена як 45 МВт), котрі використовують напір у 61 метр та забезпечують виробництво 288 млн кВт-год електроенергії на рік.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 115 кВ.[2][3][4][5]
Можливо також відзначити, що існує також інша схема деривації ресурсу зі сточища Олбані до озера Верхнє, котра живить каскад на річці Ніпігон (ГЕС Pine Portage та інші).
- ↑ Ghassemi, Fereidoun; White, Ian (11 січня 2007). Inter-Basin Water Transfer: Case Studies from Australia, United States, Canada, China and India (англ.). Cambridge University Press. ISBN 9781139463041. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 9 лютого 2019.
- ↑ x222, ON P0T 2W0807-825-3315. Aerial View of Hayes Lake Dam and Aguasabon (July 1948). images.ourontario.ca (англ.). Процитовано 9 лютого 2019.
- ↑ Ontario Power Generation | Aguasabon Generating Station. www.opg.com. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 9 лютого 2019.
- ↑ System Impact Assessment Report Gitchi Animki Niizh GS and Gitchi Animki Bezhig GS CONNECTION ASSESSMENT & APPROVAL PROCESS (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 лютого 2019.
- ↑ OPG’s Generating Stations (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 липня 2016.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |