ГЕС Сеймерре

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Сеймерре
33°17′31″ пн. ш. 47°11′54″ сх. д. / 33.29194444447222168° пн. ш. 47.1983333333611057° сх. д. / 33.29194444447222168; 47.1983333333611057Координати: 33°17′31″ пн. ш. 47°11′54″ сх. д. / 33.29194444447222168° пн. ш. 47.1983333333611057° сх. д. / 33.29194444447222168; 47.1983333333611057
Країна Іран Іран
Адмінодиниця Badreh Countyd[1]
Стан діюча
Річка Керхе
Каскад каскад у сточищі Керхе
Початок будівництва 1997
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 2013
Основні характеристики
Установлена потужність 480  МВт
Середнє річне виробництво 843  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 114  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 3 Alstom
Витрата через турбіни 3 × 156  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 3 Alstom по 178 МВА
Потужність гідроагрегатів 3 × 160  МВт
Основні споруди
Тип греблі бетонна аркова
Висота греблі 180  м
Довжина греблі 202  м
Власник Iran Water Resources Development
ГЕС Сеймерре. Карта розташування: Іран
ГЕС Сеймерре
ГЕС Сеймерре
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС Сеймерре у Вікісховищі

ГЕС Сеймерре — гідроелектростанція на південному заході Ірану. Знаходячись перед ГЕС Керхе, становить верхній ступінь каскаду у сточищі річки Керхе, яка впадає до болота Hoor Al-azim на лівобережжі Тигру (басейн Перської затоки).

У межах проєкту річку Seimare (правий витік Керхе) перекрили бетонною арковою греблею заввишки 180 метрів, завдовжки 202 метри та завширшки від 6 (по гребеню) до 28 (по основі) метрів, яка потребувала 550 тис. м3 матеріалу. На час будівництва воду відвели за допомогою двох тунелів довжиною 0,47 км та 0,4 км із діаметрами 10,5 метра та 8,3 метра відповідно. Гребля утворила витягнуте на 40 км водосховище з площею поверхні 69,5 км2 та об'ємом 3,2 млрд м3.

Зі сховища під лівобережним гірським масивом прокладено дериваційний тунель довжиною 1,5 км із діаметром 11 метрів, який переходить у три напірні водоводи довжиною по 0,17 км з діаметром 5,7 метра. Вони подають ресурс до машинного залу, обладнаного трьома турбінами типу Френсіс потужністю по 160 МВт, які використовують напір у 114 метрів та забезпечують виробництво 843 млн кВт·год електроенергії на рік[2][3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://www.sid.ir/en/journal/ViewPaper.aspx?id=432194
  2. Technical Information. en.iwpco.ir. Архів оригіналу за 19 травня 2012. Процитовано 26 травня 2019.
  3. Iran | International Hydropower Association. www.hydropower.org. Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 26 травня 2019.