ГЕС Малана II
ГЕС Малана II | |
---|---|
32°02′ пн. ш. 77°15′ сх. д. / 32.033° пн. ш. 77.250° сх. д.Координати: 32°02′ пн. ш. 77°15′ сх. д. / 32.033° пн. ш. 77.250° сх. д. | |
Країна | Індія |
Стан | діюча |
Річка | Malana Nallah |
Каскад | каскад на Malana Nallah |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 2012 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 100 МВт |
Середнє річне виробництво | 428 млн кВт·год |
Тип ГЕС | дериваційна |
Розрахований напір | 626 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Пелтон |
Кількість та марка турбін | 2 |
Кількість та марка гідрогенераторів | 2 |
Потужність гідроагрегатів | 2 × 50 МВт |
Основні споруди | |
Тип греблі | бетонна гравітаційна |
Висота греблі | 45 м |
ЛЕП | 220 |
Власник | Everest Power Private |
Мапа | |
ГЕС Малана II — гідроелектростанція на півночі Індії у штаті Гімачал-Прадеш. Знаходячись перед ГЕС Малана, становить верхній ступінь каскаду на річці Malana Nallah, правій притоці Парбаті, яка, своєю чергою, є лівою притокою Біасу (впадає праворуч до Сатледжу, найбільшого лівого допливу Інду).
У межах проєкту річку перекрили бетонною гравітаційною греблею висотою 45 метрів, яка утримує невелике водосховище з площею поверхні 3,5 гектара та об'ємом 288 тис. м3.
Зі сховища ресурс транспортується через дериваційний тунель довжиною 4,9 км із перетином 3 × 2,8 метра, який переходить у напірний водовід довжиною 0,65 км із діаметром 2,5 метра. У системі також працює вирівнювальний резервуар висотою 90 метрів та діаметром 6 метрів.
Споруджений у підземному виконанні машинний зал має розміри 68 × 20 метрів при висоті 31 метр. Його обладнали двома турбінами типу Пелтон потужністю по 50 МВт, котрі використовують напір у 626 метрів та забезпечують виробництво 428 млн кВт·год електроенергії на рік.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 220 кВ[1][2].
- ↑ CDM Malana II (PDF).[недоступне посилання з серпня 2019]
- ↑ Malana II Hydroelectric Power Plant India - GEO. globalenergyobservatory.org. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 7 червня 2019.