ГЕС Лаккі-Пік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Лаккі-Пік
43°31′41″ пн. ш. 116°03′10″ зх. д. / 43.52830000002777666° пн. ш. 116.0530000000277795° зх. д. / 43.52830000002777666; -116.0530000000277795Координати: 43°31′41″ пн. ш. 116°03′10″ зх. д. / 43.52830000002777666° пн. ш. 116.0530000000277795° зх. д. / 43.52830000002777666; -116.0530000000277795
Країна США США
Адмінодиниця Ада[1]
Стан діюча
Річка Бойсі
Каскад каскад на Бойсі
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 19871990
Основні характеристики
Установлена потужність 101  МВт
Тип ГЕС пригреблева
Розрахований напір 73  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Каплан
Кількість та марка турбін 3
Кількість та марка гідрогенераторів 3
Потужність гідроагрегатів 2х46 + 1х11,5  МВт
Основні споруди
Тип греблі земляна
Висота греблі 78/104 (від тальвегу/фундаменту)  м
Довжина греблі 518  м
ГЕС Лаккі-Пік. Карта розташування: США
ГЕС Лаккі-Пік
ГЕС Лаккі-Пік
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС Лаккі-Пік у Вікісховищі

ГЕС Лаккі-Пік — гідроелектростанція у штаті Айдахо (Сполучені Штати Америки). Знаходячись після ГЕС Arrowrock (15 МВт), становить нижній ступінь каскаду на річці Бойсі, правій притоці Снейк (впадає ліворуч до Колумбії, яка має гирло на узбережжі Тихого океану на межі штатів Вашингтон та Орегон).

З метою боротьби із повенями та забезпечення ресурсу для іригації річку у 1949—1955 роках перекрили земляною греблею висотою від тальвегу 78 метрів (від підошви фундаменту — 104 метри), довжиною 518 метрів та товщиною по гребеню 9 метрів. Вона утримує витягнуте на 19 км водосховище з площею поверхні від 3,3 км2 до 12,2 км2 та об'ємом 450 млн м3 (корисний об'єм для виробництва електроенергії 326 млн м3, крім того ще 17 млн м3 зарезервовано лише для протиповеневих заходів). В операційному режимі поверхня може коливатись між позначками 885 та 931 метр НРМ (під час повені останній показник досягає 932,7 метра НРМ).

Наприкінці 1980-х комплекс доповнили пригреблевим машинним залом, який обладнали трьома турбінами типу Каплан — двома потужністю по 46 МВт та однією з показником 11,5 МВт. Гідроагрегати станції використовують напір у 73 метри.[2][3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. National Inventory of Dams — 1975.
  2. Walla Walla District - Lucky Peak Dam and Lake. www.nww.usace.army.mil. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 2 квітня 2019.
  3. Ricent technology of water turbines (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2019.