ГЕС Кукуан
| ГЕС Кукуан | |
|---|---|
 | |
| 24°12′47″ пн. ш. 121°02′00″ сх. д. / 24.21333333002777977° пн. ш. 121.0336111100277776131° сх. д.Координати: 24°12′47″ пн. ш. 121°02′00″ сх. д. / 24.21333333002777977° пн. ш. 121.0336111100277776131° сх. д. | |
| Країна |
 Тайвань |
| Стан | діюча |
| Річка | Dajia |
| Каскад | каскад на Dajia |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1961 – 1966 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 221 МВт |
| Середнє річне виробництво | 528 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 4 Hitachi |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4 Mitsubishi по 67,6 МВА |
| Потужність гідроагрегатів | 4х55,3 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна аркова |
| Висота греблі | 85 м |
| Довжина греблі | 149 м |
| ЛЕП | 161 |
| Власник | Taiwan Power Company |
| Оператор | Тайванська енергетична компанія |
  ГЕС Кукуан | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Кукуан у Вікісховищі | |
ГЕС Кукуан – гідроелектростанція в центральній частині острова Тайвань. Знаходячись між ГЕС Chingshan (вище по течії) та ГЕС Tienlun, входить до складу каскаду на річці Dajia, яка дренує західний схил вододільного хребта острова та впадає до Тайванської протоки біля міста Тайчжун.
В межах проекту річку перекрили бетонною арковою греблею висотою 85 метрів та довжиною 149 метрів, яка утримує невелике водосховище з площею поверхні 0,57 км2 та об’ємом 7 млн м3 (корисний об’єм 6,8 млн м3).[1] При цьому накопичення ресурсу для роботи всього каскаду відбувається у сховищі верхньої станції Techi, тоді як основним завданням греблі Кукуан є відведення ресурсу до дериваційного тунелю, що прямує до розташованого за 5 км машинного залу. Останній споруджений у підземному виконанні та має розміри 87х14 метрів при висоті 35 метрів.[2]
У 1961-1966 роках станцію обладнали чотирма турбінами типу Френсіс потужністю по 45 МВт. В 1999-му під час потужного землетрусу в долині Dajia стались численні зсуви, які суттєво змінили параметри річного русла. Як наслідок, через два роки під час проходження тайфуну Toraji, що супроводжувався потужними дощами, переміщення ґрунту перекрило вихід з відвідного тунелю. Розпочате невдовзі відновлення в 2004-му стикнулось з черговою повінню, викликаною тайфуном Mindulle. При цьому наноси заблокували тунель, що забезпечує доступ до машинного залу, а сам зал виявився затопленим. Це призвело до затримки в завершенні відновлювальних робіт більш ніж на два з половиною роки проти первісного графіку, так що у підсумку модернізовану станцію повторно ввели в експлуатацію у 2008-му. Змонтовані на ГЕС нові гідроагрегати мали збільшену до 55,3 МВт потужність, а виробітка станції зросла з 507 до 528 млн кВт-год елекроенергії на рік.[3][4][5] Модернізація також включала спорудження нового відвідного тунелю довжиною 2 км з перетином 140 м2.[6]
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 161 кВ.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Urban and Regional Development Statistics Republic of China 2005 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 листопада 2018.
- ↑ C, CHERN, J; L, CHANG, Y; C, LEE, H (2004/07/00). Seismic safety analysis of Kukuan underground power cavern. TUNNELLING AND UNDERGROUND SPACE TECHNOLOGY. UNDERGROUND SPACE FOR SUSTAINABLE URBAN DEVELOPMENT. PROCEEDINGS OF THE 30TH ITA-AITES WORLD TUNNEL CONGRESS SINGAPORE, 22 - 27 MAY 2004. Т. 19, № 4-5. ISSN 0886-7798. Архів оригіналу за 15 листопада 2018. Процитовано 14 листопада 2018.
- ↑ Start of Operations of the 55.3-MW Hydraulic Turbine at Kukuan Power Plant, Taiwan Power Company (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 серпня 2020.
- ↑ ■撰文：李涵茵 ■圖片來源：台電公司 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 серпня 2011.
- ↑ Proceedings Colour (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 листопада 2018.
- ↑ Design and construction of river crossing tunnel beneath Tachia River, Taiwan | Request PDF. ResearchGate (англ.). Архів оригіналу за 15 листопада 2018. Процитовано 14 листопада 2018.